Вінниця прощається із двома відважними захисниками України — Ігорем Євичем та Олексієм Ткачуком.
Ігор Євич долучився до Збройних Сил України у квітні 2022 року. Він воював у складі 65-ї окремої механізованої бригади, протистоячи ворогу у гарячих точках Запорізької області, таких як Оріхів та Мала Токмачка. Останній бій він прийняв 12 червня поблизу села Роботине, де і загинув. Ігорю навічно залишилось 48 років.
Ігор народився 16 травня 1976 року. Після закінчення 20-ї міської школи здобув фах кухаря у Вінницькому професійно-технічному училищі № 3, але своє життя пов'язав з автомобілями. До початку війни він працював водієм у провідній українській компанії з доставки поштових відправлень. Разом із дружиною Наталією виховував двох дітей — доньку та сина.
Дружина Ігоря, Наталія, згадує: "Ігор завжди багато працював. На першому місці у нього передусім була родина. Як у мирному житті, так і на війні, його не цікавили звання чи відзнаки. Він завжди думав про інших і прагнув, щоб рідну землю назавжди залишили вороги. Щоб наші та усі українські діти могли жити у мирі."
Церемонія прощання з Ігорем Євичем розпочнеться о 8:30, коли живий коридор супроводжуватиме його до будинку за адресою: 1-й пров. Топольського, 69. Поховають Героя у селі Сосонка, де з 10:00 до 11:00 відбудеться відспівування у місцевому храмі, а о 12:00 — чин поховання.
Олексій Ткачук, відомий під позивним "Студент", пішов на призовний пункт одразу після початку повномасштабного вторгнення. Він служив у складі 77-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ. За цей час двічі отримував поранення під Бахмутом, але щоразу повертався до строю. Загинув 12 червня під час ворожого обстрілу українських позицій поблизу міста Новомосковськ, Дніпропетровської області. Олексію було лише 23 роки.
Народився Олексій 12 жовтня 2000 року у Вінниці, де закінчив ліцей № 6, а потім навчався у ДНЗ "Вище професійне училище № 7 м. Вінниця" за спеціальністю "Електрозварювальник". Після строкової служби працював у Спеціалізованому будівельно-монтажному управлінні № 8 та навчався на заочному відділенні у Вінницькому транспортному фаховому коледжі. Олексій був єдиною дитиною у сім'ї, підтримкою для своєї матері.
Мати Олексія, Наталія, згадує: "Олексій надзвичайно відповідально ставився до всього, за що брався. Був чуйною, гарною та доброю дитиною. У війську його назвали Студентом, бо він був наймолодшим, але все робив на рівні з іншими. Олексія дуже цінували, і він залишив про себе гарну пам'ять."
Церемонія прощання з Олексієм розпочнеться о 10:30 за адресою: вул. Стеценка, 57. Вінничани зможуть схилити голови в його пам'ять у колонній залі ритуальної служби на вул. Батозькій, 12. Початок об 11:30. Поховають воїна на кладовищі у с. Людавка Жмеринського району.
Вінницька громада глибоко співчуває рідним та близьким загиблих воїнів Ігоря Євича та Олексія Ткачука. Вічна пам'ять та слава Героям, які віддали своє життя за мирне майбутнє України.
