Сьогодні Вінниця у невимовному смутку прощається з двома відважними воїнами, які віддали своє життя за свободу та незалежність України.

Воєнний шлях Дениса Патченка розпочався ще у 2014 році, коли за покликом серця він став на захист України під час Антитерористичної операції. Він пройшов через важкі випробування на сході країни, зокрема під селищем Піски та Павлополем. Під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Денис знову став на захист Батьківщини, служивши старшим солдатом у 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.

Денис був поранений за тиждень до звільнення Херсона, але не дочекавшись повного одужання, повернувся до своїх побратимів. Його останні бої були під Бахмутом, де під час зіткнень із ворогом загострилися наслідки бойових травм. Після тривалої боротьби за його життя, 22 серпня 2024 року серце відважного воїна зупинилося. Денису було лише 38 років.

У цивільному житті Денис був турботливим чоловіком та батьком маленької донечки, якій наразі 6 років. Він був справжнім прикладом відданості Україні, що підтверджують слова його батька: "Для батьків їхні діти завжди найкращі. Денис був справжньою людиною і воїном. Українцем – ні вправо, ні вліво…"

Церемонія прощання із Денисом Патченком відбудеться сьогодні о 10:00 у ритуальній залі за адресою вул. Підлісна 2-А, а поховання – об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Андрій Сукманюк став на захист України добровольцем у березні 2022 року. Він служив сержантом і командиром бойової машини в лавах 14-ї бригади оперативного призначення Національної Гвардії "Червона калина". Воїн тримав оборону на Хмельницькому, Запорізькому та Луганському напрямках, де найважчі бої точилися під селом Оріхове. Останній свій бій Андрій прийняв поблизу села Гродівка на Донеччині 21 серпня 2024 року. Йому було лише 53 роки.

Андрій Володимирович був для своїх побратимів як батько: наставляв, захищав і завжди був першим у бою. За свої золоті руки та добре серце він здобув повагу й любов оточуючих. У мирному житті Андрій займався ремонтом осель, але війна змінила його шлях.

Рідні розповідають, що Андрій мріяв відзначити 30 річницю шлюбу зі своєю дружиною та дочекатися внуків, але, на жаль, цьому не судилося статися.

Церемонія прощання з Андрієм Сукманюком відбудеться об 11:00 за адресою вул. О. Антонова, 44, а о 12:00 поминальну службу відслужать у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Чин поховання відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять та слава Героям та щирі співчуття рідним та близьким.