Вінниця вшановує пам'ять двох відважних захисників України – Анатолія Козінського та Олександра Войтовича.
Анатолій Козінський став на захист України цьогоріч, служив гранатометником у лавах стрілецького спеціалізованого батальйону «Шквал». Загинув 29 липня під час виконання бойового завдання в районі селища Желанне Покровського району Донецької області. Воїну було лише 33 роки.
Анатолій народився 8 жовтня 1990 року у Вінниці. Після закінчення 21-ї загальноосвітньої школи здобув освіту у Вінницькому міжрегіональному вищому професійному училищі за спеціальністю «Монтажник радіоелектронної апаратури та оператор комп'ютерного набору». Певний час працював на заводі, пізніше працював на будівельних майданчиках міста. Анатолій був дуже добрим і чуйним, особливо до своєї дворічної донечки, яка наразі з матір’ю проживає за кордоном.
«Пішовши захищати Батьківщину, Анатолій продовжив сімейну традицію. Його дід завершив військову кар'єру у званні підполковника. Батько віддав службі в армії більшу частину життя, а дядько був командиром танкового полку. Син вирішив виконати свій військовий обов’язок і сплатив свій борг сповна», – розповідає мати полеглого воїна Антоніна Анатоліївна.
Церемонія прощання з Анатолієм Козінським розпочнеться сьогодні поминальною панахидою у Спасо-Преображенському кафедральному соборі о 10:00. Поховають воїна об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Олександр Войтович розпочав свою військову службу у 2015 році в зоні АТО. Відтоді він боронив Україну у складі полку «Ягуар», пізніше відомого як 14-та бригада оперативного призначення імені Івана Богуна, а тепер – славнозвісна штурмова бригада НГУ «Червона калина». Під час повномасштабного вторгнення воював у званні штаб-сержанта, був начальником відділення зв'язку ротної групи. Олександр загинув 25 липня поблизу села Роботине Пологівського району Запорізької області. Воїну було 37 років.
Народився Олександр 7 березня 1987 року у селі Павлівка Калинівського району Вінницької області. Зростав та навчався у рідному селі, а згодом опанував фах зв'язківця у Вінницькому політехнічному коледжі.
«Олександра знали і поважали у Вінниці та рідному селі. Він і воду проводив, і по дереву вмів, і з електрикою був на ти. Але найбільше на своєму місці почувався у війську. До всіх своїх підлеглих ставився по-батьківські, намагався зберегти життя кожного. Завжди тверезо оцінював ситуацію і навіть у найкритичніші моменти не втрачав холодний розум та залізну логіку», – розповідає дружина полеглого Героя Ольга, яка продовжує воювати.
Церемонія прощання із Олександром Войтовичем у Вінниці розпочнеться сьогодні о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вічна пам'ять Захисникам України!
