У селі Козинці, розташованому у 27 км від Вінниці, чи не найбільша щільність цікавих архітектурних витворів на кількість населення в області. Проживає у населеному пункті трохи більше за 300 селян, а два місцевих палаци та церква не є офіційними пам’ятками архітектури, хоча збереглися у гарному стані.
Як зазначається в репортажі з Козинців колишнього Липовецького району, який опубліковано в «Україна Інкогніто», знакові будівлі села за архітектурним стилем нагадують італійську Феррару. Проте вони навіть не згадуються в екскурсіях по краю. Хоча спроби були…
Приміром у травні 2019-го, відповідно до «Програми розвитку туризму у Вінницькій області на 2017-2020 роки» та «Плану заходів на 2019 рік», працівниками департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОДА організувано виїзне обстеження об’єктів туристичної інфраструктури Оратівського, Іллінецького та Липовецького районів. Тоді завітали у до великого палацу Раковських у Козинцях, але потім з «родзинок» почали згадувати лише кратер Іллінецької астроблеми.
То що ж цікавого у Козинцях? В «Україна Інкогніто» зазначають, що інформації про місцевий маєток Раковських мало, як і про поміщиків, які його збудували. У Словнику географічному Королівства Польського написано: село Козинці, повіт Вінницький, гміна Гавришовка, парафія Стрижавка, над річкою Кобильна, церква Здвиження святого Хреста для 1393 парафіян. Грунти рівні, чорнозем, спадщина Раковських. І все.
Що спільного з чудовою італійською Феррарою, з її цегляною юнесківською забудовою? Великий палац Раковських у Козинцях був би своїм серед феррарських кам’яниць герцога д’Есте (хоч усі вони виключно цегляні, але ж не цегляницями їх називати). Зганяйте у Феррару і подивіться. Як не маєте часу – поїдьте у Козинці – великий еклектичний палац, зведений Олександром Раковським у 1885 році, хоч трохи сформує образ цього чудесного італійського міста.
Доїхати до Козинців з Вінниці по турбівській трасі нескладно – гарна дорога до повороту на Коханівку і Косаківку, а потім 8 км по бруківці. Якщо зважити на пам’ятки Козинців, церкву у Коханівці і дерев’яний шедевр у Косаківці, час витратиться не марно.
У Козинцях найстаріша школа Вінницької області. Заснували її у 1862 році, щоправда, тодішня будівля школи не збереглася, нині ж вона у Великому палаці Раковських, тому будівля перебуває у гарному стані (як для школи), єдине – жаль, що не збереглося панських інтер’єрів. І дуже псує палац радянська прибудова спортзалу.
В стінах цієї школи вчилося немало відомих людей, хоч Козинці й невелике село (всього 360 мешканців): екс-голова Верховного суду Василь Онопенко, генерали Валерій та Олександр Бевзи, художник Федір Панчук, контр-адмірал Військово-морських сил Іван Князюк, знаний архітектор Одеси Олександр Циркун, відомий вінницький уролог Микола Білоус, та ще й батько мера Києва Григорій Косаківський (не дивно, адже сусіднє село – Косаківка, все дані з Інтернету).
Поряд із палацом-школою є палац-гуртожиток – Малий палац Раковських. Він був зведений також у стилі еклектики, у 1850-х роках. Також дуже симпатична споруда, хоча й менша. Гуртожитком для вчителів він був давно, а нині він у приватній власності – тут квартири. Палац будувався Раковськими, як головна резиденція, але із появою значно більшої резиденції, почав виконувати роль флігеля та гостьового будинку.
Малий палац праворуч від школи (якщо стояти обличчям до неї), ліворуч і за школою великий парк (8 га), а ще сторожка, яка стоїть, біля колишнього головного заїзду в садибу. Поряд із сторожкою якісь господарські будівлі та клуб, який нагадує класицистичну споруду (з колонами). За словами місцевих мешканців, їх збудували вже у повоєнний час.
Дерев’яна Воздвиженська церква була зведена у 1877 році, на місці старішого храму. Це досить типовий «єпархіальний» проект, у гарному стані.
До своїх пам’яток мешканці Козинців відносяться досить банально. Ну пан будував, ну старе, а що толку. У палац-школу дослідників пустили, хоч і після перемовин із директором – там не багато цікавого, хіба що панські радіатори для обігріву – дуже великі. У палац-гуртожиток – не пустили, приватна власність усе таки.
Але Козинцями вони залишились дуже задоволеними, адже небагато сіл в Україні, де збереглися два гарних палаци.