Український прапор — це не просто двоколірне полотно. Це символ свободи, незалежності, ідентичності нації, яка протягом століть боролася за свою державність. Синьо-жовтий стяг супроводжував українців у часи великих перемог і важких випробувань, ставши невіддільною частиною національної свідомості.
Історичний шлях українського прапора
Перші згадки про синьо-золотий прапор датуються XV століттям, коли лицарі Руського королівства під таким стягом брали участь у Грюнвальдській битві 1410 року. Тоді герб Галицько-Волинського князівства виглядав як золотий лев на блакитному тлі. Ці кольори відображали велич і могутність держави.
Згодом, синьо-жовті кольори з’являлися на стягах козацтва. Втім, козаки використовували й інші кольори, залежно від мети й символіки, яку хотіли передати. Важливо відзначити, що в той час на прапорах часто зображували зброю, підкреслюючи військову міць і незалежність.
Остаточно синьо-жовтий прапор утвердився в період "весни народів" 1848 року, коли його вперше вивісили на Львівській Ратуші. Цей момент став знаковим для українського національного відродження.
Відродження прапора у XX столітті
У часи Української Народної Республіки (УНР) у 1918 році синьо-жовтий стяг офіційно став державним символом. Відтоді він супроводжував українців на всіх важливих подіях — від мітингів до фронтових баталій. Його використовували як символ незалежності, який розвивався від Карпат до Далекого Сходу.
У роки радянської влади національний прапор був заборонений. Проте, попри репресії, він продовжував залишатися символом боротьби. Найяскравіший приклад — Карпатська Україна, яка в 1939 році на короткий час проголосила незалежність і офіційно використовувала синьо-жовтий прапор.
Прапор у незалежній Україні
Після здобуття незалежності в 1991 році український прапор знову став офіційним символом держави. 23 серпня цього року, після поразки серпневого путчу в Москві, стяг урочисто внесли до сесійної зали Верховної Ради. Ця подія стала переломним моментом у відродженні української державності.
Відтоді український прапор встановлюється на всіх офіційних установах. У 2004 році Президент Леонід Кучма затвердив указ про відзначення Дня Державного прапора, який відзначається щороку 23 серпня.
Символіка кольорів
Синьо-жовтий прапор має глибоке символічне значення. Синій колір традиційно асоціюється з небом і миром, а жовтий — із пшеничними полями, що символізують добробут і процвітання. Разом ці кольори уособлюють гармонію природи й людської праці.
За ДСТУ, синій колір сучасного стяга повинен мати відтінок 2935 С (за міжнародним стандартизатором кольорів Pantone) та відтінок 0:87:184 (якщо дивитися у палітрі RGB). Його назва – "Sapphire", що у перекладі "Сапфіровий".
Жовтий колір на стязі – це відтінок 012С Yellow (за Pantone), а в палітрі RGB його можна знайти за номером 255:215:0. Ця барва має назву "Golden", що означає "Золотий".
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році інститут Pantone присвятив ці кольори Україні й назвав їх "Freedom blue" та "Energizing yellow". Назви можна перекласти як "Вільний блакитний" та "Енергійний жовтий".
Відповідно до Конституції України, прапор слід використовувати з повагою. Заборонено його псування, а також використання у комерційних цілях. На публічних заходах він має стояти праворуч від людини, що підкреслює його важливість.
Синьо-жовті кольори використовують також інші країни, зокрема Швеція, Казахстан, Боснія і Герцеговина, Барбадос та Палау. Кожен із цих прапорів має свою історію і значення, але саме український прапор став символом незламності та боротьби за свободу.
День Державного прапора України — це не лише свято, це нагадування про довгий і тернистий шлях, який пройшла наша нація. Сьогодні синьо-жовтий стяг об'єднує українців у всьому світі, нагадуючи про те, що незалежність — це найвища цінність, яку потрібно берегти й захищати.
