Завідуюча лабораторією грипу Інституту епідеміології Алла Мироненко заявила, що вакцина для профілактики туберкульозу – БЦЖ – не може запобігти поширенню коронавірусу, оскільки обидва збудники мають різні структури. Однак, в свою чергу, кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та імунології НМАПО імені П. Л. Шупика, головний позаштатний дитячий імунолог Києва Федір Лапій запевнив, що самке БЦЖ може вплинути на тяжкість перебігу COVID-19 або зменшити летальність. Нині її тільки тестують щодо впливу на його перебіг.

Під час online-заходу "Вакцинація для всіх: нові виклики та можливості" Федір Лапій розповів: 

"Є певні наукові підстави говорити про можливий вплив вакцини БЦЖ на такі поняття, як тяжкість перебігу COVID-19 або зменшення летальносты. Але це не означає, що вакцину БЦЖ ми зараз повинні розкупити і зробити запаси, як туалетного паперу або як багато українців придбали гідроксіхлорохін, хоча останні дані говорять про те, що він більше викликає побічних ефектів, ніж має лікувальний ефект при коронавірусі", – запевняє фахівець.

За словами імунолога, хоч вакцина БЦЖ не створює імунітету проти COVID-19, але у неї є певні позитивні побічні ефекти. Зокрема, раніше науковці помітили, що вона може посилювати опірність організму. Це й досі досліджують при лікуванні раку сечового міхура. Крім цього, у 21 столітті БЦЖ пробували використовувати для лікування людей із цукровим діабетом першого типу, з розсіяним склерозом.

Загалом кандидат меднаук підкреслює, що наявні епідемічні дані щодо аналізу рутинного використання БЦЖ не досить сильні, але досить надійні.

"Є певний тренд, що став підставою для подальших наукових досліджень. Вони розраховані не на місяць, а на 2-3 роки – для того, щоб оцінити, чи дійсно вакцина БЦЖ впливає на тяжкість перебігу захворювання і на ризик померти. Але говорити про те, що вона створює імунітет до COVID-19, – абсолютно невірно", – додав Лапій.