На колишню полонену Валентину Бучок, батьки якої жили на Вінниччині, здійснено черговий замах. Жінка, яка рік провела в полоні бойовиків і не боїться свідчити проти злочинців, підірвалась на розтяжці біля свого будинку. Вона залишилася живою.
Про це на своїій сторінці в соціальній мережі Facebook повідомив керівник Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко.
"Здійснено напад на Валентину Бучок. Валентина, колишня полонена "ДНР" в’язниці "МГБ ДНР" "Ізоляція". Сьогодні зранку підірвалася на розтяжці у себе на подвір’ї, вдома в селі, поруч з містом Костянтинівка на Донеччині.
Валентина відверто і безстрашно свідчить про злочини т.зв "ДНР", а також веде кілька судових процесів проти корпорації ДТЕК. Це вже не перша спроба замаху на Валентину. Попередні замахи лишилися не розслідуваними правоохоронними органами. Українські спецслужби не здатні забезпечити безпеку свідків в судових процесах проти окупантів", - йдеться в дописі.
Зазначимо, що коли жінка вийшла з полону, вона давала відверте інтерв‘ю, в якому, зокрема, розповіла,що Її змушували зізнатися у вбивстві Мотороли. Натомість обійшлося лише звинуваченнми у шпигунстві.
Доказами у справі про шпигунство стала карта міста, адже жінка працювала контролером в ДТЕК. Пані Валентина згадує, про події 2014 року.
«Тоді була дуже дивна ситуація: ми мусили працювати в окупованому місті, хоча більшість керівництва ДТЕК поспіхом виїхала в інші міста. Нам платили гривнями на картку українського банку, але не пояснювали, що взагалі відбувається. Я кілька разів писала заяви керівництву з проханням пояснити, як поводитися: чи виїжджати, чи залишатися. У мене передпенсійний вік — не можна просто так узяти й звільнитися. Але відповіді не діставала», - розповідала донетчанка.
Працювати в окупованому місті було небезпечно, але вона продовжувал сумлінно виконувала свої обов‘язки.
«Навідуєшся до квартири перевірити лічильник, а звідти виходить якесь бидло з автоматом і каже: «Ти шпигунка, жодна українська компанія тут не працюватиме! Ще раз прийдеш — уб’ю!», - згадувала жінка.
Пані Валентину «взяли» просто на вулиці в робочий час.
«Я мала карту, бо так простіше шукати потрібну адресу. Ось ця карта й стала для мене фатальною: якийсь чоловік, побачивши, що я придивляюся до таблички з номером будинку, схопив мене за руку й викликав так звану міліцію. Мене привезли у відділок, де роздягали, обшукували та принижували, називаючи ахметовським шпигуном», - додала жінка.
Далі Валентині натягли на голову пакет і повезли в «МГБ», де кілька годин поспіль, не знімаючи пакета, без води та можливості сходити в туалет, вибивали зізнання про те, що саме вона вбила Моторолу.
Жінка зізнання не підписала, її відвезли в «тюрму», яку облаштували в приміщенні адміністративного корпусу одного із підприємств Донецька. Там її та інших ув‘язнених жінок змушували працювати: розвантажувати зброю, мити автівки, робити всю важку побутову роботу. Згодом на Влентину Бучок чекав суд, який присудив 17 років ув‘язнення. Врятував від строку обмін полоненимию Жінка оселилась в селі біля Костянтинівки, де власне і стався замах.
