Поляка Онуфрія Щеньовського можна вважати батьком фейків та розіграшів на теренах Вінниччини. Можливо, до нього були й інші жартівники, але у перших задукоментованих сучасниками фактах мова йде саме про цього поважного пана, який був наглядачем Вінницької гімназії.

Про це йдеться на сторінці Щеньовський у соціальній мережі Facebook.

В соціальній мережі  Facebook з‘явились спогади ксьондза Алєксандра Єловіцького про його навчання в Вінницькій гімназії під кураторством Онуфрія Щеньовського.

Крім суто навчального процесу Олександр Єловіцький розповів як розважався його куратор.

«Не було і дня, щоб старий Щеньовський не сплів нового жарту, відомого всій Вінниці, і не було випадку, щоб якийсь з них не вдався: то завдяки надуманим листам посварив Поляка лікаря з Німцем аптекарем аж до поєдинку, а потім урочисто мирив. То придумав якусь новину, що потрясла всі мури єзуїтів. То знову мирив бабів пліткарок, котрі боялися згоди, як скажений пес води. То одружував, то розводив. Але кожна його витівка закінчувалася щасливо і весело», - зазначає Олександр Єловіцький.

Про жарти Щеньовського можна було б написати цікаву книгу.

«До тих жартів служба його була така вправна, що тільки подивився, а вже знала що робити. Якось усі газети багато писали про дуже страшні землетруси. Астрологи Вінниці сподівалися того землетрусу і в себе, чекаючи на нього зі смутком і тривогою. Щеньовський, бажаючи потішити затурбованих, запрошує учителів на обід. Накрито стіл в найдальшій кімнаті. Під часу обіду точиться розмова про нові землетруси, а звідси - нові тривоги. Щеньовський доводить, що тут не буде землетрусу, учителі вважають, що мусить бути, бо Вінниця лежить в напрямку землетрусу, а ще до того над річкою. Аж тут чути підземний гуркіт. Усіх охопив страх. Гуркіт втих - охололи від страху. Гуркіт повторюється з кожним разом сильніший. Стіл затрясся, склянки задзвеніли, шибки забренчали, і під час найбільшого гуркоту дім затрусився, наче мав розвалитися. Учителі - тікати, Щеньовський за ними біжить через усі кімнати. Переганяють один одного, падають на сходах, вибігають аж на подвір’я. А ще з даху бризки падають на них, і ще остання стара бочка, наповнена черепками, гуркотить по даху, падає поміж учителів, розсипається з гуркотом і показує, що це такі бомби зробили землетрус»,- йдеться у розповіді.