
Щиро вітаємо наших хлопців з цією неймовірною перемогою і бажаємо завжди залишатися такою ж дружньою командою, легко забивати голи та впевнено йти до нових кубків!
З 1 до 5 червня команда вінницького ліцею №2 змагалася з найсильнішими шкільними колективами з різних куточків нашої країни
Як повідомляє Вінницька міська рада, юні спортсмени вибороли золото у масштабних змаганнях «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги» серед учнів 3–4 класів та привезли до рідного міста головний трофей.
Шлях до вершини виявився справжнім випробуванням на міцність. Позаду залишилися напружені матчі, сильні суперники та розгромний півфінал із рахунком 5:1 проти команди з Черкащини. Фінальна ж гра з однолітками з Дніпра тримала в напрузі до останньої секунди, де долю золотих медалей визначила драматична серія пенальті.
У рідному ліцеї за юних спортсменів переживали всією шкільною родиною. Оскільки матчі транслювали на YouTube, учителі, однокласники та батьки стежили за грою майже наживо, а в батьківських чатах не стихали емоції: там перепитували рахунок, підтримували одне одного та шалено раділи кожному забитому м'ячу.
Ліцей №2 цього року представляють на всеукраїнському рівні одразу дві команди: дівчата-баскетболістки 8–9 класів та хлопці-футболісти 3–4 класів. Дівчата вирушають на змагання 29 червня, і ми дуже віримо в їхній високий результат. А хлопці вже повернулися додому з абсолютною перемогою. Вони змагалися з 1 до 5 червня і привезли до Вінниці золото, – розповіла директорка ліцею №2 Ірина Михайлова.
Для маленьких футболістів виступи та переїзди не були новими, та саме всеукраїнський фінал кинув їм серйозний виклик. За весь турнірний шлях команда зазнала лише однієї поразки – і сталося це після важкої ночі масованого обстрілу Києва, коли діти майже не спали в укритті. Попри втому, вони змогли зібратися, повернутися у гру та взяти реванш у наступних поєдинках. Не дивно, що доля кількох матчів вирішувалася у серії пенальті, де вінничани продемонстрували недитячу витримку.
Величезну роль у цій перемозі відіграв і надійний тил – родини юних чемпіонів, які залишалися поруч у найтривожніші моменти.
Ця перемога – праця всієї команди: дітей, тренерів і батьків. Окремо хочу сказати велике спасибі мамам і татам. Бо це був Київ, масований обстріл, повітряні тривоги. Увечері мами вже зібрали валізи, а вранці тати їх розібрали й сказали: “Хлопці, на тренування. Мам беремо на себе”. Батьки підтримали дітей у дуже непростий момент. Ми ночували в укритті, стелили ковдри, матраци, майже не спали. І саме після тієї ночі команда зазнала єдиної поразки за весь турнірний шлях. Але хлопці зібралися і довели, що вони справжня команда, – поділилася спогадами Ірина Михайлова.
Тренер команди та вчитель фізичної культури ліцею №2 Валентин Околіт підтверджує, що фінал виявився максимально напруженим: вінничани впевнено вели в рахунку з перевагою у два м’ячі, проте суперники зуміли зрівняти цифри на табло.
Фінал був дуже напруженим. До вирішальної гри ми дійшли через серію пенальті: перемогли команди з Львівщини та Тернопільщини, а у фіналі зіграли з Дніпром. Було непросто, але хлопці трималися командою, підтримували одне одного і боролися до кінця, – розповів Валентин Околіт.
Самі ж гравці, попри юний вік, аналізують свій виступ дуже серйозно та по-дорослому.
Ми відповідально поставилися до свого завдання і, думаю, виконали його на всі сто відсотків. Особливо дякуємо дівчатам з Літинського ліцею – вони дуже вболівали за нашу команду. А ще перед кожною грою наші однокласники надсилали відео, і це додавало нам жаги до перемоги. Перемогли завдяки настрою і тому, що старалися. Гра була дуже напружена: динаміка, драйв, пенальті. Я задоволений результатом. Після перемоги було дуже радісно, – поділився враженнями воротар команди Юрко Бібляк.
Не менш важливою на полі була роль капітана команди Ореста Пашкова. Він займається футболом лише кілька місяців, але вже чітко тримає лідерську планку та вміє вести за собою команду.
У команді я близько трьох місяців. Бути капітаном – круто, бо почуваєшся лідером. Я підтримую хлопців, щоб вони не розслаблялися. Кажу їм на все поле: “Не розслабляємось!”. Футбол дає мені радість. Погані емоції відкидаю вбік і граю у своє задоволення. Для мене футбольна погода – це навіть сильний дощ, – розповів Орест Пашков.
Вони ще зовсім юні, але вже мають усе необхідне для великого спорту: характер, залізну дисципліну та нестримне бажання перемагати. Хочеться вірити, що серед цих хлопчаків ростуть майбутні зірки українського футболу, які ще не раз прославлять Вінницьку громаду та всю Україну на світових стадіонах. Наразі ж головний чемпіонський кубок країни прибув до Вінниці – у ліцей №2, де на своїх абсолютних переможців чекали з відкритими обіймами.


