Агентство по боротьбі з фінансовими злочинами та Бюро промисловості та безпеки Міністерства фінансів США опублікували список країн, через які продовжується експорт підсанкційних товарів до Росії та Білорусі.
Йдеться про такі країни, як Вірменія, Бразилія, Китай, Грузія, Індія, Ізраїль, Казахстан, Киргизстан, Мексика, Нікарагуа, Сербія, Сінгапур, Південна Африка, Таджикистан, Туреччина, ОАЕ та Узбекистан. США виявили кілька транзитних шляхів, якими проходить обмежений чи контрольований експорт, перш ніж досягне території Росії чи Білорусі. Підрозділи Мінфіну та Міністерства внутрішньої безпеки США оприлюднили спільне попередження, закликавши фінансові установи виявляти пильність щодо спроб фізичних та юридичних осіб чи організацій обійти експортний контроль, який здійснюється у зв'язку з проведенням Росією «спецоперації» на території України.
Про це йдеться у матеріалі політичного аналітика, доктора історії Руслана Шевченка (Молдова).
У нинішніх умовах РФ використовує різноманітні схеми для одержання доступу до продукції іноземного виробництва.
Враховуючи критичну залежність російської економіки від торгівлі з країнами ЄС (36% товарообігу РФ посідає ЄС, що становить близько 284 млрд. дол. США) Москва не здатна в короткі терміни відмовитися від європейської продукції.
Незважаючи на впроваджені санкції, на сьогодні Росія закуповує в країнах ЄС близько 15% від довоєнного обсягу необхідної продукції. Для запобігання санкційним обмеженням використовуються такі схеми:
прямий реекспорт. Товар доставляється транзитом у суміжну з Росією країну (не імпортується) і митниці перепродається російським компаніям. Надалі продукція перевантажується та вирушає до РФ. У такому разі зростає вартість продукції для кінцевого споживача через додаткові транзакції та ускладнену логістику;
непрямий реекспорт. Для реалізації цієї схеми у суміжній із РФ країні (Туреччина, Казахстан, Вірменія, Грузія тощо) створюється компанія посередник, яка укладає контракти з європейськими постачальниками на імпорт, нібито для своєї країни, продукції. Надалі товар прибуває на російську митницю з новими документами та сплаченими митними зборами. За такого варіанта логістика не змінюється, але через додаткові транзакції вартість продукції зростає;
фіктивний транзит. Продукція закуповує у суміжній із РФ країні та транзитом, через територію Росії, доставляється замовнику. Потрапляючи на російську митницю, товар “перепродається” російським компаніям. При цьому вартість товару зростає через подвійні митні процедури;
ввезення через треті країни. Товар завозиться до суміжної країни і розмитнюється. Надалі вантаж проходить митне оформлення для вивезення їх у РФ, де проходить повторну процедуру розмитнення. За такого варіанту податки на додану вартість сплачуються в кожній державі окремо.
У рамках ЄАЕС Росія вживає заходів, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків міжнародних санкцій.
15 квітня ц.р. у Москві з ініціативи РФ відбулося позапланове засідання Ради Євразійської економічної комісії. За результатами заходу було прийнято рішення, спрямовані на мінімізацію негативного впливу міжнародних санкцій на економіку РФ, зокрема:
скасовано ввізне мито на критично важливу для російської економіки продукцію (близько 300 позицій) - медичне обладнання, візки залізничного транспорту, обладнання для проведення геологорозвідувальних робіт, товари для текстильної області, упаковка для продовольчих товарів, насіння, добрива, електроустаткування тощо;
збільшено до 1000 євро ліміт на безмитне ввезення фізичними особами до країн-членів ЄАЕС товарів масою до 31 кг (нововведення діятиме у період з 25 квітня ц.р. по 30 вересня ц.р.);
збільшено дозволи щодо безмитного ввезення на територію Казахстану механічних транспортних засобів з електричними двигунами з 10 од. до 10 тис. од.;
збільшено на 100 тис. тонн квоту за нульовою митною ставкою на імпорт у Казахстан цукру та тростинного сирцю;
дозволено здійснювати оплату ввізного мита частинами (терміном до 6 місяців) при ввезенні до країн ЄАЕС окремої номенклатури продукції (відповідно до затвердженого урядом РФ переліку).
Найбільш важливим для РФ є створення в рамках ЄАЕС спеціальної митної процедури, яка передбачає: (1) звільнення від сплати ввізного мита для авіаційних двигунів, запасних частин та обладнання, яке необхідне для ремонту та/або проведення технічного обслуговування цивільних пасажирських літаків іноземного виробництва; (2) безмитну передачу (повернення) авіакомпаніями країн-членів ЄАЕС пасажирських літаків, у т.ч. поза межами цього об'єднання, з метою проведення їх ремонту/технічного обслуговування у третіх країнах.
Москва не припиняє спроб залучення країн-членів Євразійського економічного союзу (ЄАЄЕ) для обходу міжнародних санкцій.
За оцінками канадської приватної розвідувально-аналітичної організації Geopolitical monitor (кінець березня ц.р.), Росія використовує країни-члени ЄАЕС для обходу міжнародних санкцій. Ключову роль відіграє Вірменія, яка на початку 2021 року уклала з ЄС "Угоду про всеосяжне та розширене партнерство Вірменії з Європейським Союзом". Угода зменшує торговельні бар'єри в рамках взаємної торговельно-економічної співпраці, спрощує отримання ліцензій тощо. .США.
За наявними даними, основними заходами РФ з метою обходу санкцій є: (1) створення території Вірменії загальних російсько-вірменських підприємств; (2) експорт до третіх країн російської продукції під вірменськими торговими марками; (3) закупівля Єреваном з подальшим реекспортом до Росії високотехнологічної продукції західного виробництва; (4) використання банківської системи Вірменії для здійснення фінансових операцій тощо.
Москва не припиняє спроб відновити доступ до іноземних комплектуючих для літаків Boeing і Airbus.
Через впроваджені санкції іноземні компанії “Boeing” (США), “Airbus” (Франція) та “Embraer” (Бразилія) призупинили постачання в росію запчастин, а також обслуговування та технічну підтримку літаків, що належать (надано в лізинг) російським авіакомпаніям . Зазначене ускладнило експлуатацію повітряних суден цих марок (їхня частка на російському ринку авіаперевезень становить понад 60%).
Для забезпечення справності цивільного авіапарку представники посольства РФ в Індії безуспішно намагалися закупити комплектуючі та запасні частини у офіційного представництва компанії Airbus в Індії. Російську сторону насамперед цікавили авіаційні шини та елементи гальмівних систем для літаків марок Airbus (А320, А321, А330, А350) та Boeing (В737, В777).
Представництво компанії Airbus в Індії відмовилося співпрацювати з представниками РФ, після чого вони почали пошук індійської компанії-посередника, яка зможе придбати запчастини для російських авіакомпаній.
Росія використовує іноземні компанії-посередники для обходу міжнародних санкцій та отримання доступу до оборонних товарів іноземного виробництва.
Одним із таких посередників є приватна гонконгська компанія “Medipost Trading Limited”. Ця організація була створена у травні 2015 року після запровадження міжнародною спільнотою санкцій за окупацію АР Крим.
З початку установи компанія “Medipost Trading Limited” активно співпрацює з російськими виробниками та іноземними експлуатантами авіаційної техніки радянського/російського виробництва. Надає посередницькі, юридично-правові та адміністративні послуги у сфері імпорту/експорту оборонної продукції, сервісного обслуговування та ремонту авіаційної техніки тощо.
У разі санкцій Росія налагодила схему експорту/імпорту продукції через територію Казахстану.
У м. Уральськ (Казахстан, 20 км до державного кордону з РФ) формується логістичний хаб, призначений для митного оформлення, розподілу та навантаження товарів в/з Росії.
Перевезення товарів відбувається за такою схемою – іноземна продукція доставляється Каспійським морем до казахстанських портів у містах Актау та Курик. Після митного оформлення товари транспортуються до м. Уральськ (Кахахстан), де здійснюється їх розподіл та навантаження на транспортні засоби російських логістичних компаній з подальшим переміщенням на територію країни-окупанта.
Російська продукція експортується до третіх країн за аналогічною схемою у зворотному порядку. Перевагою такого маршруту для російської сторони є безмитне ввезення/вивезення товарів на територію Казахстану (в рамках ЄАЕС).
Російські бізнесмени, які перебувають у списках санкцій США та ЄС, забезпечують постійну роботу власних компаній шляхом передачі управління третім “непідсанкціонним” особам.
Впроваджені міжнародною спільнотою персональні санкційні обмеження щодо бізнесменів із найближчого оточення путіна створюють значні перешкоди веденню економічної діяльності їхнім компаніям.
Керівництво золотодобувної компанії Nordgold (займається видобутком дорогоцінних металів у Буркіна-Фасо і Гвінеї), яка належить російському бізнесменові Мордашову (перебуває в списках санкцій ЄС і США) не може знайти субпідрядника для переробки золота, здобутого у ф. Швейцарська компанія MKS PAMP, яка надавала такі послуги, відмовилася від співпраці з власником Nordgold. Для обходу таких обмежень Мордашов подав у відставку з посади директора правління компанії та передав контрольний пакет акцій своїй дружині.
Аналогічна схема була застосована іншим російським бізнесменом Д. Коновим (перебуває у списках санкцій ЄС), який подав у відставку з посади голови правління ПАТ “СІБУР Холдинг” (найбільша нафтогазохімічна компанія Росії)
РФ використовує країни Євразійського Економічного Союзу для отримання доступу до товарів, які не виробляються її території.
З ініціативи РФ, Рада Євразійської економічної комісії 17 березня ц. звільнив певну категорію продукції від ввізного мита, зокрема: продовольчі товари та сировину, що використовуються у їх виробництві; фармацевтичну продукцію; електронну компонентну базу; сировину для товарів легкої промисловості; продукцію, яка використовується в металургійній, будівельній та транспортній галузях російської економіки.
Такими діями Росія створює сприятливі умови для реекспорту країн-членів ЄАЕС критично-важливих для російської промисловості товарів, зокрема. іноземного виробництва
Вірменія продовжує співпрацю з РФ у військово-технічній сфері та сприяє Росії з обходу санкцій.
За наявними даними, "Єреванський науково-дослідний інститут засобів зв'язку" тісно співпрацює з провідним російським виробником засобів протиповітряної оборони - АТ "Концерн ПКО "Алмаз-Антей". Крім постачання власної продукції "Єреванський науково-дослідний інститут засобів зв'язку" також реекспортує в Росію дефіцитну електронно-компонентну базу іноземного виробництва.
Також підтверджуються факти співробітництва інших підприємств Вірменії із оборонно-промисловим комплексом РФ. Зокрема, ЗАТ "Спеціальне конструкторське бюро "ІРФЕ" (м. Аштарак) постачає в РФ фотоелектричні цифрові перетворювачі кута, які використовуються, серед іншого, для виробництва фронтових бомбардувальників Су-34. ВАТ "Чаренцаванський верстатобудівний завод" (м. Чаренцаван) виробляє ряд комплектуючих для російського бронетанкового та ракетно-артилерійського озброєння.
Республіка Киргизстан впроваджує механізм, який сприятиме Росії обходити санкційні обмеження в банківському секторі.
Уряд країни відкриває офіційні представництва приватних киргизьких банків Росії і залучає їх до обходу санкційних обмежень. 28 лютого ц.р. (Після впровадження міжнародним співтовариством перших пакетів санкційних обмежень) ВАТ "Комерційний банк Киргизстан" відкрило офіційне представництво в Москві. 5 квітня ц.р. зазначена фінансова установа почала надавати послуги з відкриття громадянам РФ банківських рахунків та видачі карток міжнародної платіжної системи "Visa".
Власники цих карток матимуть можливість здійснювати покупки в іноземних інтернет-магазинах, грошові перекази за кордон та розрахунки в іноземних країнах. Вартість послуги складає 17,5 тис. руб. (5,5 тис. руб. - Випуск картки і 12 тис. руб. - Річне обслуговування).
На тлі жорстких санкційних обмежень щодо РФ Москва намагається наростити військово-технічну співпрацю з Казахстаном та Азербайджаном.
Впроваджені міжнародним співтовариством санкційні обмеження щодо підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) РФ обмежили їх доступ до продукції військового призначення та подвійного використання іноземного виробництва.
З метою своєчасного виконання державного оборонного замовлення та експортних контрактів представники Російської корпорації “Ростех” активізували контакти з казахстанськими приватними компаніями-спецекспортерами оборонної продукції з метою можливого їх використання як посередників для придбання озброєння та іноземних комплектуючих.
10 квітня представники ДК “Ростех” передали казахстанській стороні перелік (понад 400 найменувань) найбільш затребуваної для ОПК РФ оборонної продукції іноземного виробництва, серед якої: мікросхеми, електроустаткування, запасні частини для озброєння та військової техніки. Виробниками цієї продукції є США, ФРН, Японія, Швейцарія, Естонія, КНР, Італія, Польща та інші.
Крім того, на початку квітня ДК "Ростех" звернулася до представників оборонних відомств Казахстану та Азербайджану з проханням отримання 300-мм реактивних снарядів до РСЗВ "Смерч". За наявною інформацією, МО Азербайджану відмовило з наданням військової допомоги РФ.
У разі дії міжнародних санкцій РФ планує нарощувати співробітництво з Туркменістаном.
У період 9-11 квітня відбувся візит делегації РФ (на чолі із заступником глави уряду РФ (О.Оверчуком) до Туркменістану. У рамках заходу проведено засідання міжурядової туркменсько-російської комісії з економічного співробітництва та низка зустрічей з президентом Туркменістану С. Бердимухамедовим та міністром закордонних справ країни Р. Мередовим У пріоритетному порядку обговорювалися питання поглиблення економічного співробітництва та розширення логістичних шляхів між країнами.
За даними, російська сторона запропонувала Туркменістану створити біля річкового порту Оля (Астраханська обл., РФ) логістичний центр. Зазначене повинно полегшити перевалку вантажів, що транспортуються акваторією Каспійського моря до Росії, спростити їхнє митне оформлення тощо.
Крім того, Москва наполягала на необхідності розширення Ашхабадом економічного співробітництва з РФ, зокрема: (1) надання переваги російської трубної продукції для будівництва газопроводу ТАПІ (Туркменістан-Афганістан-Пакистан-Індія); (2) використання підприємств РФ як підрядних організацій у рамках реалізації будь-яких інфраструктурних та промислових проектів на території Туркменістану; (3) поглиблення співробітництва суднобудівного заводу "Балкан" (м. Туркменбаші) з російськими компаніями.
Російський оборонно-промисловий комплекс використовує Казахстан для отримання дефіцитного обладнання та комплектуючих іноземного виробництва.
Провідний РФ виробник засобів протиповітряної оборони - АТ “Ульяновський механічний завод” - залучає Казахстан відновлення доступу до комплектуючим німецького виробництва.
До широкомасштабного вторгнення в Україну Росія закуповувала німецьку продукцію військового призначення та подвійного використання, яка була необхідною для виробництва/модернізації зенітних ракетних комплексів типу “Бук” та зенітних гарматно-ракетних комплексів типу “Тунгуска”. Постачання такої продукції в умовах посилення санкцій стало неможливим.
У свою чергу, Казахстан має на оснащенні власних збройних сил вищезазначені засоби протиповітряної оборони і закуповує у ФРН необхідні комплектуючі нібито для їх ремонту. Надалі вони поставляються до РФ.
