Пасивний стан не такий популярний, але він незамінний в офіційній англійській мові та в деяких інших випадках про які ви дізнаєтеся в цій статті.

В більшості випадків під час розмови та письма ми користуємося активним станом, адже його ціль підкреслити дію суб’єкта.

Що таке пасивний стан?

Стан (Voice) — це граматична категорія дієслів, які показують відношення суб’єкта до дії. В англійській мові вони діляться на дві категорії — це пасивний (passive voice) та активний (active voice) стани. В першому на предмет діє інший суб’єкт, в другому — суб’єкт сам впливає на предмет. Наприклад:

Active Voice: Mary asked John to buy some milk and some bread. — Мері попросила Джона купити молока і хліба.

Passive Voice: John was asked to buy some milk and some bread. — Джона попросили купити молока і хліба.

Запрошуємо старшокласників на курси англійської для підлітків за різноманітними навчальними програмами.

Чим відрізняється пасивний стан від активного?

Активний стан використовується частіше ніж пасивний, адже він динамічніший, конкретніший та прямий, на відміну від пасивного, який може звучати сухо. Основна функція active voice — це передача відповідальності особи або предмета за його дію. Активний стан можна використовувати з усіма часами англійської мови та типами речень, а саме: стверджувальні, заперечні та питальні.

Формула утворення речення виглядає таким чином:

об’єкт (предмет) + дієслово, яке виконує функцію суб'єкта + додатковий об’єкт

Розглянемо декілька прикладів:

Mark scored a goal while playing football. — Марк забив гол під час гри у футбол.

Olivia allowed Mark to go to the movies with his classmates. — Олівія дозволила Марку піти з однокласниками в кіно.

Пасивний стан менш поширений, ніж активний, але існують ситуації коли його варто використовувати, наприклад, якщо потрібно комусь м’яко зробити зауваження не звинувачуючи при цьому.

Passive Voice утворюється за такою формулою:

Об’єкт (предмет) + to be + дієприкметник минулого часу + by + необов’язкова прийменникова фраза

Наприклад:

Mark will be woken at 5 am. — Марка розбудять о п’ятій ранку.

Andrew will be taken to kindergarten tomorrow. — Ендрю відведуть в садочок завтра.

Правила використання пасивного стану

Правило 1. Особа, що зробила дію не відома.

This sculpture was damaged yesterday. — Цю скульптуру пошкодили вчора.

My car was stolen last year. — Мою машину вкрали минулого року.

My salary has increased by 30% compared to last year. — Моя зарплата зросла на 30% порівняно з минулим роком.

У перших двох прикладах зрозуміло, що дію здійснила людина, але невідомо хто саме. Другий приклад складніше трішечки, тому що “зарплата” — це не людина, але ми розуміємо, що сама по собі вона не виросте, тому за цією дією стоїть певна особа.

Правило 2. Коли особа не має значення.

Бувають ситуації, коли можна пропустити особу, яка виконувала дію, наприклад:

Miranda was being given a routine gynecological examination. — Міранда проходила плановий гінекологічний огляд.

Amanda was released from school. — Аманду відпустили з уроків.

Правило 3. Коли не хочеться вказувати на конкретну людину, дії якої призвели до певних наслідків.

Зазвичай, це правило використовується в офіційному письмі або в ситуаціях, коли вам потрібно зробити зауваження (натякнути), але при цьому не вказувати на винуватця.

Mistakes were made here. — Тут були допущені помилки.

There is spilled milk on the floor. — Там розлите молоко на підлозі.

Правило 4. Використовується в науковому контексті.

Subjects were placed in different rooms to observe them. — Піддослідних помістили в різні кімнати для спостереження за ними.