Попри аргументи захисту про неможливість виконання наказу через стан здоров'я, суд постановив, що ризики ухилення від слідства або суду в умовах воєнного стану є достатніми для збереження суворого запобіжного заходу.

Вінницький апеляційний суд залишив у силі ухвалу слідчого судді міського суду щодо тримання під вартою двох підозрюваних у непокорі військовослужбовців однієї з військових частин Вінниччини. 

Адвокат одного з військових, Андрія, просила застосувати менш суворий запобіжний захід, зокрема заставу в мінімальному розмірі. Вона аргументувала, що Андрій, як учасник бойових дій, після поранення потребує реабілітації й тому не міг фізично і психічно виконати наказ командира щодо відрядження у район ведення бойових дій у Запорізькій області. Проте він був готовий до іншої роботи у пункті постійної дислокації військової частини.

Прокурор під час апеляційного розгляду зазначив, що підозрюваний відмовився виконувати наказ командира, що створює ризик його ухилення від слідства або суду. Прокурор також послався на статтю Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що під час воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 402 Кримінального кодексу України (непокора), застосовується виключно тримання під вартою.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового засідання, вирішила залишити апеляційну скаргу захисниці без задоволення, а ухвалу місцевого суду – без змін. Таким чином, підозрюваний оператор відділення протитанкових керованих ракет перебуватиме під вартою до 30 серпня цього року.

Аналогічне рішення Вінницький апеляційний суд ухвалив стосовно іншого військовослужбовця, помічника гранатометника Олега, якому також інкримінують скоєння злочину за частиною 4 статті 402 КК України (непокора).

Стаття 402 Кримінального кодексу України (Непокора), частина 4: Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій ситуації, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.