«Многих не могут опознать. Женя шел с группой опытных парней, они все на животах написали друг другу имена и номера воинских частей» - це рядки у регіональному російському виданні, що є підтвердженням участі путінських карателів з «дивізії імені Дзержинського» у війні проти України...
Якщо цензура жорстко регулює всі публікації російських центральних ЗМІ, то регіональні дозволяють собі не «вольності», а скоріше трішечки правди під соусом патріотизму.
Такий справжній подарунок зробив той самий сайт "Екатеринбург онлайн", опублікувавши 14 та 15 березня цього року відразу два матеріали, що присвячені загибелі їхнього земляка - військового росгвардії Дудіна під час російського вторгнення в Україну.
Цікаво, що видання, зі слів матері загиблого, опублікувало й точні час та місце загибелі путінського гвардійця - 27 лютого цього року, місто Гостомель Київської області.
Тож розберемо детально другу статтю під назвою: «Я плакала и умоляла его не ехать туда»: монолог матери сержанта Росгвардии с Урала, убитого на Украине
Евгению Дудину было всего 26 лет" від 15 березня цього року.
Нагадуємо, що бої за смт. Гостомель, а точніше за стратегічно важливий аеропорт "Антонов" неподалік селища, розпочались вже 24 лютого. Тоді російські окупанти намагались швидким кавалерійським наскоком за методом "малой кровью на чужой территории" захопити аеропорт та зробити його плацдармом із перекидання повітрям сил та техніки з метою подальшого наступу на Київ. Задля цього росіяни кинули величезну кількість літаків та вертольотів із елітними десантниками - спецпризначенцями, зокрема "кадирівцями", а сам аеропорт неодноразово обстрілювали...
Але там російські загарбники сповна відчули на собі українську "гостинність", зокрема бійців Бригади швидкого реагування Національної гвардії України, особливо юних хлопців строкової служби, які наче в тирі збивали суперпотужні російські гелікоптери та місили в капусту їхню хвалену десантуру, міць української "крилатої піхоти", "Чорних запорожців" із 72-ої окремої гвардійської механізованої бригади ЗСУ, спецпризначенців ГУР Міноборони, лють "вовкулаків" вітчизняних Сил Спеціальних Операцій, бійців спецпідрозділу СБУ "Альфа", тероборонців та решти захисників... Тож російський "бліцкриг" цілком закономірно закінчився "большой кровью на чужой территории"...
Детально описувати увесь перебіг боїв за аеропорт я не буду. Цієї інформації вдосталь у відкритих джерелах. Зупинюсь лише на декількох важливих моментах у статтях про загиблого гвардійця.
Мати загиблого розповідає, що її син служив у росгвардії у підмосковному місті Балашиха. І з тих самих відкритих джерел наявна інформація, що у Балашисі дислокується не якась рядова чи тилова частина, а... Окрема орденів Жукова, Леніна і Жовтневої Революції Червонопрапорна дивізія оперативного призначення імені Ф. Е. Дзержинського військ національної гвардії Російської Федерації (ОДОП)! Тож фактично ця стаття вперше документально підтверджує участь "дзержинців" у відкритій агресії проти нашої держави! Більше подібних свідоцтв у відкритому доступі поки що знайти не вдалось.
Так, це саме та елітна "дивізія імені Дзержинського", яка "народилась" ще у 1924 році задля охорони особливо важливих об'єктів, зокрема Кремля... Згодом кремлівські чекісти придушували народний спротив на Дону, у Тамбовській області, у Середній Азії, брали участь у "спецопераціях" у Китаї та Фінляндії... Під час Другої світової війни та по її закінченню "дзержинці" придушували національно-визвольний рух в Україні, та, згідно Вікіпедії, у 1944 - 1947 роках активно брали участь у боях із ОУН-УПА. На "бойовому" рахунку "дзержинців" також депортація чеченців та інгушів до Казахстану.
Згодом протягом останнього десятиліття агонії радянського режиму бійці ОДОП неодноразово "відзначились" у масштабних каральних операціях в Узбекистані, Вірменії, Грузії, були у Нагорному Карабасі, Сумгаїті, Баку, Тбілісі і так далі... Вже після розпаду Радянського Союзу "дзержинці", мовою оригіналу, "принимали участие в специальных мероприятиях, которые имели место в Армении, Азербайджане, Нагорном Карабахе, Средней Азии, Северной Осетии, Чечне, Дагестане. В настоящее время сводные подразделения дивизии продолжают участвовать в контртеррористических операциях на Северном Кавказе." І ось настала черга й України...
Не менш цікаво й те, що проста сільська уральська жінка чітко визнала одне - елітних кремлівських карателів таки кинули на штурм Гостомельського аеропорту, про що, до речі, досі дружньо мовчать усі російські офіційні та неофіційні джерела... А також те, що "дзержинці" зазнали там дуже важких втрат. Це теж дотично підтверджують слова матері загиблого гвардійця...
До речі, за словами цієї жінки, її син служив кінологом і загинув під час бою разом зі своїм службовим собакою. Які бойові завдання мав виконувати кінолог у широкомасштабній операції? За словами матері вбитого, його собака був навчений розшукувати вибухівку... Також мати стверджує, що її син загинув 27 лютого і надає відповідні довідки про смерть. Саме тоді українські захисники потужним артилерійським ударом зрівняли із землею територію аеропорту, усіх ворогів та їхню техніку, що там тоді перебували...
Як російський режим від усього серця та душі "віддячив" матері за принесення в жертву путінському мілітаристському Молоху свого сина - у статті розписано дуже детально та красномовно. Як і зашореність та моральна вбогість простої жінки, яка досі щиро вірить, що її син загинув за тисячі кілометрів від рідної домівки недаремно... До речі, заголовок статті, як я вже повідомляв вище, автори обрали дуже вдалий. Тому цю статтю варто перечитати "від" і "до".
Незважаючи на псевдопафосний та урапатріотичний угар обох публікацій, між рядків це читається дуже чітко та прозоро. Але чи зроблять відповідні висновки читачі цього новинного порталу та задумаються, питання поки що відкрите... З цілком зрозумілих причин...
Ну і вкотре варто нагадати, що усе таємне рано чи пізно стає явним, а за усі злочини доведеться відповідати і перед Законом і перед Богом.
Далі буде...
По-людськи мені шкода лише службового собаку... Бо тварини, дійсно, не винні у злочинних наказах двоногих істот і виконують лише те, що вміють та чому навчені... Тварини не вміють думати та аналізувати...
Посилання на статтю про бої за Гостомельський аеропорт: https://uk.wikipedia.org/.../%D0%91%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0...
Посилання на статтю про "дивізію імені Дзержинського": https://ru.wikipedia.org/.../%D0%9E%D1%82%D0%B4%D0%B5%D0...
Скріншоти другого більш розгорнутого та більш важливого для розуміння матеріалу про загиблого гвардійця додаються. Читайте та робіть висновки.
Підготував Анатолій Мельник
