У неділю, 23 червня, у Пеньківці Літинського району віруючі Православної церкви України уже традиційно збиралися на молитву на церковному подвір’ї. Адже до місцевого Свято-Миколаївського храму їх уже півроку не пускають півтора-два десятки прибічників Московського патріархату.
Тут вони, як і в багатьох інших громадах, назвались «єдиними канонічними» віруючими і принципово ігнорують рішення переважної більшості релігійної громади, яка ще в січні підтримала перехід до ПЦУ. Цієї неділі віруючі планували після служби вкотре поговорити із прихильниками УПЦ МП і спробувати домовитись хоча б про почергове служіння у храмі, бо, кажуть, далі так тривати не може. Але з якогось дива підходи церкви загородили кремезні заїжджі хлопці…
Ті, хто слідкує за конфліктами у церковному середовищі, одразу ж впізнали у цих «паломниках» найнятих спортсменів, які провокували конфлікти і били людей в інших селах області. Зокрема, нещодавно повідомлялось про постраждалих від їхніх рук та кулаків жінок у Луці-Мелешківській Вінницького району.
Пеньківчани кажуть, такої кількості «тітушок» із «замашками гопніків» у селі ще не бачили. Воно й зрозуміло: Пеньківка – спокійне, дещо віддалене від основних магістралей село, а не Маріїнський парк у Києві часів Революції Гідності. Та й із популярним нині рейдерським захопленням земель тут, поки що, як кажуть, «Бог милував»…
«Ми «тітушок» не запрошували, нам їх Бог послав!» - так пізніше одна із жіночок з числа непримиренних прибічників МП відповіла на запитання односельців: чи не соромно їм нацьковувати бандитів на сусідів та родичів. Бандитами у селі гастролерів називати не соромляться і не бояться, бо кажуть: як інакше назвати організовану групу, яка спеціалізується на силових провокаціях та бійках у різних населених пунктах.
Серед «посланих Богом» пеньківчани впізнали кількох тренерів з тхеквондо – майстрів спорту із Літина. Один з них, до речі, у перервах між роботою та «гастролями» знайшов час балотуватися на виборах до Літинської селищної ради, що відбудуться 30 червня…
«Мої діти в нього займалися… Може він тепер приїхав показати для них кілька прийомів на їхній мамі?.. Сподіваюся, тепер літинчани гідно оцінять цього «кандидата». Неважко здогадатися і про політичну силу, яка, мабуть, вирішила всі органи влади – аж до місцевих рад «напічкати» любителями Путіна й Москви», - каже одна з прихожанок ПЦУ в Пеньківці.
Про «любителів Москви», до речі, - не перебільшення, бо «гастролери-паломники» дуже болісно реагували на репліку про зло, що йде сьогодні з Москви. Казали, мовляв, нічого поганого від Москви бути не може, одна лиш благодать…
У Пеньківці в неділю обійшлося без крові. Дякуючи терпимості місцевих прихожан. Але далося це непросто: у сільських чоловіків терпець час від часу вривався, їх відтягували жінки, не піддаватися на спеціально влаштовану провокацію вмовляв селян і настоятель громади ПЦУ ієромонах Софроній. Його терпінню, толерантності й виваженості люди взагалі дивуються.
Пізніше «десант» священиків МП із їхніми найвідданішими прибічниками ледь не з усіх сіл району вирішив підтримати спортсменів, «посланих Богом». До речі, ім’я цього «бога», його прізвище і навіть «погоняло» тим, хто слідкує за «церковною» темою, відоме давно. Він і не приховував ніколи, що буде «боронити істинну віру всіма силами» невідомо від кого. Щоправда, «рідна» партія чомусь не надто оцінила старання «православного» і відправила його у виборчому списку аж за 50-те місце – далеке від прохідного.
Але хто кого «послав» - питання другорядне. Це і так відомо. Головне – навіщо?
«Гастролери» кажуть, що приїхали «захистити храм від захоплення». Але ж зрозуміло: те, що ніякого «захоплення» не буде і не може бути якщо не вони, то їхні «хазяї» знали точно. Не вистачає картинки із «захопленням храмів» для Москви та для того, щоб було із чим ходити «парадами» по Вінниці? Цілком можливо. «Прощупати» пеньківчан? Теж не виключено. Зрештою, можливо, щоб не «втрачати форму».
Як не намагалися вони завадити розмові селян із місцевим священиком МП Віталієм Недипічем, вона відбулася. Щоправда, виходити з церкви без підтримки своїх «колег» з інших сіл він спочатку категорично не хотів. Сказав, що сам вирішити питання про почергове служіння не може. Не міг вирішувати таких питань навіть благочинний Літинського району Олег Макар – попросив три години часу, щоб зв’язатися із архієпископом Варсонофієм. Той добра на компроміс не дав. Тобто статус-кво у Пеньківці наразі зберігається. Єдине, що змінилося – заговорили про заміну в селі священика від МП.
Яку користь це принесе громаді – незрозуміло. Ясно тільки чому на це пішли: зазвичай у селах не дуже люблять тих, хто на своїх рідних сусідів і односельців накликає чужих «бійців». «Паломники» поїдуть, а йому тут жити…
Записала релігійна громада Пеньківки й відеозвернення до архієпископа Варсонофія.
"Владико, ми публічно хочемо запитати у Вас: чому ми не релігійні люди і хто тоді релігійна громада? Ми будували цей храм, ми в ньому збиралися для богослужіння, молилися роками, чому тепер ми, більшість, маємо будувати новий храм? Чому Ви поділяєте людей на «канонічних» і «розкольників», «благодатних» і «безблагодатних»? Чому Ви дозволяєте своїм священикам публічно ображати віруючих людей, яких ці священники знали багато років? Адже саме Ви і ваше духовенство своїми діями і висловлюваннями розділюєте суспільство і розпалює міжконфесійну ворожнечу.
Владико, ми хочемо Вам нагадати, що ми також православні християни, ми любимо Бога і ніколи не зраджували Христа, ми релігійна громада, і в «своїй хаті, керувати будемо ми», - кажуть пеньківчани.
Відповідь на це звернення якщо й буде, то передбачити її не важко: хто православний, а хто ні – вирішувати не самим людям. Це зроблять за них – міцні хлопці із титулами майстрів спорту.
