Сьогодні віряни відзначають свято Вінницько-Рожецької ікони Пресвятої Богородиці та день заснування Вінницької єпархії. З цього приводу відбулися служби у Спасо-Преображенському кафедральному соборі у Віниці та у храмі святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, що у селі Бохоники Вінницького району.
Про це йдеться на сайті Вінницько-Барської єпархії.
Рожецька ікона – єдиний образ, який залишився неушкодженим під час пожежі в Рожецькому монастирі у 30-х роках ХVІII століття.
Монастир нині повінстю знищений, знаходився недалеко від села Микулинці та Ріжок, що у Літинському районі. Обитель було засновано василіанами – представниками одного з основних чернечих орденів Української греко-католицької церкви ще у XVI столітті.
Ось що розповідають про монастир дослідники монастирів заснованих василіанами:
«Поряд із великими та середніми монастирями існували також малі, які складалися з церкви або каплиці, келії для ченців і хисткого тину. До таких належить Микулинецький (Рожецький) монастир, розташований на півострові, утвореному річкою Згар, кілька десятків кроків у довжину та ширину.
В 40–х роках XVIII ст. черниці тут жили досить бідно – в халупках не обнесених огорожею. За церкву слугувала каплиця, в якій проводилося богослужіння. Станом на 1773 р. монастир складався з ветхої церкви, яка мала в довжину 12 кроків, у ширину близько 5−6 кроків і прилягала до трапезної, збудованої “досить пристойно”.
Подвір’я монастиря мало 7 невеликих будиночків, у яких проживали 9 черниць. Був там город площею близько 2 десятин, обнесений напіврозваленим тином. За церквою лежав цвинтар».
У 1716 році монастир перейшов до уніатів, тобто василіани об‘єднались з "офіційним" католицизмом, а у 1796 році до православних.
З 1802 року образ перебував у Вінницькому Благовіщенському жіночому монастирі. Коли монастир з Вінниці у 1845 роців було переведено до Браїлівській обителі, туди була перенесена і ікона.
У 1891 році лик повернувся у відновлену Рожецьку пустинь. За легендою, на початку 40-х років ХХ століття ікона мироточила.
Саме після війни і обривається інформація про оригінал ікони. Нині у Спасо-Преображенському кафедральному соборі зберігається точна копія ікони, реконструйована за дореволюційними фотографіями співробітником історичного відділу Вінницької єпархії Ростиславом Моцпаном.
Зазначимо, що Священний Синод Української Православної Церкви 7 жовтня 2015 року прийняв рішення про вашнування ікони.
7 вересня відзначається ще одна дата – в цей день в 1933 році Священними Синодомл було прийнято рішення про відкриття самостійної Вінницької єпархії.
