Доземний уклін полеглим Захисникам! Щирі співчуття родинам та друзям!
Олександр Анатолійович Кушнір добровільно став на захист України у серпні 2025 року. Воїн із позивним «Лего» служив оператором БпЛА у складі 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Виконував бойові завдання на східному напрямку.
Життя Захисника обірвалося 2 серпня 2026 року поблизу села Колона-Межова Синельниківського району Дніпропетровської області.
Йому навічно 24 роки.
Олександр народився у Вінниці 17 липня 2002 року. Навчався у ліцеї №12, а згодом закінчив Вінницький національний технічний університет за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Також здобував знання в IT-академії STEP.
До початку військової служби Олександр працював у Києві 3D-художником у компанії VOLMI. Колеги згадують його як талановитого та вимогливого до себе фахівця, який створював як стилізовані, так і реалістичні образи.
«Саша завжди був вимогливим та прискіпливим до своєї роботи. У процесі він часто знаходив цікаві та нестандартні рішення, якими завжди охоче ділився», — розповідають його колеги.
Батько Олександра згадує сина як чесну, добру та відповідальну людину, яка завжди підтримувала близьких і друзів.
«Про такого сина можна тільки мріяти. Чесний, добрий та відповідальний, він нікого не залишав у біді та завжди був прикладом для своїх братів і друзів», — говорить Анатолій Кушнір.
Прощання з Олександром:
- о 10:00 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 («Реквієм Хол»)
- об 11:40 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Поховають воїна о 12:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Віталій Вікторович Терновський добровільно долучився до лав Збройних Сил України у серпні 2025 року. Воїн із позивним «МТ» служив стрільцем у 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади.
Захисник виконував бойові завдання на східному напрямку.
7 липня 2026 року поблизу села Січневе Синельниківського району Дніпропетровської області Віталій загинув.
Йому було 47 років.
Віталій Терновський народився 4 липня 1979 року в Макіївці Донецької області. Згодом його родина переїхала до Торецька. З дитинства він був пов’язаний із творчістю — його мати працювала акторкою в місцевому театрі, а Віталій разом із сестрою брав участь у сценічних постановках.
Паралельно із загальною освітою він здобув музичну — навчався грати на кларнеті. Пізніше опанував професію газоелектрозварювальника та закінчив гірничий технікум. Значну частину життя працював на шахті «Центральна» у рідному місті.
Разом із колишньою дружиною Віталій виховував 14-річного сина.
Рідні згадують його як веселу, оптимістичну та життєрадісну людину, яка завжди підтримувала інших.
«Він ніколи не здавався та завжди вмів розрадити інших. Під час наших сімейних зустрічей його незмінною супутницею була пісня. Маючи чудовий голос, Віталій дуже любив співати давні шахтарські пісні про дружбу, відданість та любов», — розповідає сестра Захисника Світлана.
Прощання з Віталієм Терновським розпочнеться о 10:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Поховають воїна об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
