Богдан Олександрович Коломієць народився 29 квітня 1995 року у селі Лука-Мелешківська Вінницького району. 

Як і всі дітки, відвідував місцевий садочок, а потім навчався у школі.

Любив вчитися і дуже багато читав: знав історію від створення світу до сьогодення, добре знав Біблію, запамʼятовував дати та аналізував наукову теорію створення світу, захоплювався античною літературою, історією, фантастикою. 

Богдан не один раз ставав переможцем шкільних олімпіад.

Після 11-го класу, готуючись до вступу у ВНЗ,  самостійно підтягнув фізику та математику. У 2012 році Богдан вступив до Вінницького національного технічного університету на Факультет радіотехніки, зв‘язку та приладобудування за спеціальністю «Радіотехніка».

“Це його бібліотека куплена зі стипендії за 4 роки навчання”, - розповідає Світлана - мама Богдана.

28 листопада 2016 року вступив на військову службу за контрактом після того як отримав диплом бакалавра. Хлопець вирішив не продовжувати навчання на магістратурі та сам пішов у військовий комісаріат служити в ЗСУ.

5 березня 2017-го вирушив на фронт.

Побратими розповіли, що Богдан цікавився програмуванням, ази якого почав освоювати із книжок ще там, перебуваючи в районі проведення операції Об’єднаних сил. 

«Хороший хлопець, дуже розумний, ніколи не жалівся ні на що. Він знав, заради чого служить. Це була людина ідеї, патріот. Він багато читав у перервах між веденням бою.

Читав математику, геометрію, у нього навіть книжка із хімії була якась. І Тараса Шевченка читав. І якісь такі надто розумні книги із незрозумілими та занадто розумними назвами. Купував їх на місцевому ринку. От нещодавно замовив іще кілька книжок у бабусі місцевої – але вже не встиг, на жаль, забрати та прочитати…” - згадують побратими.

Богдан брав участь в антитерористичній операції та операції об‘єднаних сил на сході України. Був командиром БМ-21 «Град» РеАДн бригадної артилерійської групи. По тому — молодший сержант, командир 2-го відділення снайперів взводу снайперів 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

 “67 метрів до позицій бойовиків, ми з ними «ділимо» одну вулицю, вони стоять через город. То був складний вечір та складна обстановка: по нас лупили із трьох напрямків, обстріли тривали цілодобово, – пригадують друзі-військові. – Ми вже знали, звідки стріляють, сховалися за будинком. Але того вечора прилетіло із неочікуваної сторони”.

22 травня близько 22-ї години, коли бойовики відкрили вогонь по позиціях ЗС України у селищі Зайцеве, що неподалік від окупованої Горлівки Донецької області,  Богдан загинув. 

Численні осколкові проникаючі поранення голови, руки та грудної клітки були несумісні з життям 

Не встиг Богдан і на навчання із покращення кваліфікації, які мали незабаром відбутися, та які він мав намір відвідати.

25 травня 2018 року рідне село на рідній вулиці на колінах прощалося з молодим 23-річним Богданом Коломійцем, снайпером 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

За традицією, спекли на похорон коровай, адже хлопець не був одруженим.

“У нас в родині всі дівчата. Ми його всі любимо і сумуємо. Сумуємо - це нічого не сказати…” - говорить пані Світлана, мама загиблого Героя.

12 жовтня 2018 року в селі Лука-Мелешківська Вінницького району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Богдан Коломієць, йому  відкрито  меморіальну дошку.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня 23.08.2018 (посмертно).

На честь Богдана Коломійця в с.Лука-Мелешківська названо вулицю.