Окремі вінницькі політики нещодавно почали критикувати владу за гальмування децентралізації, адже в урядовому кварталі намагаються утримати важелі впливу. Ключовим з них є субвенції. Саме завдяки ним у громадах будують, ремонтують, закуповують обладнання. Оскільки більшість депутатів з Вінниччини лояльна до центральної влади, центральна влада не забиває при розподілі субвенцій соцеконома область, але, як показує аналіз, виділяє переважно незначні суми у порівнянні з регіонами-фаворитами.

Протягом 2021 року уряд тричі виділяв кошти у межах субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Загалом близько 5,4 млрд грн. Громадянська мережа «Опора» проаналізувала, кому скільки та якими сумами «допомагали» з Києва.  

Осінню відбувся третій розподіл – 2 млрд. В «Опорі» вказують, що він зберіг тенденції, залишився непрозорим і нерівномірним, а вирішальний вплив на розподіл мають народні депутати.

Що ж саме підсумували аналітики?

Найбільше коштів отримують округи депутатів «Слуги народу” та лояльних до неї політичних сил (група “Довіра”, група “Партія ‘За майбутнє’”, частково “Голос”), а також тих, хто голосує синхронно з монобільшістю (Антон Яценко та Олег Мейдич із “Батьківщини”).

Як і під час попередніх розподілів, у жовтні найбільше коштів спрямували в Дніпропетровську область, важливу для “Слуги народу” з погляду електоральної підтримки. Гроші надійшли в 173 виборчі округи, а 26 округів залишилися без субвенцій.

Дрібні субвенції (менше 50 тис. грн) знову стають популярними, як це було під час роботи Верховної Ради попереднього скликання. Так, під час першого розподілу у 2021 році їх кількість становила лише 6%, другого — вже 8%, а третього — майже 18%. Це означає, що все більше народних депутатів планують використовувати кошти субвенцій у власних агітаційних кампаніях на парламентських виборах 2023 року.

Що таке субвенції на соцеконом і до чого тут народні депутати?

Якщо говорити просто, то субвенція на соціально економічний розвиток — це грошова допомога місцевому бюджету з державного. Її започаткували у 2012 році для фінансування об'єктів інфраструктури, важливих для розвитку певної громади. Кошти мали б іти на важливі об'єкти, які не під силу профінансувати з місцевого бюджету через їх високу вартість, але на практиці це не завжди так.

Перелік об'єктів та кількість бюджетних коштів, що будуть спрямовані на ту чи іншу громаду та об'єкт, фактично визначають народні депутати. Саме вони, згідно з чинним порядком розподілу субвенцій, з 2017 року де-факто стали такими собі “посередниками” між керівництвом громад та Урядом. Місцеве керівництво змушене комунікувати з мажоритарниками, якщо виникає потреба в додатковому фінансуванні на будівництво чи реконструкцію школи, садочка тощо.

Народні депутати,  своєю чергою, використовують цей інструмент для піару, аби знову переобратися в Раду. При цьому в своїй комунікації з виборцями вони часто забувають або свідомо ігнорують те, що фінансування відбувається не за якісь абстрактні кошти, а за кошти платників податків.

Важливо розуміти, що, роздаючи громадам подарунки чи відкриваючи збудований або відновлений об'єкт, народні депутати підмінюють собою місцевих посадовців і так дискредитують реформу децентралізації, в основі якої лежить ідея створення самодостатніх фінансово спроможних громад.

Проблемні аспекти розподілу субвенцій

Субвенції розподіляють непрозоро. Цей процес відбувається у “ручному режимі”, а ключовий вплив на нього мають народні депутати. Незалежної конкурсної комісії просто не існує. У підсумку округи депутатів, які є представниками партії влади або лояльні до уряду та підтримують його політику, отримують значно більше коштів, ніж округи опозиційних депутатів. 

Фактично Уряд створив умови, коли депутати можуть самі вирішувати, скільки бюджетних коштів буде спрямовано та на який округ. Під час відбору об'єктів не враховують ані стан соціально-економічного розвитку, ані стратегії розвитку громад. Не відбувається публічних консультацій щодо визначення об'єктів, які варто фінансувати. У підсумку народні обранці використовують профінансовані за кошти субвенцій об'єкти у своїх PR-кампаніях. 

Взагалі ж процес розподілу виглядає так:

● Народні депутати подають пропозиції, сформовані не публічно, до Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції на соцеконом. Ця Комісія створена при Мінфіні, який є розпорядником коштів. Звісно, пропозиції можуть подавати і державні адміністрації, але конкурувати з депутатами у впливі на ці процеси вони не можуть.

● Комісія, 24 із 26 членів якої є депутатами, визначає перелік об'єктів, що мають бути профінансовані. Ще два члени — представники Мінфіну. У складі комісії немає жодного незалежного експерта чи бодай представника Мінрегіону, яке відповідає за регіональний розвиток.

● Саме на підставі рішення Комісії Мінфін подає Кабміну пропозиції щодо розподілу субвенцій на затвердження.

Як бачить цей процес ОПОРА:

● Варто залишити кошти, які заплановано виділити на субвенції, в Державному фонді регіонального розвитку, де розподіл коштів відбувається за чіткішими і зрозумілішими процедурами на основі визначених критеріїв із багаторівневою конкурсною процедурою та з мінімальним впливом народних депутатів. Варто зазначити, що на субвенції, закладені в Держбюджеті на 2022 рік (6 млрд грн), кошти були переспрямовані саме з ДФРР. 

Варіант, коли субвенції лишаються, але процедура стає прозорішою:

● На рівні громад відбуваються публічні консультації, де формується перелік об'єктів, які мають фінансуватися.

● Народні депутати, обласні державні та Київська міська адміністрації подають до Комісії пропозиції об'єктів. Склад Комісії збалансований. До неї у приблизно однаковому співвідношенні входять народні депутати, представники Мінфіну та Мінрегіону, незалежні експерти.

● Комісія на основі чітко визначених критеріїв на конкурсній основі ухвалює неупереджене рішення про те, які об'єкти слід фінансувати. Кошти виділяють лише на ті об'єкти інфраструктури, що відображені у стратегіях розвитку громад. Це допоможе уникнути неефективного витрачання бюджетних коштів, коли їх спрямовують на об'єкти, які не є пріоритетними та не відповідають стратегії регіонального розвитку. Враховується кількість населення і стан соціально-економічного розвитку громади.

У будь-якому випадку, ці варіанти кращі від того, як цей процес відбувається тепер. 

Сфери спрямування коштів

Під час третього розподілу субвенцій найбільше коштів виділили на освітні заклади — 30% (близько 607 млн). На другому місці опинилися медичні заклади — 29% (590 млн), на третьому — сфера ЖКГ та розвитку інфраструктури з 24% (майже 489 млн). На четвертому місці — ремонти доріг — 8% (171 млн). На дитячі та спортивні майданчики спрямували майже 137 млн грн (7%), а на соціально-культурну сферу — майже 38 млн грн (2%). 

Якщо порівнювати ці дані з тенденціями попереднього розподілу, то в основному вони дуже подібні. Наприклад, так само є округи, де головним пріоритетом були дитячі та спортивні майданчики. Найбільшу їх кількість отримав округ №165 Івана Чайківського (група “За майбутнє”), що на Тернопільщині. Тут планують профінансувати 56 (89% від усіх) таких об'єктів. Наступний — округ мажоритарника з Буковини Максима Заремського (“Слуга народу”), де буде встановлено 36 таких об’єктів. Далі — округи Ірини Борзової, що входить до цієї ж фракції та представляє Вінниччину, — 17 об'єктів, а також округи Олеся Довгого (позафракційний) з Кіровоградщини та Лариси Білозір (група “Довіра”) з Вінниччини — по 15 об'єктів. 

Розподіл за регіонами 

Найбільше грошей спрямували до Дніпропетровської області (160 млн грн), міста Києва (майже 152 млн грн), а також до Черкаської (146 млн грн) й Київської (143 млн грн) областей.

Що стосується Дніпропетровщини, то, з одного боку, це найбільша область за кількістю населення, а з іншого, — це регіон, де підтримка партії президента на останніх парламентських виборах була найпотужнішою. “Слуга народу” також здобула найбільше мандатів до Дніпропетровської обласної ради на місцевих виборах 2020 року. Разом з тим, ця область також лідирує за кількістю коштів, які були спрямовані в її бюджет як інфраструктурна субвенція (2,4 з 8 мільярдів у 2021 році). 

Своєю чергою, найменше грошей отримали Луганська (40 млн грн), Чернівецька (41 млн грн), Херсонська (42,7 млн грн), Хмельницька (45,6) та Донецька (50 млн грн) області.

ОПОРА також порахувала суму коштів субвенцій у розрахунку на одного мешканця для різних областей України.

Так, на одного мешканця Черкаської області виділили 124 грн, Миколаївської – 104 грн, Київської — 80 грн. Водночас на одного жителя Донецької області припадає 12 грн, Луганської — 18 грн, а Львівської — 32 грн. І якщо кількість населення Донецької та Луганської областей, згідно з даними Держстату, може бути завищеною або ж ці області можуть фінансуватися з інших державних програм, то питання де-факто недофінансування Львівської області залишається відкритим. Важливо, що ще минулоріч Львівщина входила в топ-5 регіонів-отримувачів субвенцій.

Крім того, лідерами за кількістю субвенцій стали Вінницька (264), Волинська (177) та Черкаська (151) області. Дві перші є також “антилідерами” за середнім розміром однієї субвенції — 277 та 375 тис. відповідно. Це означає, що у цих регіонах була значна частина придбань “одноразової дії”: меблів, мультимедійного та комп’ютерного обладнання, спортивного інвентаря, кухонного обладнання.

Розподіл за округами

Хто отримав найбільше. Найбільше коштів спрямували на округ Сергія Рудика (група “За майбутнє”), що на Черкащині, — 61 млн 181 тис. грн. На другому місці — округ Ольги Василевської-Смаглюк (“Слуга народу”) на Київщині, який отримав 53 млн 316 тис., на третьому — округ Олександра Горобця (“Слуга народу”) в Київській області, куди виділили 33 млн грн. Наступним є округ мажоритарника з Івано-Франківщини Василя Вірастюка (“Слуга народу”), який отримав 32 млн 199 тис. Першу п'ятірку замикає округ депутата з Миколаївщини Ігоря Копитіна (“Слуга народу”), на який спрямовано субвенцій на 32 млн. 

6-8 місця посіли також округи депутатів зі “Слуги народу”. Округ Олександра Гайду (Миколаївська область) отримав 31 млн, округ Геннадія Касая з Запорізької області — 30 млн 319 тис., округ Олександра Горенюка з Одещини — 30 млн 84 тис. На 9 позиції опинився округ депутата з “Батьківщини” Антона Яценка, який представляє Черкаську область. Сюди було спрямовано 29 млн 774 тис. грн. На 10 місці — округ київського мажоритарника зі “Слуги народу” Максима Перебийноса, куди виділили 27 млн 502 тис. грн. 

Лідери за кількістю. Якщо говорити про кількість субвенцій, то лідером за цим показником став округ №17 Миколи Кучера (група “Довіра”) на Вінниччині. Туди спрямували 137 субвенцій. На округ Лариси Білозір з групи “Довіра” (округ №15, Вінниччина) надійде 85 субвенцій. На округ №31 Володимира Захарченка (“Слуга народу”), що в Дніпропетровській області, виділили 84 субвенції. 

По 67 субвенцій спрямували на 198 та 202 округи. Перший представляє Сергій Рудик із групи “Партія ‘За майбутнє’”, другий — Максим Заремський зі “Слуги народу”. 64 субвенції отримав округ Ірини Констанкевич (група “Партія ‘За майбутнє’”), 63 субвенції — Івана Чайківського (група “Партія ‘За майбутнє’”), 53 — Олега Колєва (“Слуга народу”), 45 — Павла Павліша (“Слуга народу”), 44 — Сергія Нагорняка (“Слуга народу”). 

Дрібні субвенції знову в моді. Середній розмір соціально-економічної субвенції під час першого розподілу 2021 року становив 1 млн 444 тис. грн, другого — 1 млн 220 тис. грн, третього — 841 тис. грн. Так само спостерігається тенденція збільшення кількості дрібних придбань, що коштують до 50 тис. грн. Так, під час першого розподілу їх кількість дорівнювала лише 6%, другого — вже 8%, а третього — майже 18%.

Таким чином, навіть на прикладі одного року вже простежується тенденція, яку ми бачили у 2016–2019 роках: збільшення дріб’язкових придбань в угоду PR-інтересам депутатів. І що ближче тоді було до виборів, то більше було таких витрат.

Якщо 2016 року лише 13% профінансованих державою об’єктів обійшлися у  50 тис. грн і менше, то 2019-го таких проєктів стало вже 40% (!). Так, за кошти субвенцій купували принтери, комп'ютери, велосипеди, сценічні костюми, м’ясорубки, встановлювали дитячі майданчики. Згодом депутати урочисто передавали куплену техніку чи відкривали профінансований об'єкт. Що більше, умовно кажучи, купували комп'ютерів, то більше заходів проводилося. Така собі “стратегія успіху” для переобрання до парламенту — робити більше “добрих справ”, а не розповідати про свої досягнення на законодавчій ниві.

Знову по 10 млн. Ключовою тенденцією розподілу субвенцій у жовтні, як і під час двох попередніх розподілів, стало те, що більшість профінансованих мажоритарних округів отримали рівно по 10 млн грн або наближену до цієї цифри суми. Загалом кошти виділили в бюджети громад, розташованих у межах 173 округів. Варто зазначити, що субвенція також була спрямована на 206 виборчий округ, де 27 березня 2022 року відбудуться проміжні парламентські вибори через смерть народного депутата Антона Полякова, обраного там. 81 округ отримав від 8 до 12 млн грн, а 34 округи — рівно 10 млн. Понад 12 млн було направлено на 49 округів, менше 8 млн — на 43 округи. 

Без субвенції залишилося 26 округів. 8 з них представляють депутати від “Слуги народу”, по 5 — групи “Партія ‘За майбутнє’” та позафракційні. Ще 4 — депутати “ОПЗЖ”, 3 округи — депутати групи “Довіра”, 1 округ — депутат від “Європейської солідарності”.

Таблиця 1. Депутати, виборчі округи яких не отримали кошти субвенцій

Щоб отримати субвенцію на округ, найвигідніше були мажоритарником у “Слузі народу”, групах “Довіра“ та “Партія ‘За майбутнє’”, а також фракціях “Батьківщина” та “Голос”. Згідно з даними дослідження ОПОРИ, групи “Довіра” та “За майбутнє” є ключовими союзниками “Слуги народу” під час голосувань за кадрові рішення, бюджет та законопроєкти, спрямовані на реалізацію курсу президента.

“Цікаві” придбання

Про дитячі майданчики ми згадували вище. Крім них, до виборчого округу №15 Лариси Білозір (група “Довіра") спрямували субвенції на придбання меблів, обладнання для їдалень шкіл, комп'ютерної техніки для шкіл. Десь на кухонне обладнання виділили по 20 тис. грн, десь — по 100 тис. На комп'ютерну техніку пішло по 80–140 тис. грн. 

Втім, це не рекордно малі суми в межах однієї субвенції. Найменше коштів (889 грн) спрямували “на придбання набору з 2 мікрофонів (петличний мікрофон) у Люботинський міський будинок дитячої та юнацької творчості” на території округу №175, що в Харківській області. До Верховної Ради тут обраний Євген Пивоваров зі “Слуги народу”. Ще з цікавого у цьому окрузі: “штатив трипод, відеоштатив у Люботинський міський будинок дитячої та юнацької творчості” (1190 грн); “боксерський мішок у Люботинський НВК №2” (3165 грн); “ігровий монітор за 4599 гривень в Люботинський міський будинок дитячої та юнацької творчості” тощо. 

У 172 окрузі, що у Харкові, спрямували 21 субвенцію по 9724 грн та 5 субвенцій по 10000 грн “на придбання звукового обладнання для дитячих садочків міста”. Також 4 субвенції по 17 тис. грн виділили на округ №113, що на Луганщині, на придбання персональних комп'ютерів для сільських будинків культури. Мажоритарником від цього округу є член “ОПЗЖ” Олександр Лукашев. Крім того, 6 субвенцій для купівлі ноутбуків вартістю майже у 17 тис. грн спрямували в дитячі садочки у окрузі №79, що у Запорізькій області. На виборах у цьому окрузі перемогла депутатка від “Слуги народу” Юлія Яцик. 

Підсумки

Система розподілу субвенцій потребує серйозного реформування. Ключове, що потрібно зробити, — відмовитися від субвенцій як інструмента для переобрання депутатів у парламент. Для цього потрібно мінімізувати вплив народних обранців на процес розподілу цих коштів.

Важко сказати, чи вистачить уряду політичної волі на ухвалення такого рішення, особливо з наближенням парламентських виборів, що заплановані на 2023 рік, та поступовим послабленням позицій монобільшості. Через формування окремої політичної команди ексспікером Дмитром Разумковим з числа її депутатів ця фракція змушена тісніше співпрацювати з депутатськими групами, які на 100% складаються з мажоритарників. Саме субвенції на соцеконом є впливовим інструментом забезпечення їхньої лояльності. 

В Держбюджеті на 2022 рік закладено 6 млрд грн на соцеконом. Тому вже зараз Уряд має почати працювати над внесенням змін до порядку розподілу субвенцій, щоб зробити цей процес максимально прозорим. Саме від позиції Кабінету Міністрів залежить, чи субвенції будуть витрачатися ефективно та сприятимуть розвитку громад, чи залишаться інструментом для переобрання потрібних депутатів у парламент. 

Зазначимо, це думка «Опори». З нею можна погоджуватися, або ні. Але до уваги слід взяти…

Депутати-мажоритарники з “Батьківщини” Антон Яценко та Олег Мейдич теж періодично всупереч позиції фракції підтримують ініціативи президентської політичної сили. Наприклад, вони голосували за “ресурсний” законопроєкт, ухвалений у листопаді. Відповідний закон підвищив ренту за видобуток залізної руди, за що його також називають “антиахметівським” — цей бізнесмен заробляє на видобутку заліза значні кошти. При цьому інші депутати фракції “Батьківщина” не підтримали згаданий законопроєкт. Також подібна ситуація відбулася під час голосування за державний бюджет на 2022 рік. Яценко та Мейдич дали голоси “за”, тоді як фракція голосувала проти. Під час третього розподілу субвенцій на округ Антона Яценка спрямували 29 млн 774 тис. грн, на округ Олега Мейдича — 12 млн 21 тис. грн. 

На округи депутатів із “Голосу” виділили трохи більше 30 млн на 4 об'єкти. Так, на округ Галини Васильченко спрямовано 21 млн 118 тис., округ Наталії Піпи — 18 млн 700 тис., на округ Ярослава Рущишина — 2 млн 990 тис. грн. Згідно з даними ОПОРИ, “Голос” періодично голосує за законодавчі ініціативи, спрямовані на реалізацію курсу Президента (57%), пов'язані з бюджетним процесом (47%), та за кадрові рішення (21%). Мажоритарники з фракції “Голос”, наприклад, не підтримали ухвалення державного бюджету на 2022 рік та “ресурсний” законопроєкт, але Наталія Піпа та Ярослав Рущишин голосували за вільний ринок землі та закон про “олігархів”. В усіх згаданих випадках депутати голосували синхронно з більшістю фракції.