Вперше у цьому скликанні під час чергової сесії Вінницької обласної ради 29 вересня депутати стикнулись з гарячими «дискусіями». Окрім 25 питань порядку денного, у сесійній залі жваво обговорювали правомірність звільнення Ігоря Матковського з посади керівника «Клінічного центру інфекційних хвороб». Проте до жодних кадрових змін напруга у залі та протести за її межами не призвели.
Слід зазначити, що Ігор Анатолійович – досвідчений фахівець, який користується підтримкою колективу. І не тільки. Щодня будівлю облради пікетують медики з вимогою «повернути» його на посаду, інакше кажучи, підписати новий трирічний контракт. Минулого тижня він відмовився від призначення виконувача обов’язки, тому тепер залишається або погоджуватися на повноцінні повноваження, які передбачає посада, або відмовлятися від будь-яких компромісів і надалі…
Парламентарка від «Слуги народу» Ірина Борзова на сесії облради прийшла з плакатом напідтримку І.Матковського. Весь час – за винятком виступу з трибуни - вона тримала його у руках. Під час виступу Ірина Наумівна наголошувала на тому, що лікарню перевіряли, зауважень не було. Тому викликало обурення та подив те, що голова облради В.Соколовий без обговорень та пояснень «одноосібно прийняв» рішення щодо звільнення.
Вона нагадала, що саме завдяки керівнику закладу під час епідемії ковіду лікарню вдалось переформатовати та забезпечити там лікування тисяч вінничан. Адже «Пироговка» відмовлялась відкривати ковідні відділення, хворих везли по «районкам». Також вона звертала увагу депкорпусу на підтримку колективу лікарні, вимагаючи почути «голос народу».
Коли її виступ почали «ламати», начальник Вінницької ОВА Сергій Борзов не витримав і демонстративно залишив залу.
«Претензії» фінансового плану до Матковського озвучив заступник голови облради і депутат від «УСГ» Ігор Івасюк. Його аргументи стосувались того, що у травні 2022-го Клінічний центр інфекційних хвороб торгував конфіскованими СБУ російськими ПММ в обсязі 357 тонн, продаючи (9,5 млн грн) їх навіть дешевше за тодішню ринкову ціну.
У відповідь на закид І.Борзова пояснила, що Матковський «не заробив на «Лексус» і «не сховав оливу у кишені», а заклад придбав комп’ютерний томограф. Відсутність порушень з боку керівника лікарні підтвердила також директорка департаменту охорони здоровя Ольга Задорожна.
Депутат від «Слуги народу» Євгеній Шаповалов натомість запропонував застосовувати механізм публічного обговорення перед призначенням, аби не створювати подібних «проблем».
Рискою під тривалими дебатами можна вважати промову Вячеслава Соколового. Він запевнив, що всі матеріали щодо торгівлі ПММ передані кільком силовим відомствам для перевірки – ДБР і решта. За їх висновками буде прийнято рішення. Якщо не вбачатимуть порушення закону, з Ігорем Анатолійовичем підпишуть новий контракт. Якщо ні – то ні…
Дивлячись на перші у цьому році публічні дебати, склалось єдине враження – у Вінниці відкрито політичний сезон. Так, триває війна. Так, нікому не відомо, коли вона закінчиться. Так, політичні чвари зараз не доречні. Але факт є фактом.
Тепер про підсумки. Ігор Матковський став заручником політичних «ігор». Принаймні, все саме так виглядає. Він – професіонал своєї справи. Але відверта підтримка представників «Слуги народу» спонукає представників «УСГ» до більш прискіпливого ставлення.
Далі. Склалось враження, що Ірина Борзова скористалась моментом, аби критикувати керівництво облради, представлене «УСГ», але не акумулювала достатній ресурс. Навіть «її» фракція доволі кволо вела себе у залі. Фактично протестувала одна парламентарка. А де були її однопартійці? Сиділи на своїх місцях.
Щодо «УСГ», то ситуацію зі звільненням Матковського та наслідками попередньо не прорахували. Чи не вважали за потрібне їх прораховувати. Коли піднявся галас у соцмережах, а під будівлю вийшли медики, почали «вивчати папери» та знайшли «торгівлю паливом» лікарнею.
Звісно, не Ігор Матковський є ініціатором торгових операцій. Вони відбувались за документами лікарні, тому формально за все відповідає керівник. Той, хто «за лапками» оборуток, там і залишиться у будь-якому разі.
Отже фактично обидві сторони перейшли Рубікон… Але знаючи вінницький політбомонд, ніколи не можна казати, що конфлікт не вирішиться у зачиненому кабінеті подалі від зайвих вух і очей. На даний час це логічно, хоча вже й доволі складно все відіграти до нульової відмітки. Найкраще це було робити тиждень тому, коли кожна зі сторін виклала б «карти на стіл». Тоді спільним рішенням вдалось уникнути скандалів.
