В березні 2021 року ПрАТ «МХП Еко Енерджи» та німецька компанія Ellmann Engineering підписали меморандум про взаєморозуміння та стратегічне партнерство у проєкті «Біологічна метанізація „зеленого“ водню». Для енергетичного ринку України та навіть Європи це знакова подія, адже в перспективі біометан може виступити рівноцінним замінником природному газу, який зараз обходиться споживачам дуже дорого. Про те, навіщо сторони підписали меморандум, який інтерес МХП в цьому проєкті та коли можна очікувати його реалізації, в інтерв'ю «НВ» розповів президент МХП Еко Енерджи Олександр Домбровський.

- Олександре, яку мету ви ставили перед собою, підписуючи меморандум про співпрацю з Ellmann Engineering ?

- Метою меморандуму є робота над розвитком проєкту «Біологічна метанізація „зеленого“ водню».

Технологія біологічної метанізації «зеленого» водню допоможе суттєво підвищити обсяги виробництва «чистої» енергії, скоротити викиди парникових газів, замістити викопне паливо, в тому числі імпортоване. Зокрема, саме на базі комплексу «Біогаз Ладижин» планується розробка, тестування та, згодом, застосування інноваційної технології вироблення біометану, що виведе біогазовий комплекс на новий якісний рівень. На цьому заводі ми вже виготовляємо біогаз, але плануємо на його потужностях перейти на виготовлення біометану.

- Для чого взагалі потрібен біометан? У чому полягає важливість проєкту?

- Біометан — це фактично повний аналог природного газу. Вони на 95% схожі між собою. Зараз Україна імпортує великі обсяги природного газу й платить за нього мільярди доларів щороку. Якщо ми будемо виробляти біометан в Україні, то зможемо не купувати природний газ за кордоном. Причому біометан — це екологічно чистий газ, який відповідно до «Європейського зеленого курсу» капіталізується через скорочення викидів вуглекислого газу. У підсумку це те, що матиме величезний попит у Європі і, власне, вже його має.

- Хто й де зможе користуватися біометаном?

- Буквально всі: промислові й малі підприємства, фармацевтична галузь, транспорт, включно з громадським та особистим, газові мережі, домогосподарства тощо. Тобто в усіх сферах життя та сферах діяльності, де сьогодні використовується дорогий імпортний природний газ. Тільки це буде наш, український газ, який буде відновлюваним і який щороку можна буде продукувати всередині країни з української біомаси у потрібних кількостях і навіть більше.

- Чи потрібно буде змінювати щось у газотранспортній інфраструктурі, щоб почати використовувати біометан замість природного газу?

У тому-то й справа, що ні. Завдяки тому, що біометан майже аналогічний природному газу, можна буде транспортувати та користуватися в побуті й промисловості біометаном, використовуючи наявну інфраструктуру та наявні технології. Тобто не буде потреби добудовувати якісь інженерні об'єкти чи вносити в них зміни.

- Повернімося до реалізації цього проєкту. Яке значення та юридичну силу має підписаний меморандум?

- Меморандум — це формально закріплений обома сторонами практичний намір про співпрацю, який заснований на результатах, які ми вже маємо в двох спільних проєктах МХП та Ellmann Engineering. Тобто це нове дихання, новий етап на більш високому інноваційному та технологічному рівнях.

Технологія біологічної метанізації «зеленого» водню допоможе суттєво підвищити обсяги виробництва «чистої» енергії, скоротити викиди парникових газів, замістити викопне паливо, в тому числі імпортоване.

- Тобто ви з Ellmann Engineering вже працювали раніше? В яких проєктах?

- Так, у нас вже є дуже успішний досвід співпраці у двох проєктах. Перший — це суттєвий інноваційний та технологічний апгрейд біогазового комплексу «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області, який був введений в експлуатацію в 2013 році та переробляє 100% курячого посліду для виробництва біогазу. Другий наш спільний проєкт — це якраз «Біогаз Ладижин», який ми спільно спроєктували, побудували й вивели в 2019 році на повну потужність його першу чергу. Ellmann Engineering був генеральним проєктувальником та генеральним постачальником обладнання в цьому проєкті. Тепер «Біогаз Ладижин» — це великий, потужністю 12 МВт та один з найбільших у Європі комплекс з переробки курячого посліду та вироблення біогазу, але раніше в цю технологію мало хто вірив. Однак, звісно, ми не хочемо на цьому зупинятися, ми мусимо йти далі, для чого, власне, й підписали вказаний меморандум.

- Чи маєте ви ще якихось партнерів у новому проєкті з Ellmann Engineering?

- Так, ми не самі в цій історії, адже вона важлива для енергетичного ринку як України, так і Європи. Також проєкт відповідає напрямам співпраці в рамках німецько-українського енергетичного партнерства, започаткованого обома країнами влітку 2020 року в Берліні, яке також базується й на успішних відносинах України та Німеччини в сфері розвитку біогазових технологій.

- А як щодо фінансових партнерів? І які взагалі джерела його фінансування?

- На сьогоднішньому етапі зарано говорити про участь фінансових партнерів у проєкті, вони нам зараз не потрібні. Адже ми маємо власні ресурси для наукових та інноваційних досліджень. Однак загалом ми маємо підтримку та стратегічну співпрацю з потужними фінансовими партнерами, такими як IFC (Міжнародна фінансова корпорація), ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку), GIZ (Німецьке співтовариство міжнародної співпраці). Останнє виступає інтегратором співпраці України та Німеччини в напрямках, пов’язаних з відновлюваною енергетикою. З моєї точки зору, зараз на глобальному світовому ринку немає проблем з грошима, а компанія МХП має найвищий з можливих рейтинг фінансової стійкості. Тож проблем з фінансуванням немає.

- Чи розглядали ви інших потенційних партнерів окрім Ellmann Engineering у новому проєкті?

- Ми відкриті до співпраці з будь-якими цікавими партнерами. Ми ведемо переговори з кількома європейськими науковими інститутами та кількома дуже інноваційними та технологічними компаніями з Німеччини, Франції, Швейцарії, США, ми запросили наших партнерів з України. Поки що зарано говорити щось більш конкретне, адже це дуже серйозна стратегічна задача, в якій ми будемо намагатися об'єднати якомога більше міжнародних та українських партнерів. Я вважаю, що розширення ринку біопалива — це задача не тільки МХП. Просто МХП пробує бути таким собі інноваційним локомотивом цього руху вперед.

- Українським чи європейським?

- І українським, і європейським, і глобальним. Ми можемо впевнено констатувати, що сьогодні МХП — це не суто українська і навіть не тільки європейська, але глобальна компанія зі своєю часткою на світовому енергетичному ринку. Ми багато інвестуємо і багато проєктів реалізуємо зараз саме в напрямку «чистої» енергії та екологічних проєктів. Для нас важливо, щоб компанія була інноваційною, екологічною, енергоефективною і ставала «зеленим» лідером з точки зору всієї індустрії.

- Які часові перспективи реалізації вашого проєкту з виготовлення біометану?

- Зараз ми формуємо дві програми. Перша — «МХП-2021−2023», яка передбачає оперативні, тактичні цілі діяльності компанії до 2023 року. Друга — «МХП-2030», яка, відповідно, передбачає стратегічні цілі до 2030 року. Саме цей блок, що стосується біометану, ми плануємо реалізувати до кінця 2023 року.

- Ви розглядаєте цей проєкт як бізнесовий чи як соціальний, екологічний?

- Для нас, як для компанії, це перш за все бізнес-проєкт, причому дуже потужний економічно. Однак, звісно, в ньому є й велика соціальна та екологічна частка. Хоча якщо розглядати проєкт на політичному рівні, то його екологічно-соціальна складова вже виходить на передній план, адже він дозволить суттєво скоротити викиди вуглецевого газу, допоможе в боротьбі з глобальним потеплінням, дає абсолютно інші інноваційні екологічні стандарти та, що не менш важливо, сприяє енергетичній незалежності України.