З початку квітня - і про це не варто нагадувати - діє гібридний карантинний стан, коли влада рекомендувала якомога менше пересуватись Вінницею. VinMedia пропонує здійснити маленьку подорож рідним містом не тільки у вимірі простору, але й часу. Якою була Вінниця півстоліття тому, у 1969 році?
Серія поштівок із фотографіями Вінниці залишила нам згадку про те, як виглядало місто. Воно розширялось, будувалось, зеленішало...
Саме 1969 року на молодому тоді проспекті Космонавтів за проектом архітектора Романа Мархеля, "батька" вінницької арки, встановлено монумент зі справжньою бойовою авіаційною машиною, яка ніби злітає у небо з постаменту. "Літак", як його просто називали вінничани, протримався таким, як зробив його Мархель, півсторіччя, допоки проспект, а також і сам монумент не реконструювали.
Але на офіційну церемонію відкриття - у 1969-му - Роман Мархель не пішов. На таких заходах вся увага, зазвичай, була прикута до тих, хто виголошував патріотичні промови — представниках влади, або як у цьому випадку — військових високого рангу. А у Мархеля був друг-архітектор, вікна квартири якого виходили якраз на цю площу. Тому церемонію відкриття Роман Романович разом із дружиною спостерігали з його балкона, ніби з театральної ложі...
21 лютого 1969 року затверджений герб Вінниці (художник А. Працків). Це червоний щит з написом вгорі «Вінниця». Щит перерізано по діагоналі блакитною смугою (вона символізує річку Південний Буг). У верхній частині праворуч фігура, утворена половиною шестерні та колоссям (на ознаку промислового розвитку міста і сільськогосподарського характеру краю; ця фігура також символізує «єдність робітничого класу і селянства»). У нижню частину ліворуч вписано зображення старовинної башти (мурів). Поєднання червоного і блакитного кольорів, за описом, виходить з кольорів Державного прапора УРСР.
Новий структурний підрозділ у складі Вінницького онкологічного диспансеру, відділення променевої терапії, розпочав свою роботу в грудні 1969 року. Організатором радіологічної служби Вінницької області та першим завідувачем радіологічного відділення ВООД був Стебало С.Ф. Для проведення променевої терапії в той час використовувався апарат дистанційної гамма-терапії «ЛУЧ» і проводились ручні укладки джерел ІВ. Спочатку променева терапія застосовувалась лише для лікування онкогінекологічної патології, як самостійний та післяопераційний метод. В цей період вперше в Україні було встановлено та впроваджено в практику використання лінії автоматичної передачі джерел іонізуючого випромінювання для проведення сеансів контактної гамма-терапії.
У 1969 році засновано Вінницький проектний інститут як комплексний проектний відділ Московського проектного інституту Міністерства радіопромисловості СРСР. За проектами Інституту побудовано Запорізький завод магнітофонів «Весна», НДІ побутової радіотехніки (Львів), Вінницький завод «Аналог», будівлі управління НБУ у Вінниці та Луцьку, офісний центр «Київстар» (Київ); реконструйовано залізничний вокзал у Вінниці.
Якою була Вінниця у 1959 році, за десять років до згаданих подій, можете подивитись у матеріалі сайту VinMedia.
