Опублікування результатів опитування, за яким саме Зеленського українці пов’язують з топ-корупцією, спровокували до захисту лідера голову фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. Він спробував дещо нівелювати загальну думку респондентів, зазначивши, що негативно люди ставляться до побутової корупції. Хоча запитували зовсім про інше. І корупційні скандали неодноразово стосувались саме «слуг вищого ґатунку»…

Спочатку про предмет дослідження. Влітку 2023 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провели дослідження, згідно з яким 78% респондентів вважають, що президент України несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Не погоджуються з цим твердженням лише 18% опитаних. Про це свідчать результати опитування, проведеного  з 9 по 15 серпня 2023 року 

В інтерпретації результатів зазначається, що українці старшого віку більш вимогливі до президента, ніж молодь. Якщо серед опитаних віком 18-29 років 70% погоджуються з тезою, що глава держави несе відповідальність за корупцію, то серед людей віком 60+ частка критично налаштованих зростає до 81%. Інших суттєвих відмінностей - за матеріальним становищем чи регіоном проживання - немає. 

Згідно з опитуванням, у серпні 2023 року більше половини опитаних (55%) погоджувалися з тезою, що військова допомога Україні має надаватися закордонними партнерами за умови ефективної боротьби з корупцією.

Найбільше таке бачення взаємодії України з іноземними партнерами поділяють мешканці західних і центральних областей: 60,6% та 61,1% відповідно. На півдні ж лише 47% опитаних підтримують тезу про те, що боротьба з корупцією є передумовою військової допомоги. Найбільше опонентів цієї тези проживає у східних областях – 40%. 

Згідно з опитуванням, корупція сприймається громадянами як найбільша перешкода для розвитку підприємництва у країні. Це зазначили 47% опитаних. Для порівняння: 37% назвали найбільшою перешкодою руйнування, завдані війною, 36% - неадекватну систему податкового адміністрування і контролю, 36% - слабку підтримку з боку держави.

Показово, що проблеми, які напряму залежать від якості державного управління, посідають три з чотирьох перших позицій, які, на думку українців, заважають розвитку підприємництва. Водночас наступними за негативним впливом на підприємництво йдуть відтік фахівців і підприємців за кордон (29%) та відтік працівників за кордон (28%).

«В мережі поширюють маніпулятивне дослідження про те, нібито українці вважають що за всю побутову корупцію відповідає Президент України. Мало того, що Президент України цілодобово займається війною та пошуками допомоги, ще він має і замінити собою всю антикорупційну вертикаль, на яку країна та партнери витратили мільярди», - парирував Арахамія. 

Він зауважив, що коли Зеленський запропонував прирівняти корупцію під час війни до державної зради, «в політикумі почались воплі про «закручування гайок», тоді чому саме президент має відповідати за бруківку, стадіони, тенісні корти та іншій непотріб під час війни?».

Політик додав, що з нового року країна має перейти на «бюджет війни», де більше не буде витрат на всі ці речі, «тільки оборона та тільки зброя».

«Сподіваюсь що антикорупційні органи посилять свою роботу в тому числі інформаційну, щоб президент міг займатись війною та міжнародною дипломатію, а незалежна антикорупційна вертикаль - великою корупцією в країні», - спробував врятувати ситуацію Арахамія.

Його опонентом став засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов, який нагадав, що «соцопитування стосувалось відповідальності Зеленського саме в уряді і воєнних адміністраціях».

«Тобто елітарної топ-корупції. А Арахамія сам придумав, що соцдослідження про побутову корупцію, тобто народну низову. І вже власну вигадану тезу і назвав маніпуляцією», - зазначив журналіст.

Так, Зеленський пропонував прирівняти корупцію до держзради, але ідею розкритикувати тому, що тоді повноваження розслідування перейдуть від НАБУ та САП до СБУ. З США та ЄС навпаки передають сигнали владі про посилення існуючої антикорупційної інфраструктури на чолі з НАБУ та САП. Партнери безпосередньо пов'язують подальше фінансування України з посиленням повноважень голови Спеціальної антикорупційної прокуратури, а також відновленням електронного декларування та запровадженням довічних декларацій для топ-держслужбовців та депутатів.