Виборчий округ №15, куди входять Шаргородський, Томашпільський, Тульчинський, Чернівецький та Мурованокуриловецький райони - непростий. Як і в інших районах Вінниччини, нашому округу притаманні ті ж проблеми: стан доріг, доступ до медичних послуг на селі та безробіття. І хоч поступово питання починають вирішувати, але можна погодитись із мешканцями, що темпи дуже низькі, а інфраструктура, освіта та медицина, потребують більше уваги.
Зрозуміло, що все у руках самих мешканців громад, але у програмах багатьох кандидатів у народні депутати від нашого округу можемо знайти обіцянки відбудувати все ледь не відразу після виборів, створити безліч робочих місць і взагалі з 15-го округу зробити мало не райський куточок… У цьому кандидати клянуться кожні п’ять років – перед кожними виборами. На жаль, більшість із них з'явились на політичному горизонтів за кілька тижнів до виборів, дехто навіть не приховує бажання в'їхати під купол Верховної Ради на хвилі рейтингів політичних партій, що мають високу підтримку людей. При цьому для цих самих людей ці партійні кандидати не з робили, по великому рахунку, нічого.
Єдиною, хто із списку претендентів на місце в українському парламенті від нашого округу добре знайома нам усім та довгий час працює на благо кожної з громад - це Лариса Білозір, голова ГО "Життя та розвиток громад". Люди це бачать і безперечно її підтримують. Наше видання вирішило поспілкувались із лідером громадської думки.
Якось в одному з інтерв’ю Лариса Білозір сказала, що вона – людина принципова і якщо дає обіцянки, то виконує їх. Тож цікаве її бачення розвитку нашого округу: сіл і селищ та міст.
- Я не займаюся популізмом, не обіцяю людям щось нездійсненне. Тому що я живу та працюю серед людей, щодня спілкуюся із багатьма вінничанами і знаю: люди вже давно не такі наївні, як їх сприймають кандидати перед кожними виборами. Вони прекрасно розуміють, що входить до компетенції народного депутата та розрізняють особисті «фантазії» кандидата від ймовірної реальності після завершення виборчого процесу. Часи сприйняття необґрунтованих обіцянок минули! Я працюю вже певний період і плоди моєї роботи можна побачити, оцінити, а головне співставити з моїми обіцянками.
Ви багато опікуєтесь хворими дітками, тому не з чуток знаєте, який нині стан справ у медичній галузі. І після початку впровадження медичної реформи, здається, невдоволених стало ще більше. Що чекає на галузь далі?
- Медицина – одне з болючих питань. Реформа галузі, яка була покликана докорінно змінити ситуацію, на перший погляд її лише ускладнила. Суттєвого покращення не відбулось, а той розрив між початком реформування первинної та вторинної ланок у два роки – взагалі поставив галузь на межу кадрового дефіциту. Опікуючись онкохворими, ми зіткнулись з черговою проблемою, створеною нинішнім керівництвом МОЗ, під керівництвом Уляни Супрун. В Україні певний час були заблоковані всі операції з трансплантації органів - і від родинних, і неродинних донорів. Із січня в Україні почав діяти новий закон про трансплантацію, але система охорони здоров'я виявилась до нього не готовою - немає реєстру донорів і реципієнтів. Люди змушені їхати за кордон, щоб мати шанс на порятунок. Потрібно змінити підходи до реформи медичної галузі, а не інвестувати в чужу медицину, закриваючи свої лікарні і втрачаючи спеціалістів. І це вже задача нового складу Верховної Ради. Медична реформа потрібна. Але така, щоб кожна людина могла отримати якісні медичні послуги, де б вона не жила. Доступність і якість медичного обслуговування — головні постулати реформи. Я за збереження мережі медичних закладів у сільській місцевості. За безкоштовне проведення профілактичних оглядів. Не можна в населених пунктах скорочувати ФАПи, в навпаки, їх потрібно зберегти, туди мають виїжджати мобільні групи лікарів, які проводять медичне обстеження. Це дасть можливість жителям маленьких сіл мати доступ до медицини, а при оглядах на ранній стадії виявити захворювання. Тоді лікування буде значно ефективніше. Минулого року ми запровадили соціальну ініціативу «Лікар у село». Це була моя особиста ініціатива, реалізація якої показала важливість та ефективність такого проекту. Ми вже побували у 97 громадах, де обстежили 7463 осіб. Це особливо актуально на тлі закриття ФАПів у низці сіл. Таке починання має стати постійним.
Реформи в медицині та освіті сьогодні тісно пов'язані зі станом інфраструктури. Укрупнення навчальних закладів - створення опорних шкіл, до яких здійснюється підвіз учнів, чи транспортування хворих до лікарні другого рівня, потребують якісних доріг. Зараз з цим ситуація, м'яко кажучи, невтішна. Як ви бачите вирішення цього питання?
- Дороги на Вінниччині - для мене були і будуть серед пріоритетних питань у моїй роботі, як і питання розвитку соціальної інфраструктури: шкіл, садочків та медустанов. В тиждень я проїжджаю по вінницьких дорогах в середньому біля 4000 км, тому дороги – це мій біль також. Будучи депутатом направила безліч звернень щодо доріг в Тростянецькому, Томашпільському, Тульчинському, Чернівецькому, Шаргородському, Мурованокуриловецькому районах на державному та обласному рівні. Вже другий рік поспіль функціонує дорожній фонд і нарешті в обласний бюджет почали надходити кошти субвенції на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення. На 2019 рік була передбачена субвенція з державного бюджету в сумі 840 млн. грн, з них поточний середній ремонт 442 млн. грн, експлуатаційне утримання – 398 млн. грн. Враховуючи критичну ситуацію, саме дороги будуть у пріоритеті. Боротимусь за виділення державних коштів на капітальні ремонти шляхів державного та місцевого значення. Адже якісні дороги зумовлять розвиток інфраструктури, забезпечують безпеку та сполучення для мешканців населених пунктів, створюють умови для виробництва та інвестицій, що просто необхідно для розвитку наших територіальних громад.
Знаємо, що серед ваших пріоритетів також і освіта. Ви багато допомагаєте освітнім закладам: нові дошки, меблі, оргтехніка. Окрім цього - десятки втілених проектів з енергозбереження у школах та садочках. Чи продовжиться така робота і надалі?
- Я часто буваю в школах, спілкуюся з дітьми, учителями. І можу сказати, що в нас розумні й талановиті діти. А вчителі не просто фахівці своєї справи, а ще й люди, віддані професії, які дуже люблять дітей. Я б назвала їх справжніми патріотами своєї справи. Невелика зарплата, яка не відповідає затраченим силам та енергії, оснащення шкіл сучасними технологіями, наочними посібниками — теж кульгає. Умови роботи не завжди створюють комфортну атмосферу для навчання дітей. Але вони дають високий рівень базових знань нашим дітям. Тому реформа освіти має бути спрямована на забезпечення шкіл усім необхідним сучасним шкільним обладнанням і ремонтом, щоб діти мали комфортні умови для навчання. А також максимальне збереження шкіл.
Від автора:
До виборів народних депутатів залишається все менше часу. Вже 21 липня наш громадянський обов’язок – піти і віддати свій голос за майбутнього нашого представника у Парламенті. Ми отримаємо два виборчі бюлетені – голосуватимемо за партію та кандидата-мажоритарника. І в той час, коли серед партій ми можемо обирати ту, яка нам ближче за своїми політичними поглядами, то в іншому бюлетені потрібно обрати конкретну людину, виходячи із реальних справ кандидата. І ось тут варто зробити вибір, за який не буде соромно у майбутньому.
