Нацгвардієць Ігор мав «залізну броню», щоб не йти в армію – двоє маленьких діток та вагітну дружину. Як тільки розпочалися запеклі бої на всій території нашої держави, батько одразу подався захищати Україну.

Мобілізованому Ігорю було достатньо кілька днів, щоби згадати як вправно воювати. Водій БТРу пройшов бої за Дебальцеве у 2014 році. Оборону бійці тримали три місяці. Йому 40 років, він - ІТшник, мав двох маленьких синів та дружину при надії.

Утім, його це не зупинило, коли в Україні розпочалося широкомасштабне російське вторгнення, Ігор знову кинувся у бій. Саме заради майбутнього своїх дітей він зараз стоїть на захисті рідної землі.

«Війна – я тут. Це просто мій обов’язок захищати Батьківщину, щоб моя родина жила безпечним мирним життям. У мене ростуть двоє синів – старшому Оресту чотири роки, Устиму – лише два, я маю стати гідним прикладом для них. Чекаємо ще на поповнення», - розповідає мобілізований Ігор.

Пройшов майже тиждень відтоді, як Ігоря мобілізували в лави однієї з військових частин на Вінниччині. На полігоні, під час бойового злагодження, пролунав від дружини дзвінок: «Народжую».

«Я підійшов до командира, всі поставилися до мене з розумінням. Тоді я швидко здав зброю, поїхав у Вінницю і навіть встиг на пологи. Одну ніч побув з малюком та дружиною і вранці прибув у військову частину», - додає мобілізований.

Нині нацгвардієць вже на бойовій позиції, разом з іншими військовими, виборює собі Країну, яку ніколи не покине.

Захисник неймовірно сумує за родиною. Але впевнений, що дуже скоро, повернеться з перемогою додому, де його чекають вже троє малят.

Пресслужба НГУ