Наприкінці червня відбулось розширене засідання виконкому Вінницької обласної Асоціації футболу (ВОАФ). На ньому присутні одноголосним рішенням прийняли у тимчасові члени ВОАФ нову організацію — Асоціацію футзалу Вінницької області. Головою цієї громадської спілки є 40-річний Юрій Максименко.

В минулому він —  професіональний футболіст, гравець-універсал. Виступав за вінницьку та тернопільську «Ниви», «Дніпро», чернігівську «Десну», чернівецьку «Буковину» та інші відомі клуби. Також грав у Суперлізі Узбекистану і Прем’єр-лізі Азербайджану. Останні кілька років є гравцем вінницької команди з футзалу «Яско-2».

В грудні 2021 року Юрій Максименко заснував громадську спілку «Асоціація футзалу Вінницької області». Вона була створена напередодні початку чергової хвилі пандемії коронавірусу, яка для нашої країни стала найважчою і найпотужнішою. А як тільки вона стала вщухати — почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Як в таких умовах розвивати спорт і, зокрема, футзал, та які цілі ставить перед собою нова спілка, розповів її очільник. 

— Юрію, з якою метою створювалась Асоціація футзалу Вінницької області?

— Щоб розвивати футзал на рівні всього регіону та збільшити популярність цього виду спорту на Вінниччині. У самій Вінниці він представлений досить потужно. А ось в районах області та територіальних громадах маємо зовсім іншу картину. Якщо великий футбол в нашій області розвивається дуже активно, то футзал поки що, на жаль, ні.

В той же час цей різновид футболу має майже 100-річну історію, в нашій країні діє Асоціація футзалу Україні, що входить до структури Української федерації футболу. А наша національна збірна з футзалу вважається однією з провідних команд Європи і світу.

— Вже неактуально запитувати, наскільки пандемія COVID-19 перекреслила Ваші плани. Але як щодо війни? Чи можна проводити змагання і чемпіонати в тих регіонах, де не ведуться бойові дії?

— Дійсно, коли було створено нашу спілку, починалась чергова хвиля епідемії. Вінниччина була на межі входження до «червоної» зони карантинних обмежень, коли будь-які заходи було заборонено проводити. А потім «руській мір» прийшов з війною в Україну…

Але нещодавно департамент гуманітарної політики Вінницької ОВА видав наказ щодо відновлення виконання календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів Вінницької області на 2022 рік. Але ці змагання під час воєнного стану мають відбуватись із дотриманням усіх умов безпеки, за наявності укриття та без глядачів. Українська федерація футболу теж вже прийняла рішення, в якому форматі, зважаючи на ситуацію, будуть проходити турніри з великого футболу. Зараз ми чекаємо на відповідні роз’яснення від Асоціації футзалу України.

— Тимчасове членство Асоціації у ВОАФ для Вашої організації — це додаткові можливості? І за яких умов обласна Асоціація футболу може виключити когось із членів зі свого складу?

— Звісно, для Асоціації футзалу Вінницької області це дуже важливий крок вперед. Колективне членство в обласній Асоціації футболу дає нам можливість офіційно проводити змагання під егідою ВОАФ. І, відповідно, розвивати та популяризувати напрямок футзалу на Вінниччині. Крім того, ВОАФ має величезний досвід у проведенні різного рівня чемпіонатів та турнірів. Тож допомога в різних організаційних питаннях для нашої молодої спілки буде надзвичайно цінною.

Позбавити членства або призупинити його ВОАФ може за порушення та недотримання регламентних і статутних документів. Як це і відбулось нещодавно з однією з обласних громадських організацій, що розвивала футзал в нашому регіоні. Торік обласна Асоціація футболу подала заяву щодо неї до контрольно-дисциплінарного комітету Української асоціації футболу, який ухвалив й відповідне рішення. Згодом ці порушення визнав ще і апеляційний комітет УАФ. Оскаржити ці рішення можна в міжнародних спортивних інституціях, якщо будуть відповідні звернення. Станом на зараз членство цієї організації у ВОАФ призупинено.

— Які пріоритетні завдання ставить перед собою Асоціація до кінця цього року, навіть в цих умовах невизначеності через війну?

— Зараз для нас важливо отримати роз’яснення від Асоціації футзалу України щодо формату і умов проведення змагань. Поки плануємо матчеві товариські зустрічі на підтримку ЗСУ і задля підняття духу українських захисників та спортсменів загалом. Хочемо провести турніри серед ветеранів, аматорів, а також серед дитячих команд різних вікових категорій.

А ось щодо офіційних змагань, то у планах - організувати обласний чемпіонат з футзалу, який буде починатись восени і закінчуватись навесні (за системою кола в групах). Звісно, якщо ситуація в нашій державі і нашому регіоні дозволятиме реалізувати ці плани. 

Дуже хотілося б залучити якомога більше дітей та молоді з різних куточків області до занять футзалом. Не секрет, що у невеликих містах та ОТГ немає  різноманіття гуртків та секцій, як в обласному центрі. А великий футбол і футзал, як його різновид, є найпопулярнішими видами спорту у світі. І вочевидь, одними з найдоступніших для дітей будь-якого соціального статусу. В нашій нинішній ситуації це ще і те, довкола чого можна згуртувати дітей, щоб вони не думали про жахи війни, а займались саморозвитком, навчались навичкам соціалізації (адже командна гра — це в тому числі про уміння комунікувати) і зміцненням свого фізичного здоров’я. Крім того, ми з однодумцями прагнемо розвивати ще й жіночий футзал, який зараз на Вінниччині майже не представлений.

— Бути головою Асоціації – все ж таки громадська робота. А де зараз Ви працюєте і чим займаєтеся?

— Думаю, жоден з нас не забуде ночі 24 лютого і тих трансформацій, які відбулись у нашій свідомості, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Для багатьох це був шок — неможливо було прийняти те, що в XXI столітті, після двох світових воєн і загибелі десятків мільйонів людей, таке відбувається.

Я досить швидко зміг скласти свої думки докупи і майже одразу підключився до волонтерської роботи. А вже через кілька тижнів записався добровольцем до вінницької тероборони. Це був  свідомий вибір. І згодом я підписав контракт добровольця підрозділу територіальної оборони. Це була середина березня,

У вільний час продовжую займатись волонтерською діяльністю. Разом з моїми друзями та іншими волонтерами допомагаємо переселенцям з інших міст, які втекли від війни до нашого регіону, а також нашим військовим. Це підрозділи ЗСУ, які знаходяться у «гарячих точках» на Миколаївщині, Чернігівщині, Харківщині та в інших областях.

Пресслужба Асоціації футзалу Вінницької області