У лютому KNESS Group, що реалізує проекти в сфері альтернативної енергетики, запустила перший в Україні завод з виробництва сонячних панелей, в який інвестувала близько 5 млн євро. У Вінниці… Не дивлячись на конкуренцію імпортного обладнання, ввезення якого серед іншого було звільнено від оподаткування, український виробник має намір вистояти і виграти. Про 10-річний шлях еволюції бізнесу - в оприлюдненому на інформаційно-аналітичному порталі «Енергореформа» інтерв'ю гендиректора KNESS Group Сергія Шакалова.
- Яка історія створення та розвитку KNESS Group?
- Перша компанія нашої групи була створена в 2009 році, коли на ринку виник попит на нестандартні рішення: потрібно було підключати до енергосистеми нову генерацію, а потужностей не вистачало. У ті роки серйозно про відновлювані джерела енергії (ВДЕ) в Україні ще не починали говорити, тому перші роботи нашої компанії відносилися до традиційної енергетики.
Ми одні з перших зрозуміли, що розвиток енергосистеми, заснованої на АЕС і тепловій генерації, обійдеться куди дорожче, ніж будівництво нової - розподіленої, діджиталізованої, смартової, економічної та екологічної. Тому з 2012 року наша група почала будувати об'єкти сонячної енергетики і з тих пір ми працюємо над розвитком саме ВДЕ. У нас є розуміння того, якою має бути енергетична модель в Україні в майбутньому. Я впевнений, що 100% ВДЕ в Україні - мета досяжна.
Один з важливих кроків у цьому напрямку - втілення стратегії щодо 100%-го виробництва комплектуючих для сонячних електростанцій (СЕС) в Україні.
До її реалізації ми приступили в 2015 році, запустивши спочатку виробництво металоконструкцій, потім електротехнічного обладнання для відновлюваної енергетики та розподільчих мереж. У лютому поточного року ми відкрили у Вінниці завод сонячних панелей.
З 2015 року ми здійснюємо повний цикл робіт по сонячним електростанціям - від їх проектування і будівництва до введення в експлуатацію і сервісного обслуговування.
Важливою частиною нашої діяльності є дослідження і розробка інновацій в сфері відновлюваної енергетики та акумулювання енергії, над ними працює наш R&D-центр. З 2016 року всі наші компанії об'єднані в KNESS Group.
- Хто власник групи?
- З самого початку і протягом дев'яти років я є одним із власників.
- Чому прийняли рішення будувати завод саме у Вінниці?
- Це питання коренів. Наша компанія почала свій шлях у Вінниці і тут розвивалася. Зараз тут сконцентрований наш найбільший кадровий та інтелектуальний потенціал. Але в нині ми розглядаємо можливість інвестувати не тільки у Вінницьку область, і не тільки в Україні.
- Де і які комплектуючі для виробництва панелей замовляє KNESS PV?
- Бізнес-модель виробництва була продумана і організована для випуску продукції високої якості, конкурентної на світовому ринку. Для цього ми закупили технологію у одного з провідних світових виробників обладнання для СЕС. Вона вимагає комплектуючих найкращої якості, в першу чергу, це кремнієві кристали і скло. Поки ми замовляємо їх у світового лідера - в Китаї, вивчаємо пропозиції з Тайваню і Південної Кореї.
В Україні з усього необхідного для створення сонячних панелей виробляють тільки алюмінієву рамку і скло. Нам вдалося домовитися про закупівлю рамок. Дуже чекаємо, поки наші виробники скла зможуть досягти якості, необхідної для сонячних панелей вищого класу і запропонувати конкурентну ціну.
Ми розраховуємо, що український бізнес, побачивши в нас стабільних покупців, буде розвивати свої виробництва. Для нас пріоритет - розвиток нашого ринку, ми робимо все, щоб додана вартість залишалася в Україні. Тому і будували свій завод не в Китаї, хоча з точки зору бізнес-логіки там це зробити було б набагато простіше. Власне, більшість великих виробників сонячних панелей в світі, де б вони не були "прописані", наприклад, в Канаді чи Південній Кореї, свої заводи розмістили в Китаї.
- Тобто ви свідомо пішли на ризики, побудувавши завод в Україні, а не в Китаї?
- Виробництво - це стратегічний напрямок, а не просто інвестиція в класичному її розумінні. Нічого не заважає купувати у іноземного виробника, але в контексті розвитку країни і соціуму ми від цього нічого не виграємо.
Як тільки у нас з'явилася ідея побудувати цей завод, ми відразу, з 2016 року, почали шукати партнерів. Ніхто не відгукнувся - в той момент не знайшлося бажаючих брати участь у виробництві з негарантованою окупністю в п'ять-сім років.
Я вважаю, що основна проблема розвитку не тільки сонячної енергетики, але, в цілому, і економіки в Україні - це низька готовність мислити довгостроковими бізнес-моделями. Наша компанія мислить як раз такими категоріями, тому ми прийняли рішення будувати завод за рахунок акціонерного капіталу, хоча нам трохи допоміг один з українських банків.
- Чи є у вас плани щодо виведення своєї продукції на зовнішній ринок?
- Поки ми орієнтуємося на українського покупця і плануємо реалізовувати 90% продукції на внутрішньому ринку. Що стосується роботи з іноземними замовниками, для цього ще необхідно пройти міжнародну сертифікацію. Це складний і досить капіталомісткий шлях. Але ми готові його пройти. Можу сказати, що зараз зацікавленість в придбанні наших панелей є з боку США.
- У вас вже є замовники?
- Укладено попередні контракти на загальний обсяг панелей в 22 МВт. Бачимо досить високу зацікавленість українського бізнесу в наших панелях, достатньою для того, щоб завантажити наше виробництво.
- Ви плануєте працювати з приватними домогосподарствами?
- До кінця літа цього року ми сформуємо окремий продукт для споживача роздрібного ринку, для домогосподарств, які планують будівництво дахових СЕС. Це буде не просто панель. Ми обговорюємо з Укргазбанком можливість виведення на ринок спільного продукту - технологія плюс фінансування, що дозволить швидко і комфортно придбати панелі і встановити їх у себе на даху.
- На який період окупності заводу розраховуєте?
- Цього року плануємо вийти на операційний прибуток, нехай і мінімальний. Розрахунковий термін окупності - сім років. Але це залежить від багатьох факторів. Ми розуміємо, що український ринок, як і світовий, лихоманить, він вкрай волатильний.
- Чи можете ви вже назвати вартість однієї панелі для СЕС?
- Вартість буде залежати від розміру, складу, типу панелі. Наприклад, ми можемо виробляти як полікристалічні, так і монокристалічні панелі. На вартість також буде впливати те, як купуються панелі - оптом чи вроздріб. Для покупця однієї панелі і покупця 10 тисяч панелей вартість буде різною. Можу сказати, що ціна буде конкурентною.
- В контексті конкурентної ціни - як, за вашими прогнозами, відіб'ється на економіці заводу скасування ПДВ на імпортне обладнання для СЕС і ВЕС?
- Ця зміна, звичайно, негативно позначилося на бізнес-моделі, яку ми спочатку формували. Зараз розглядаємо варіанти рішень, як зробити українські панелі конкурентоспроможними в цій ситуації. Це складно. Якби парламент раптом усвідомив, що помилився і вирішив все виправити, це б спростило життя. У поточній же ситуації збільшення виробничих потужностей стає певною мірою ризикованим. Проте, ми не маємо наміру чекати і вже зараз шукаємо рішення, яке буде позитивним для наших замовників і партнерів. Але ми сподіваємося на позитивну відповідь на питання: чи підтримує держава українського виробника?
- Як ви оцінюєте в цілому регуляторне поле в сфері ВДЕ?
- Я думаю, тут питання завжди стоїть так: або ви щось робите, або ви чогось чекаєте. Ми слідуємо першим принципом і розвиваємо свою діяльність в тих умовах, які нам в даний момент надає існуюче законодавство. Зараз ми ведемо діалог з НКРЕКП, "Енергоринком", "Укренерго", профільним міністерством і Верховною Радою. Можу сказати, що вони нас чують.
- Як ви ставитеся до впровадження "зелених" аукціонів?
- Ми підтримуємо ідею аукціонів, оскільки вони вплинуть не тільки на кінцеву вартість енергії, а й посилять конкуренцію на ринку, а це в свою чергу призведе до поліпшення якості послуг, стимулює роботу з новими технологіями і бізнес-процесами. При цьому розуміємо, що введення аукціонів на деякий час загальмує розвиток ВДЕ. Але це звичайний ефект "охолодження" ринку при будь-якій зміні правил роботи. В даному випадку ми очікуємо, що гальмування надовго не затягнеться і не призведе до серйозних негативних наслідків.
У той же час є деякі аспекти, які турбують не тільки нас, а й виробників енергії в Україні. Вартість продукту залежить від обсягу залучених для виробництва засобів. Той, хто має доступ до довгострокових дешевих кредитів, завжди буде у виграші. В Україні ж таких кредитів практично немає.
Було б правильно врахувати в умовах аукціонів цей момент, інакше в них будуть перемагати тільки китайські, європейські та американські компанії, у яких за плечима 20-річні кредити під невеликий відсоток. Тому українські компанії з ними конкурувати, звичайно ж, не зможуть. Важливо, щоб в остаточній версії законопроекту були враховані інтереси української економіки, українського виробника.
Всім гравцям ринку важливо, щоб правила гри були збалансовані і визначені не на півроку, а хоча б на п'ять-десять років.
- Чи плануєте ви як EPC-контрактор співробітництво з норвезькими компаніями, які недавно заявили про реалізацію проектів в Україні?
- Norsk і NBT інвестують в проекти по вітряній енергетиці. У цій сфері в даний час стратегічно ми не представлені. І хоча у нас є взаємини з іншими інвестгрупами, які хочуть з нами побудувати вітряні станції, ми все ж поки що перебуваємо в стадії переговорів і визначення загального розуміння.
- Які найбільші проекти ви реалізували в минулому році?
- Найбільший наш проект за весь час роботи - ми не так давно його завершили - це СЕС неподалік Кам'янець-Подільського потужністю 63,8 МВт. В даний час в роботі близько 15 майданчиків. Крім того, ми в минулому році закінчили пілотний даховий проект в Херсонській області потужністю 2 МВт, який показав перспективність таких проектних рішень.
- А що з вашими побудованими трьома СЕС?
- Вони приєднані до енергосистеми, працюють. Загальна вартість інвестицій перевищила EUR 30 млн. Ми вклали 15% цієї суми з акціонерного капіталу KNESS Group, інша частина - залучений субординований кредит квазі-капіталу від датського фонду IFU і кредитні кошти від ЄБРР.
- Чи плануєте розвивати напрямок біогазових установок?
- Останній досвід роботи в цій галузі у нас був чотири роки тому. Ми працювали з німецькими партнерами, спроектували і виконали будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи біогазової установки на полігоні твердих побутових відходів біля села Стадниця Вінницької області. Але оскільки тоді ми вже сконцентрувалися на сонячній енергетиці, то біогазові напрямок ми вирішили не розвивати.
- А діяльність з реконструкції електромереж і підстанцій?
- Зараз ми займаємося цим тільки в рамках додаткової комплексної послуги при будівництві СЕС. Взагалі для енергетиків будівництво підстанції на 110 кВ - знакова річ. Цікаво, що якщо до 2016 року ми побудували дві такі підстанції, то присвятивши свою діяльність сонячній енергетиці, в 2017 - 2018 роках ми побудували ще дві станції і ще дві зараз добудовуємо. Те, що раніше здавалося важливим і знаковим, тепер - просто звичайна задача. Ми намагаємося зробити все для того, щоб і будівництво сонячної електростанції стало для українців таким же рядовим рішенням такого завдання як забезпечення себе чистою і безкоштовної електроенергією.