Політичне літо в Україні як істерія: від сміху до сліз. Держава впевнено крокує у зворотньому напрямку і нові «зашквари» сприймаються, як буденність. Про це написав перший заступник голови Вінницької ОДА (2014-19 рр.), лідер місцевого осередку «Європейської Солідарності» Андрій Гижко у Facebook.
1. Назад в майбутнє. На борту – українці. Пілот – Зе-президент.
Іноді здається, що влада знайшла машину часу, але забула прочитати інструкцію. Тому жодного стрибка в майбутнє не відбувається, проте ледь не щодня українці прокидаються та розуміють, що навколо них минуле, просто кожного разу інше.
Здається, влада остаточно вичерпала свою мікроскопічну лаву запасних, і тепер збирає «нові старі обличчя», де тільки може.
Генпрокурор Ірина Венедиктова цього тижня вирішила зазирнути у «нульові», і взяла собі у радники Святослава Піскуна. Виявилося, що це не одіозний тричі генпрокурор і колишній регіонал, а «ефективний та досвідчений професіонал».
Голова Офісу президента Андрій Єрмак пішов ще далі. Він занурився у 90-ті роки минулого сторіччя. І от, українську делегацію в Тристоронній групі по Донбасу очолює перший президент Леонід Кравчук, а на допомогу йому направляється перший прем’єр - Вітольд Фокін. Один стрибок у минуле, і Фокін з Кравчуком - вже не поважні «політичні старці» з неоднозначним минулим, а активні політики, які неодмінно мають представляти Україну на переговорах. На яких умовах вони будуть вести перемовини? Нагадаю, що саме за Кравчука країна була позбавлена ядерної зброї та ВМФ.
Доповнює картину гучне повернення в інформаційне поле Міхеїла Саакашвілі. Ніби не було абсолютного провалу на посаді голови Одеської ОДА, ніби його партія не програла вибори з ганебним результатом. Саакашвілі знову на екранах. Він знову - «месія» та «реформатор».
2. Мир чи Перемога - «Какая разница»? - Вона принципова!
З початком тижня настала «всеохоплююча та всеосяжна тиша», так зване «перемир’я», яке так широко анонсувала влада, та під яке суттєво обмежила можливості наших військових у зоні ООС. Росія практично одразу відхрестилася від зобов’язань, посилаючись на те, що вона нібито «не є стороною конфлікту», більше того, росіяни заявили, що вони не є навіть гарантами цього «перемир’я». Українська сторона мовчки проковтнула російську заяву.
Про справжнє припинення вогню в таких умовах говорити не має сенсу. Місія ОБСЄ в період з 27 липня до 1 серпня зафіксувала 225 обстрілів. Проте влада закриває очі навіть на настільки кричуще нахабство окупантів, і робить вигляд, що все так, як і мало б бути. Схоже, президенту чинний стан речей до вподоби – незважаючи на сотні обстрілів, він заявив: «Ми будемо робити все, щоб зберегти перемир’я». Схоже, що влада здатна тільки на відосики, відписки та розповіді про неконтрольовану «ту сторону» замість боротьби з окупантом
3. Вінницькі передвиборчі пригоди. Згідно нового виборчого кодексу, напередодні місцевих виборів, Вінниччину поділять на шість округів, замість 54. І хоча офіційний старт місцевих виборів відбудеться лише після 5 вересня, вже є зрозумілим, що боротьба за «зони впливу» почалась. Після нетривалої відпустки активізувався та повернувся до політики попередній губернатор Вінниччини Владислав Скальський. І ходить Владислав по селам і смт, розповідає громадам як стратегічно правильно вони будуть жити. А тим часом, чинний очільник області, не підбираючи аргументів та слів, звинувачує його у всіх бідах. У результаті - у розпал епідемії було ліквідовано департамент охорони здоров’я облдержадміністрації та звільнено його керівницю - Людмилу Грабович. Невтомний мер цього тижня пересів з евакуатора на катер та показав, як у Вінниці чистять русло Південного Бугу. Таким чином, у Вінниці не залишилося транспортних засобів, які б ще не були під мером. Хоча є ще аеропорт, але то – зона піару іншого героя, літак якого летить і усіх бомбить!
