Чиновником Андрій Очеретний став, коли в державі почалась стагнація економіки, а більшість амбітних планів у Вінниці поставили «на паузу». Проте, він переконаний, що потенціал міста збережено, воно досі приваблює інвесторів, а незабаром в індустріальному парку почнуть будувати новий завод. Гостей для остаточного підписання договорів чекають наприкінці весни.  

«Я втратив, погодившись на цю посаду, але розумів, що маю підсилити команду»

- Пане Андрію, майже півтора роки тому Вас було призначено заступником по економічним питанням. Не жалкуєте, що залишили бізнес та посаду першого заступника гендиректора Концерна «Поділля»?  Я так розумію, що у мерії зарплатня значно менша, а головного болю більше…

- Перехід на роботу у міську раду у листопаді 2019 року обумовлений персональним проханням Сергія Моргунова, оскільки виникла потреба у підсиленні команди, адже заступник з питань економіки та фінансів В.Скальський тоді став очільником Вінницької ОДА.

Я – командна людина, до призначення був депутатом міськради двох скликань, очолював комісію з питань промисловості, транспорту та зв’язку, тому розумів, що маю підсилити команду безпосередньо у структурі виконавчої гілки влади. Також тоді, ще не знаючи про «ковід», ми розуміли, що 2020 рік буде дуже складним.

Так, дійсно, у зарплатні я суттєво втратив, а коло моїх обов’язків у Концерні «Поділля», де я пропрацював 17 з 43 моїх років, було значно вужче.

- Не жалкуєте, що погодилися на цю посаду?

- По-різному. Звичайно, я втратив у часі, адже сьогодні набагато більше уваги приділяю робочим моментам. Але нині стикаюся з іншою комунікацією, спілкуюся із послами, чиновниками з міністерств. Крім того, підприємці потребували на такій посаді саме людини, яка пропрацювала у бізнесі тривалий час. Працюючи у бізнесі, я був депутатом, тому, мені здається, краще знав, що саме потрібно робити заступнику мера з фінансово-економічних питань.

На мою думку, кризовий 2020-ий, який став викликом, ми гідно «пройшли» - я маю на увазі реалізацію програми «Вінничани важливі». Вже можна казати про її продовження у 2021 році.

- Протягом 2015-19 років у Вінниці спостерігався певний економічний «ренесанс». Його навіть порівнювали з 1960-ми роками – періодом масового будівництва заводів. Відсутність Володимира Гройсмана у кріслі прем’єра змінила ставлення потенційних інвесторів чи причини зупинки темпів в іншому?

- Так, його підтримка дозволила розпочати кілька проєктів, які без сторонніх ресурсів і центральних органів влади, місто не «витягло» б. Найбільшим здобутком я вважаю децентралізацію – одну з найуспішніших реформ Володимира Борисовича.

Містяни і бізнес повірили, що у Вінниці варто вкладати кошти. Я впевнений, що створення трьох індустріальних парків, це саме заслуга Сергія Моргунова і Володимира Гройсмана. Мова йде, приміром, про вінницький кластер холодильного машинобудування з базовим підприємством Green Cool, який виробляє обладнання для Heineken, Pepsi Cola, Budweiser тощо, а також обладнання для медичної галузі, зокрема вакцин Pfizer. Завдяки цьому виробництву між Вінницькою областю та Китаєм є паритет в експортно-імпортних операціях.

Другий індустріальний парк – Вінінтерспорт. Його створено на базі майбутнього виробництва HEAD,всесвітньо відомого виробника лижного спорядження. Хоча в 2020 році будівництво заводу поставили на паузу, але компанія не відмовилася від реалізації проєкту у Вінниці. Сподіваюсь, наприкінці березня або на початку квітня розпочнеться виконання будівельно-монтажних робіт.

Третій – комунальний Вінницький індустріальний парк, яким опікується КП «Муніципальний центр інновацій». Там ми плануємо розміщення низки підприємств. Є наміри щодо виробництва лецитину компанією «Укрспецпостач», а також домовленості з TCS, яка спеціалізується на виробництві будівельних блоків.

Ця португальська компанія підтвердила свою зацікавленість. У кінці травня представники планують приїхати до Вінниці для підписання договорів суборенди земельних ділянок для того, щоб розпочати будівництво.

- На які потужності розраховують португальці, скільки коштів планують вкласти та скільки робочих місць створити?

- Попередньо вони планують взяти 5 га землі у довгострокову оренду, декларували залучення €25 млн та створення близько 200 високотехнологічних робочих місць. Передбачається, як і у випадку з HEAD, подальше розширення виробництва. Через пандемію австрійська компанія відмовилася від початкових планів будувати завод у три черги. Тепер буде лише одна, щоб у кінці 2023 року запустити потужності. Сподіваюсь, це станеться і буде прецедентом, коли компанія згортає виробництва у чотирьох країнах заради одного у Вінниці. 

«Якщо НКРЕКП внесе відповідні зміни у свої відомчі кодекси, то KNESS побудує нову ЛЕП до Вінниці за 14-16 місяців»

- Компанія KNESS відмовилася від запуску другої черги підприємства у Вінниці та заявила про зупинку через модернізацію. Це пов’язано зі змінами у законодавстві та зменшенням попиту на сонячні панелі? І який новий напрямок обрано?

- Перш за все через те, що на державному рівні не врегульовано питання «зелених» тарифів. «Зелена» енергетика перестала бути цікавою інвесторам. Ми пам’ятаємо, що донедавна продукція KNESS була затребувана. Але відміна мита на китайські панелі, звузила попит на товар українського виробника, а у 2020-му, коли почалися проблеми з виплатами по «зеленому» тарифу, це фактично звело нанівець цікавість покупців.

Щодо нового напрямку, це є комерційною таємницею. Я думаю, що до грудня 2021 року перепрофілювання завершиться. Але, переконаний, що новий профіль буде пов'язаний з відновлювальною енергетикою.

- Приміром виробництво вітряних станцій…

- Давайте зачекаємо кінця року.

- Чи узгоджено питання будівництва лінії електропередач до індустріальних парків, що свого часу гальмувало не тільки проєкт HEAD, а й розвиток промзони на сході міста?

- У нас підписано меморандум з компанією KNESS про те, що вона із залученням власних коштів створить малу систему розподілу електроенергії. Поки що на законодавчому рівні подібне не врегульовано юридично.

У селі Гуменному є підстанція, потужність якої дозволяє забезпечити усі можливі індустріальні парки. Інвестор погоджується побудувати лінію до Вінниці та приєднати до неї три існуючі індустріальні парки. Також KNESS зобов’язується безоплатно надати доступ до цієї ЛЕП.

- У KNESS є кошти на доволі амбітний проєкт?

- Нами підтвердили це… Додам, це комерційний проєкт, а компанія зароблятиме на різниці у тарифі.

- Коли буде збудована лінія?

- Якщо НКРЕКП внесе відповідні зміни у свої відомчі кодекси, на що ми очікуємо протягом весни, то, відповідно, за 14-16 місяців роботи буде завершено «під ключ». Наразі ми кажемо про 25МВт електроенергії, що дозволить забезпечити усіх потенційних учасників будівництва підприємств у промисловій зоні. 

- Тема створення індустріальних парків в Європі була популярною понад 10 років тому. Переконані, що вона не втратила актуальності нині?

- Однозначно переконаний. Як інакше інвестор дізнається, що у Вінниці чи іншому місті є потенційно привабливі майданчики?Ми пропонуємо зацікавленим компаніям певні преференції, зокрема забезпечуємо на період будівництва електроенергією, а також гарантуємо водо- і газопостачання. На 20% реалізовано проєкт побудови вулиці Проєктної 12-а. Натомість наполягаємо на вінницькій реєстрації бізнесу. Інвесторів це влаштовує.

Між іншим, компанія «Барлінек» планує розширення, і ми хочемо цьому сприяти. До речі, виробник паркетної дошки нас запевняє, що сьогодні закуповує сировину за межами України – у Польщі, Румунії та Словаччині, а додана вартість залишається у нас.

- Створення інноваційно-технологічного парку «Кристал» передбачає залучення коштів з ДФРР. Раніше передбачалося, що він запрацює з 2022 року. Вірите, що проєкт не стане «примарним»?

- Сьогодні він вже є в орбіті Офісу президента. На останньому презентаційному ролику про «Велике будівництво», глава Мінрегіону О.Чернишов запевняв, що «Кристал» визначено серед пріоритетів.  

На сьогоднішній день у міському бюджеті передбачено виділення у цьому році 4,5 млн грн.,аналогічна сума закладена у Держфонді регіонального розвитку. Також ми звернулися до місцевих нардепів щодо залучення до фінансування, адже вони мають фінансовий ресурс на соціально-економічний розвиток.

Маємо підтвердження про згоду від Анатолія Драбовського. Він готовий приймати участь також у таких вінницьких проєктах, як спорткомплекс на вул. Янгеля, стадіон 29-ої школи та дитячий садок на вул. Зерова. Проте ми не знаємо, коли держава надасть депутатам ці кошти.

- А Максим Пашковський відповів?

- Принаймні я офіційної відповіді не бачив. Хоча публічно він заявляв, що готовий до співфінансування технопарку.

«Міська рада допомагає 45-му заводу, щоб той не відімкнули від електропостачання. Вже вчетверте за рік»

- Корпорація Roshen нещодавно відкрила логістичний центр поблизу вулиці Чехова. Донедавна саме бізнес Петра Порошенка вважався одним з найбільших та найбажаніших інвесторів у Вінниці. Нині навіть відкриття відбулося без запрошення представників місцевої влади. Компанія планує подальший розвиток у місті?

- Приємно, що відкрито такий логістичний центр, до речі, сплативши 6-мільйонну пайову участь до міського бюджету. Roshen я вважаю соціально відповідальним бізнесом. Мені здається, що корпорація у подальшому розвиватиме земельну ділянку на вул. Липовецькій. З вінницьким директоратом я спілкуюся доволі часто. Точки дотику є. Наскільки мені відомо, найближчим часом не планується нових об’єктів.  

- В держконцерні Укроборонпром існують реалістичні плани щодо розвитку 45-го експериментального заводу чи зміна керівника, тобто звільнення Миколи Чумака, спровокована лише його поважним віком?

- Завод займає дуже велику площу, яку йому складно обслуговувати. На жаль, у підприємства були великі «розриви» по оплаті за замовлення. Вінницька міська рада регулярно допомагала заводу у комунікації з постачальниками енергоресурсів через заборгованість. Можу пригадати чотири рази, коли втручалися. Востаннє – у березні цього року. Їх могли відключити від електроенергії.

Нового керівника не призначено. Заявлено лише про конкурс… Чумаку запропонували бути радником. Саме він витягував підприємство. Це факт. Сподіваюся, що «Укроборонпром» знайде гідну заміну, але мені здається спочатку слід визначитися з новим керівником, а потім звільняти старого.

- Окрім меморандумів про наміри, окрім португальців, ведуться предметні перемовини з новими потенційними інвесторами про початок реалізації проєктів чи через нинішню ситуацію в державі бізнес вичікує?

- Мені приємно, що Вінницю розглядають як потенційний майданчик для інвестування. Для міста цікавим я вважаю розвиток логістичного хабу, адже ми розташовані на транспортному перехресті.

Ми вели перемовини з одеською компанією GlobalOceanLink щодо логістичного «сухого порту». Пропонуємо майданчики в районі вулиці Зулінського та індустріального парку. Для «сухого порту» важливе залізничне сполучення, а також близькість аеропорту.

- Мої колеги дещо критично віднеслись до замовлення сувенірних Башт Артинова, як часточки реалізації туристичної стратегії міста. Будемо відверті, сьогодні до Вінниці переважно приїжджають заради світломузичного фонтану, а у вільний час туристи можуть відвідати музей Пирогова та руїни ставки «Вервольф». Які «магніти» для залучення туристів  вважаєте найбільш перспективними серед тих, що пропонується створити у місті протягом наступного десятиріччя?

- Створення Туристичного хабу ми презентували ще рік тому. Сподіваємося, що він стане «магнітом» для розвитку туризму та створюватиме «родзинки», які братимуть на озброєння гіди. Ми хочемо, щоб до турмаршруту по Вінниці додали лікарню імені Ющенка.

А ще плануємо розвивати медичний туризм. Для цього ми ведемо перемовини з Ізраїлем, адже ми могли б запропонувати дешевші послуги з тамтешньою якістю. У нас існують умови, але менеджмент і маркетинг інший.

Щодо «Башт», то гостям з офіційних делегацій теж потрібно щось дарувати. До міста приїжджають посли різних країн. Якось незручно на згадку давати папірець з написом. Сувенірами презентує себе увесь світ. Коли ми відвідуємо інші міста за кордоном, там теж презентують частину своєї історії. 

- Чи вистачає в Очеретного-чиновника часу на громадську діяльність, родину та хобі?

- У публічній площині ви бачити мене багато, тому громадська діяльність не постраждала. Прикро, але менше часу приділяю родині. Відверто скажу, що сподіваюся на те, що родина з розумінням ставиться до цього. Раніше любив подорожувати, але через пандемічний час кількість поїздок зменшилася у рази.

Де я був впродовж року? Лише по Україні їздив з діловими подорожами. Раніше був інший ритм життя, тому за рік міг по декілька разів бувати за кордоном, аби обмінятися досвідом. Були і фінансова, і фізична можливості. Сьогодні у всіх проблеми з фізичною можливістю, а відпочинок у Єгипті – не мій формат.

Я полюбляю черпати культуру, звичаї, підходи до сфер побуту, організації громадського транспорту, вивозу сміття, публічних просторів. А також, як будівельника, найбільше мене цікавить архітектура та вміння дбайливо ставитися до об’єктів – не тільки пам’яток історичної спадщини, а й сучасних будівель. Мені прикро, що в Україні люди паплюжать зовнішній вигляд нових будинків, коли склять балкони.