Невід'ємними атрибутами кожної весни є погані дороги і сміття. У більшості областей, районів і населених пунктів цю проблему намагаються вирішити, але поки безуспішно. Як зазначає заступник голови Вінницької ОДА Василь Броварник, нашій області при нинішньому курсі потрібно близько 10 років, щоб дороги були такими ж, як в обласному центрі, а проблему зі сміттям можна вирішити набагато швидше - за рік.
- Василю Михайловичу, тема «убитих» після зими доріг вважається однією з найбільш актуальних... 

- Це правда. На сьогоднішній день нам потрібно ремонтувати практично всі дороги.

- Коли вінничани перестануть скаржитися, що зі снігом тане і асфальт, а обсяг капітальних ремонтів перевищить ямковий?

- Почну з того, що в цьому році на утримання доріг в межах області Кабмін виділив 2,4 млрд грн. З цієї суми на експлуатацію державних доріг передбачено 137 млн, а решта - на капітальний та середній поточний ремонт. З них на ремонт траси М-21 передбачається витратити 400 млн, а на М-12 - 1,2 млрд гривень. Ефективність формату капітальних і середніх поточних ремонтів підтверджена прикладом Вінниці.

Якщо працювати в цьому напрямку послідовно, то протягом 10 років можна змінити ситуацію в області. У Вінниці за дороги взялися в 2008 році. Першою була вулиця Келецька. Зараз доводиться «підправляти» тільки ділянки біля зупинок, де в результаті гальмування тролейбусів утворюються «хвилі». У розрізі області обсяг робіт набагато більший.

Якщо в Вінниці всього 260 кілометрів доріг, то в регіоні тільки доріг загального користування - 9,5 тис. км, а ще 16 тисяч кілометрів комунальних. Сьогодні 99% з них потребують повного оновлення. Що в такому випадку робити? Перше - в зв'язку з децентралізацією і переформатуванням надходження фінансового ресурсу в місцевих бюджетах з'явилися кошти на ремонт комунальних доріг. За рахунок цього в Жмеринці, Немирові, Іллінцях, Гайсині та інших містах відремонтували чимало проблемних ділянок. Я б сказав, що в межах райцентрів дороги змінюються швидкими темпами.

Друге - інші дороги. Зі зміною законодавства створено Дорожній фонд і передбачені джерела його наповнення. Крім того, розділена зона відповідальності. З 9,5 тис. км доріг, що перебувають у власності держави, близько двох тисяч кілометрів залишаються у віданні центрального органу влади, а 7,5 тис. - це державні дороги місцевого значення, управління якими передано з січня 2018 року облдержадміністраціям. Між іншим, за загальною протяжністю доріг місцевого значення Вінниччина займає друге місце в Україні, поступаючись лише Харківській області.

Так ось, в цьому році планується надходження 623 млн грн на утримання і ремонт цих 7,5 тис. км. Ці дороги ми вже взяли на облік, обстежили і сформували попередні плани. У 2018 році збираємося за рахунок експлуатаційних робіт зробити їх максимально проїзними.

- Залатати діри?

- Це не означає, що зараз буде переважати ямковий ремонт в класичному розумінні. Хочемо все-таки ремонтувати великі ділянки, щоб після зими в 2019 році стан доріг був кращим, ніж зараз. Паралельно розробляємо план поетапного капітального і середнього ремонтів. Окремо хочу прояснити ситуацію з витратами.

В середньому один кілометр середнього поточного ремонту дороги другої категорії з однополосним рухом в одну сторону - без реконструкції мостів - обходиться майже в 10 млн грн. Якщо мова йде не про магістральні траси, а регіональні - між райцентрами і селами - сума може знизитися до 6 мільйонів. Якщо ми маємо в своєму розпорядженні 600 мільйонів, то виходить, що можемо відремонтувати 100 км, тоді як потрібно 7,5 тис. Тому доводиться робити все поетапно.

Облавтодор приступив до грейдування і розчищення лісосмуг на узбіччі. Дуже хотілося б, щоб місцева влада підключилися до виконання елементарних робіт. Неважливо, в чиїй власності ці траси. Якщо дорога проходить через населений пункт, то місцева влада може організувати обрізку дерев і прибирання сміття. Голові сільради важко забезпечити вивезення відходів з автобусної зупинки або з узбіччя?.. Там же його односельці живуть. Що, для цього потрібно чекати дорожню службу? Тим більше в об'єднаних територіальних громадах, яким передають землі за межами населених пунктів. Так, формально розчищати траси повинні дорожники, але ніхто не забороняє і ОТГ приєднуватися до цього процесу. Досить взяти дозвіл лісопатолога і привести в порядок «свою» територію. 

- Дороги перебувають у віданні держави, обласної і місцевої влади. За великим рахунком людям складно розібратися в такій кількості тих, хто відповідає за них. Більш того, іноді дорога місцевого значення проходить через населений пункт. Візьмемо, приміром, смт Глухівці Козятинського району. Місцева влада, мабуть, знайшла б кошти на ремонт траси, що проходить через селище, але вона не на їх балансі, і навіть передаючи гроші, вони не впевнені, що зможуть контролювати якість ремонту підрядником. 

- Не в усьому з вами згоден. Зміни в законодавстві передбачають використання коштів місцевих бюджетів для ремонту доріг, як в межах населеного пункту, так і далі - через субвенції та інші механізми. Гроші не обов'язково передавати до обласного бюджету. Їх направляють на ремонт доріг в рамках співфінансування. Тендери для визначення виконавця робіт проводить департамент ЖКГ спільно зі Службою автодоріг. Завдяки налагодженому механізму закупівель робіт ми приступаємо до них «як тільки сніг зійшов».

Повертаюсь до наведеного прикладу. Місцева влада може контролювати не тільки якість, але і кожну витрачену копійку. Припустимо, в обласному бюджеті не передбачено коштів на ремонт конкретної ділянки дороги. Але, так чи інакше, а її експлуатація проводиться. Все-таки мінімальний ресурс вкладається. І селищна рада може вийти з ініціативою співфінансування робіт з місцевого бюджету, додати ту суму, яку може, і відповідно, провести масштабний ремонт проблемної ділянки.

- Тобто, умовно кажучи, на експлуатаційні витрати піде не 5 тисяч, а, скажімо, два мільйони за рахунок грошей села, і крім прибирання дороги на неї ще й шар асфальтобетону покладуть?  

- Приблизно так. Підходи можуть бути самими різними. Головне - це бажання і участь місцевої влади. Якщо раніше на місцях любили кивати на область або столицю, що, мовляв, це вони там не роблять, а «що ми можемо?», то зараз все по-іншому. Грошовий ресурс на рівні місцевих бюджетів є, а як його витрачати, вирішують місцеві ради.

- Власник жмеринського вагоноремонтного заводу В. Жеребнюк разом з працівниками пікетували будівлі обласного рівня в знак протесту проти обшуків ГПУ на підприємстві. Наскільки обласна влада знайома з ситуацією, і в чому тут проблема? 

- Дійсно, 20 квітня я зустрічався з представниками заводу, які передали мені лист і запевняли, що в результаті обшуку блокована робота підприємства. Потім я поцікавився в райдержадміністрації, чи працює завод, на що отримав ствердну відповідь. Працює... Але люди схвильовані. Ми взяли звернення для розгляду. Перевіряти будемо в межах своїх повноважень. Якщо буде необхідність, звернемося за поясненнями до правоохоронних органів.

- Крім жмеринчан трасу на Могилів-Подільський і Молдову недавно перекривали жителі приміського села Агрономічне. Яким може бути компроміс між громадою села, АТОвцями і ВНАУ?

- Земельні питання знаходяться не в моїй компетенції. Я не знайомий з ситуацією в селі Агрономічне в достатній мірі. Мене дивує підхід, який став популярний останнім часом. Зверніть увагу, зараз практично всі і з будь-якого приводу загрожують перекриттям доріг - від працівників підприємства до місцевої влади, а депутати сільради до таких належать. Зізнаюся, в одному селі на такі загрози я сказав голові сільради, що краще б вони сусідці-пенсіонерці хату перекрили ... 

- Чи визначено міжрайонні центри сортування сміття і коли у Вінницькій області буде свій власний перший приклад того, як збирають і звозять з декількох районів відходи на одне підприємство?

- Фахівці Вінницького національного технічного університету розробили систему інтегрованої поведінки з відходами, яка враховує обсяги сміття і логістику. Вона і лягла в основу плану, але тільки ніхто нікого не збирається примушувати, скажімо, везти відходи в сусідній райцентр. Варіанти створення міжрайонного центру по сортуванню ми спочатку вважали пріоритетними. Навіть вивчали досвід провідного підприємства Італії, де переробляється 100% відходів. Воно обслуговує 50 муніципалітетів, не передбачає складування на полігоні, але люди платять від 60 до 100 євро.  

Запропонувати жителям Вінницької області такий варіант ми не можемо. Не готові люди стільки платити. Тому ми обрали інший шлях. Паралельно з рекультивацією старих полігонів хочемо створити нові майданчики, де відходи будуть сортуватися.

- Який відсоток відходів планується відбирати для переробки? 

- Від 40 до 60%. Для цього збираємося створювати криті майданчики для сортування та пакування, а залишок буде підлягати похованню. Першим міжрегіональним підприємством, де сортують сміття, я б назвав вінницький «Ековін». Воно забирає відходи навіть з Турбова.

Коли поблизу Людавки побудуємо сміттєпереробний завод, буде забезпечена висока ступінь сортування. Сподіваюся, з 100% переробкою відходів. Потужностей цього заводу буде достатньо, щоб надавати послуги всьому Вінницькому району, а також, з огляду на логістику, сусіднім Літинському та Жмеринському. Навколо цього об'єкта ситуація політизується. На жаль, ті, хто протестують, не хочуть щось запропонувати натомість.  Це популісти... Їх чомусь не хвилює, що в цьому ж лісі з Браїлова на полігон звозять сміття без сортування.

Я б хотів, щоб політиків це хвилювало. Я хочу, щоб їх хвилювало те, що вздовж доріг викидають сміття... Якщо буде побудований якісний завод за європейськими стандартами, то громада Людавки отримає екологічний та інші податки, а також до 40 робочих місць для місцевих жителів. Поки ж там будується майданчик саме під таке виробництво. До речі, в Іллінцях сміттєпереробку можуть впровадити навіть раніше, ніж в Людавці. Спочатку там не планувалася створення міжрайонного центру з переробки. Але ситуація склалася по-іншому.

Після створення ОТГ, яка об'єднала 14 населених пунктів, в Іллінцях вирішили робити такий завод.  Сусідня Дашевская ОТГ вже домовилася, що стане направляти туди і своє сміття. Більш того, в Оратові влада теж веде діалог з Іллінцями з цього приводу. Я постійно проводжу кущові наради, на яких роблю акцент на тому, що закон вимагає переробляти сміття. І чиновники на місцях починають замислюватися, як їм вигідно - самим переробляти або укладати угоди з сусідами.

Раніше ми припускали, що такий міжрайонний переробний завод можна було б зробити один на Калинівський, Козятинський та Хмільницький райони. Поки ми прийшли до того, щоб будувався такий об'єкт в кожному місті. І кожен з них буде обслуговувати весь свій район.  До речі, подібна сортувальна станція вже запущена в Мурованих Курилівцях. Упевнений, що в цьому році увійдуть в експлуатацію комплекси в Козятині, Калинівці, Хмільнику та Іллінцях, і почнеться проектування в Немирові, Тульчині та Могилеві-Подільському.

Що стосується інших, то вони нехай подумають, порахують і приймуть рішення, як їм вигідніше - споруджувати у себе в районі такий комплекс або домовлятися про сортування і переробку з сусідами. При цьому хто сьогодні ще не зрозумів актуальність переробки, через рік зіткнеться з серйозними проблемами, як порушник закону. Якщо поки екологічна інспекція ще робить поблажки, оскільки процес тільки стартував, то в 2019-20 роках санкції будуть застосовуватися до всіх і в повній мірі.  

- Є інтерес до створення переробки? 

- Безумовно. На сьогоднішній день відібрана частина сировини відправляється для вторинної переробки переважно в інші області.  Коли побудуємо завод на Вінниччині, зможемо випускати товар самі. Як приклад, можу навести вінницьке приватне підприємство «Руслана», де з відходів роблять люки, решітки та водостічні труби. Його продукцію купують партнери з Польщі, Чехії та інших країн. Але поки нібито на це підприємство щомісяця завозиться по 300 тонн пластикової вторсировини з-за кордону. Але ж у нас є своє...

- Ваша робота, як заступника губернатора, відповідального за комунгосп та дороги, абсолютно не пов'язана з політичною складовою. Наскільки відчувається упереджена критика цієї сфери саме політиками?

- На жаль, їх критика не допомагає. Чи заважають вони? Скажу непопулярною фразою: «а караван йде»... Кожен на своєму місці повинен виконувати свою роботу. Мені здається, що вже всі розуміють, що якщо в будь-якій сфері переважатиме політичний популізм, то ніхто не виграє. Не важливо, хто в якій партії перебуває, я вважаю, що якщо ти живеш на вінницькій землі і хочеш зробити її краще, то береш і робиш.

За матеріалами "Реал"