Путін розв’язував війну проти України через небезпеку «жителів Донбасу», а потім і самої Росії. Проте тепер кремлівський диктатор змушений через брак живої сили кидати на фронт переважно представників національних меншин, що вже спричинило появу руху опору в автономіях РФ.
Такі висновки опубліковані західними аналітиками. Так, у щоденному звіті британської розвідки йдеться про те, що Росія для свого наступу на Донбасі продовжує задіювати номінально шість окремих армій, але стикається із серйозним браком особового складу.
«У повному складі, перед вторгненням, ці формування налічували приблизно 150 тисяч осіб особового складу. В останні тижні Росія часто діяла групами розміром із роту чисельністю близько 100 осіб під час проведення наступальних операцій у певному секторі», - йдеться у повідомленні.
Москва щосили намагалася підтримувати ефективну наступальну бойову міць із початку вторгнення, але тепер ця проблема, ймовірно, стає дедалі гострішою.
«Окрім серйозного браку особового складу, російські планувальники стикаються з дилемою: перекидати резерви на Донбас чи захищатися від українських контратак на південно-західному херсонському напрямі», - йдеться у повідомленні.
Росія заявила політичною метою захоплення всієї Донецької області, але оперативний темп та швидкість просування її військ, ймовірно, будуть дуже повільними без значної оперативної паузи для реорганізації та переоснащення, наголошується у даних британської розвідки.
Аналітики американського Інституту дослідження війни (ISW) звернули увагу на те, що президент Росії намагається покласти тягар війни в Україні на етнічні меншини, щоб уникнути проведення загальної мобілізації етнічних росіян.
ISW пише, що такі дії Путіна можуть викликати опір в етнічних анклавах у Росії. Зазначається, що в Росії заснували рух «Нова Тува» - антивоєнну організацію, що складається з активістів тувинської нацменшини. Це повідомлення примітне у контексті недавнього збільшення кількості регіональних добровольчих батальйонів, що базуються в Росії, багато з яких належать до різних етнічних груп.
«Ці свідчення дозволяють припустити, що Путін може не хотіти проводити загальну мобілізацію через небажання мобілізувати велику кількість етнічних росіян», - вказують аналітики.
Нагадаємо, раніше певний опір виник у Бурятії, адже у цій автономії чи не найбільше втрат у війні. Регіон вважається одним з найбідніших.
ISW та інші аналітики раніше відзначали переважання в Україні неетнічних російських батальйонів, до складу яких входять війська з Чечні, Південної Осетії, Туви, Татарстану, Башкортостану, Чувашії та інших. А Генштаб ЗСУ повідомив, що російське командування кидає військовослужбовців несловянських національностей у найризикованіші атаки, через це серед них росте невдоволення.
Отже, у РФ дискримінація за національною ознакою, що характерно для нацизму, стає доктриною навіть на «внутрішньому ринку». Звісно, в автономіях не готові до супротиву, але бойкотувати відсилання на війну там вже пробували. Наприклад, у Дагестані, який є лідером по офіційній російській статистиці смертності в Україні.