Після виборів у сусідній Молдові та обрання президентом Майї Санду, у Києві її перемогу вважали майже особистою, адже політикиня не приховувала прозахідні погляди. Проте останні події змушують сумніватися у тому, що її переконання залишаються твердими. Більш того, деякі кроки Кишиніва ставлять під сумнів навіть реалізацію амбітного проєкту – «дороги президентів», під який на Вінниччині будується Ямпільський міст через Дністер.
Як вказують молдовські ЗМІ, з «Газпромом» за блакитне паливо Молдова розраховуватиметься в євро та російських рублях. Такі умови договору від 29 жовтня.
Зокрема, вказується, що умови контракту приховують від співгромадян. На яку валюту погодилися у Кишиніві в эфирі телеканалу TVC21 розповів міноритарний акціонер ДГРК Moldovagaz Александр Пєтков.
«Є одна дуже цікава деталь, про яку досі ніхто не говорив в уряді, а сьогодні нам це сказали в Moldovagaz. З 1 травня 2022 року, згідно з підписаним при Спину (заступник прем’єра, - прім. ред.) контрактом, Молдова переходить на оплату за газ у євро та в російських рублях», — сказав Пєтков.
За словами акціонера, це рішення викликає подив, оскільки сам договір із «Газпромом» визначає ціну в доларах. При цьому уряд Молдови не коментує це рішення і не доводить його доцільність. Оплата в рублях – маркер для РФ, що партнер в орбіті впливу.
Відомо, що вартість російського газу для Молдови складає $450/тис.м3, а далі має знижуватись. Це значно дешевше, ніж сусіди купували в європейських постачальників. Більш того, Кишинів сплачуватиме газ для невизнаної ПМР. Тому видання робить висновки, що Санду «прогнулася» під Кремль
Що Україні та Вінниччині до газових угод сусідів? На початку цього року В.Зеленьський та М.Санду домовились про «дорогу президентів» та будівництво мосту через Дністер. Зі свого боку Україна відремонтувала трасу до Ямполя (Р-08 Немирів — Ямпіль) та вже почала підготовчі роботи для спорудження мостового переходу. Його за рік-два збудують. З молдовського боку про ідею нібито і не згадують.
З трьох різних джерел NaПарижі відомо, що позицію Кишиніва можна назвати більш ніж інертною. По-перше, поблизу Косеуць «кіт не валявся» щодо підготовки до спорудження невеличкого відрізку траси. По-друге, джерела видання схиляються до того, що у Молдові схильні до створення навмисних перепон, аби пригальмувати процес.
А чи не була вимога гальмування проєкту «Київ-Кишинів» однією з тих, що ставили у Москві молдовській делегації на «газових» перемовинах? Будь-яка шкода Україні тішить Кремль. От такий «мітельшпіль», тобто середина «дорожньої» партії, яка мала б зблизити столиці та економіки країн.
