Незабаром вінничани обиратимуть місцевих депутатів, міського чи сільського голову. Оголошена дата місцевих виборів в Україні - 25 жовтня 2020 року. Однак, через те, що в Україні завершують децентралізаційні процеси, місцеві вибори мають відбутися вже за новим територіально-адміністративним устроєм.

Згідно з наданих у «Суспільне» даних, традиційно віддати свій голос на місцевих виборах приходить кожен другий виборець – 46% від усіх виборців країни. Це трохи менше, ніж на президентських (63%) і парламентських (49%), бо що у виборців, що у політиків схожі вподобання – центральна влада вабить більше, ніж місцева.

Отже, з кого складається місцева влада?

Депутати місцевої ради – особи, відповідальні за бюджет тієї чи іншої громади, збори податків, виділення землі. Список їхніх повноважень налічує близько 60 пунктів. Тому голосувати за них треба відповідально, бо саме ці люди, умовно кажучи, закладають в бюджет таку ж суму на реновацію власних кабінетів, як і на місцеву медичну інфраструктуру.

Голова громади – такий собі "місцевий" прем’єр-міністр. На ньому не лише ухвалення рішень, а й їхнє виконання. Тонкий момент: виборці голосують саме за голову громади, а от орган, який йому підпорядковується — виконавчий комітет ради — затверджують місцеві депутати.

Старости – представлють інтереси своїх виборців у громаді. Вони і входять до складу виконавчого комітету, беруть участь у формуванні тієї частини бюджету, що стосується їх округу, відповідальні за підготовку програм, які будуть реалізуватися на їх окрузі.

Староста, голова та депутати місцевої ради — це "стартовий пакет" місцевої влади, люди, які найбільш доступні для простих виборців. З ними можна і потрібно спілкуватись, слідкувати за прозорістю та ефективністю їхніх дій.

Депутати місцевих та обласних рад – саме вони відповідальні за перерозподіл державних субвенцій на освіту, медицину, затвердження бюджету й соціально-економічних програм у межах району та області.

Які нововведення стосовно голосування прийняли в 2020 році?

Кожен виборець зіштовхнеться з п’ятьма принциповими змінами, до яких треба бути готовим заздалегідь. Це:

• нова виборча система;
• новий бюлетень;
• запровадження процедури зміни виборчої адреси;
• покращення ситуації з доступністю;
• відповідальність за виборчі порушення.
• Що за нова виборча система?

25 жовтня одночасно відбуватимуться вибори сільських, селищних і міських голів та депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах та обласних рад. Кількість виданих одному виборцю бюлетенів різного виду для голосування за різних виборчих суб’єктів буде залежати від населеного пункту, де мешкає людина. У випадку одномандатної мажоритарки виборець голосує за кандидата, багатомандатної — за партію та кандидата в депутати від цієї партії в одному бюлетені.

16 липня Рада внесла низку змін до Виборчого кодексу. Зокрема, парламент затвердив партійну виборчу систему на рівні громад, де проживає 10 тисяч виборців, і оновлений бюлетень. Також депутати залишили квоти для просування кандидатів у межах виборчого списку прохідної політичної сили на рівні 25%.

У Громадянській мережі ОПОРА зазначають, що така надмірна вимога обмежить конкуренцію між кандидатами від партії, яка подолає виборчий бар’єр, і послабить вплив виборців на просування висуванців політичних сил у виборчому списку. 

Щодо гендерних квот, партії повинні забезпечити у кожній п’ятірці кожного виборчого списку чоловіків і жінок не менше двох кандидатів. Фактично гендерну квоту запровадили на місцевих виборах 2015 року, але тоді санкцій за її недотримання не було. Тепер же ЦВК не зареєструє список партії, якщо виявить порушення квотного принципу.

Що буде бюлетені?

Він може виглядати "складним", але лякатись не треба. Для обрання очільників усіх населених пунктів, голосування за депутатів місцевих рад, де проживає менш як 10 тисяч виборців, в бюлетені все буде традиційно: прізвище кандидата та місце для позначки. А от для голосування за депутатів міської (міста понад 10 тисяч виборців) та обласної рад виборці зможуть поставити дві позначки: за партію та за кандидата від цієї партії.

Допомогти виборцю не заплутатись може інформація на дільниці. Для міст із кількістю виборців 10 тисяч і більше, крім інформаційних плакатів, на дільницях також мають бути буклети, де буде зібрана вся важлива інформація – від програми партії до номерів кандидатів як у загальному, так і в регіональних партійних списках разом із їхніми фото.

Інклюзивність

Виборчий кодекс тепер передбачає обов’язкове дублювання субтитрами або переклад жестовою мовою всіх агітаційних відео, адаптацію сайтів політичних партій для людей з порушенням зору та розумне пристосування інформаційного простору на дільницях. Таким чином люди з інвалідністю та інші маломобільні групи матимуть змогу самостійно просіяти політичну агітацію та зробити свій вибір.

Також у Виборчому кодексі є вимоги дотримання державних будівельних норм для приміщень, де розташовуються приміщення виборчих комісій та дільниці. Щоправда, немає санкції за їх недотримання і передбачений часовий люфт для розробки критеріїв доступності приміщень та їхнього впровадження.

Загалом питання повної архітектурної доступності виборчих дільниць та приміщень виборчих комісій для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення мають бути вирішені органами виконавчої влади та місцевого самоврядування до 1 січня 2025 року.

Покарання за порушення на виборах

Цього року набули чинності деякі правки стосовно правопорушень на виборах. Частину не дуже небезпечних проступків було виведено з кримінальної відповідальності до адміністративної. Це потрібно для того, щоб покарання відповідали вазі злочинів, а їх документування було активним — і навіть дрібні правопорушення не вислизали з документообігу.

Так, адміністративну відповідальність у вигляді штрафів буде передбачено для тих, хто: перешкоджатиме діяльності виборчих суб’єктів виконувати свої повноваження чи здійснювати виборчі процедури; не виконуватиме покладений на них обов’язок із забезпечення таємниці власного волевиявлення на виборчій дільниці, тобто демонструватиме свій бюлетень так, що сторонні особи побачать результат волевиявлення; знищуватиме чи буде виносити свій бюлетень за межі виборчої дільниці, але саме з протестних чи хуліганських мотивів, не пов’язаних із передачею виборчого бюлетеня іншій особі для організації виборчих фальсифікацій.

Декриміналізація злочинів, які не становлять великого ступеня суспільної небезпеки, сприяє тому, що більшу кількість таких злочинів можна буде легко фіксувати, оформлювати та передавати до суду. А звільнення виборців від кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, як, наприклад, згода бути підкупленим, у разі самостійного повідомлення про вчинений злочин допомагатиме фіксації, розслідуванню та подальшому покаранню організаторів таких злочинів.