Авторитетна видання The Washington Post опублікувало розлогий матеріал про контрнаступ 2023 року. Автори намагались знайти причини того, чому він приніс очікуваних здобутків Україні. Вони з’ясували, що майже від початку усе пішло не за планом і головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному довелося змінювати тактику попри рекомендації американців.

Матеріал The Washington Post (WP) складається з двох частин, він ґрунтується на інтерв'ю з понад 30 українськими та американськими високопосадовцями, а також з більш ніж двома десятками офіцерів і солдатів на передовій. Деякі офіцери та солдати розповіли про військові операції на умовах анонімності.

За даними WP, 47-ма окрема механізована бригада 7 червня мала почати контрнаступальні дії, аби за перші 24 години просунутися майже на 9 миль до села Роботине, аби в подальшому звільнити Мелітополь і перерізати російські шляхи постачання. Однак «усе пішло не за планом». 

Щільність мінних полів та обстрілів перевищила всі очкування, втрати людей і техніки були надто великі, багато бійців «вперше переживали шок від бою» і відходили на перегрупування, аби знову вступати в кривавий бій. «Це був пекельний вогонь», – сказав Олег Сенцов, командир взводу 47-ї бригади.

На четвертий день генерал Залужний побачив згорілу західну військову техніку: американські БМП «Бредлі», німецькі танки «Леопард», машини розмінування вкривали поле бою. Кількість загиблих і поранених, як вважають, підірвала бойовий дух.

За словами високопоставленого українського військового, Залужний наказав своїм військам призупинити атаку до того, як буде знищено все обмежене українське озброєння.

Замість того, щоб намагатися прорвати російську оборону масованою механізованою атакою за підтримки артилерійського вогню, як радили його американські колеги, Залужний вирішив, що українські солдати підуть пішки невеликими групами по 10 чоловік – цей процес збереже техніку і життя, але буде набагато повільнішим.

Саме цю зміна тактики не зрозуміли у Вашингтоні.

Місяці планування зі США були відкинуті того четвертого дня, – і вже запізнілий контрнаступ, розрахований на вихід до Азовського моря протягом двох-трьох місяців, майже зупинився. 

Замість того, щоб здійснити в перший же день прорив на 9 миль (майже 14,5 км), українці за майже шість місяців з червня просунулися приблизно на 12 миль (19,3 км) углиб і звільнили кілька сіл, пише WP. Навіть Роботине вдалося звільнити далеко не за два дні, а Мелітополь все ще недосяжний.

Основні висновки WP, зроблені на основі звітів про цю кампанію, включають наступне:

• 70% військовослужбовців 47-ї бригади, яка вела контрнаступ і була оснащена новітнім західним озброєнням, вступили в бій, не маючи бойового досвіду.
• Невдачі України на полі бою призвели до розбіжностей зі США щодо того, як найкраще прорвати глибоку російську оборону.
• Командувач американськими силами в Європі не міг зв'язатися з українським головнокомандувачем протягом декількох тижнів на початку кампанії на тлі напруженості через різне бачення рішень на полі бою.
• Кожна сторона звинувачувала іншу в помилках і прорахунках. Американські військові дійшли висновку, що Україна недопрацювала у базовій військовій тактиці, зокрема у використанні наземної розвідки для розуміння щільності мінних полів. Українські офіційні особи заявили, що американці, схоже, не розуміють, як бойові дрони та інші технології трансформували поле бою.
• Загалом Україна повернула собі лише близько 200 квадратних миль (майже 518 кв км) території ціною тисяч загиблих і поранених та мільярдів доларів західної військової допомоги лише у 2023 році.

«Майже через півроку після початку контрнаступу кампанія перетворилася на війну поступових перемог», - констатує видання. 

WP зазначає, що в січні, за п'ять місяців до початку контрнаступу, тодішній голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі відвідав на полігоні в Німеччині солдатів 47-ї бригади, які мали стати основною «проривною силою». Дізнавшись, що більшість із них не мають бойового досвіду, Міллі сказав американським інструкторам: «Дайте їм все, що у вас є». 

Навесні солдати 47-ї повернулися в Україну, а на початку травня вже передислокувалася ближче до лінії фронту, але наказу про атаку їм так і не давали. Багато хто в підрозділі відчував, що елемент несподіванки втрачено і ворог знав, звідки прийдуть сили.

Зрештою, територіальні лінії в червні 2023 року майже не змінилися.

Міллі та інші старші американські офіцери, які брали участь у плануванні наступу, переконували українців зосередити сили в одній ключовій точці в Запорізькій області, а український план передбачав наступ на трьох напрямках і стримування російських сил. 

За планом українського командування, наступ мав іти на південь двома різними шляхами до Азовського моря, а також на сході України навколо міста Бахмут.

Деякі українські солдати вважали, що американські інструктори не розуміють масштабу конфлікту з більш потужним ворогом.

Солдат 47-ї бригади з позивним «Джокер» розповів, що американці не врахували наявність величезної кількості безпілотників, укріплень, мінних полів і тому подібного – й спершу навіть не хотіли інтегрувати використання дронів у готові програми підготовки. 

Американська програма мала свої переваги, зокрема, поглиблену підготовку в холодну погоду і вміння коригувати артилерійський вогонь, але багато чого було відкинуто, коли полетіли справжні кулі, сказав він.

«Нам довелося вдосконалювати тактику під час самого бою. Ми не могли використовувати її так, як нас вчили», – розповів «Джокер».

Крім того, WP пише, що коли президента Зеленського під час зустрічі з генсеком НАТО наприкінці вересня запитали, чому його військові продовжують перекидати стільки сил на схід, а не на південь, він відповів, що якщо росіяни втратять схід, вони програють війну. 

За словами посвяченого джерела видання, Зеленський визнав, що серед деяких його командирів існують різні погляди. Але більшість високопоставлених українських військових продовжували вважати, що перекидання більшої кількості військ на одну ділянку фронту не призведе до прориву. 

Нові спроби росіян захопити Авдіївку підтвердили застереження українського командування.

Матеріал будуть ще довгий час обговорювати. Втім, слід зазначити, що при плануванні американці не врахували, що укріплення «лінії Суровікіна» складніші, ніж вважалося, про анонсований контрнаступ росіяни знали заздалегідь і знали, де саме він буде, тому мали час підготуватись. Фактично зволікання з поставками зброї, прорахунки у потребі БпЛА та багато чого ще перекреслили бажаний результат.