На території Вінниці окрім узбережжя Південного Бугу є десятки водойм. Кожне з ним підходить для «купальських забав». Одне з найкращих – парк Дружби народів біля Вишенського озера. Саме до цієї зони запрошують вінничан 7 липня.
Під патронатом мерії водні забави там розпочнуться о 14:00. Гостям заходу обіцяють цікаву програму, які включатиме конкурси та змагання. Аби залишити свято у пам’яті гарантують фотолокації. Проте не варто забувати, що купатися у самому озері заборонено.
Організатори вказують, що всі бажаючі зможуть сплести купальський вінок за українськими традиціями. Це одне з чотирьох головних свят сонячного календаря.
Нагадаємо, День «Івана Купала» святкують на Поділлі кілька тисячоліть. Його називають традиційним святом народів індоєвропейського походження, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем).
Зараз його також прив'язують до сонцевороту (21 червня, у високосний рік — 20 червня). У зв'язку з введенням григоріанського календаря дата збігається з церковним святом Різдва Івана Предтечі та припадає на 24 червня (7 липня).
Назва свята походить від імені християнського святого Івана Хрестителя. Квінтесенцією свята є очищення за допомогою вогню та води — найдавніша форма магічних дій. Ймовірно, свято було встановлено в часи, коли сонцестояння випадало на 24 червня. Святкували Купала здавна по всій Україні, щоправда з певними відмінностями по регіонах. За радянських часів частина притаманних святу регіональних звичаїв відмерла.
Отже назва «Іван Купала» має народно-християнське походження та є слов'янським варіантом імені Іоанн Хреститель. Оскільки βαπτιστής, «баптістіс» — епітет Іоанна, що буквально перекладається як «купатель, занурювач», у народі його звали Іваном Купалою (Купайлою).
Така назва свята була зумовлена і власне слов'янськими уявленнями: купання (від праслов. *kǫpati) означає ритуальне обмивання, очищення, яке здійснювалося у відкритих водоймах. Тому, з одного боку, саме цьому має бути зобов'язана поява епітету «Купала», «Купайла» — як переклад «Хреститель», а, з іншого боку, назва свята пізніше була переосмислена народною етимологією та ув'язана з ритуальними купаннями в річках під час цього свята.
Також свято пов'язують з язичницьким божеством Купала. Хоча вчені запевняють, сумнівне існування в слов'янському язичництві самого цього божества. Вперше божество «Купала» згадується в Густинському літописі (XVII століття). Нібито літописець, знаючи про «ігрища» на Івана Купала, прийняв назву свята за ім'я язичницького бога. Згодом припущення повторили переписувачі та дослідники слов'янської міфології. Відсутні писемні згадки з дохристіянських часів.
Є версія, що насправді ж Купала міг з'явитися в народних уявленнях лише як фольклорна персоніфікація свята, що відбилася, наприклад, у піснях. У деяких регіонах Русі було свято яке називали Ярилин день.
