Вінниччині пощастило на вокзали, які зберіглися попри буремні роки двох світових війн. Дві перлини залізниці, створені у вигляді кораблів, збереглися й донині. Зокрема на станції Козятин. Місцевий вокзал-«пароплав» вважається одним з найстаріших та найгарніших в Україні.
На сайті АТ «Укрзалізниця» опубліковано історичний нарис про козятинський вокзал та його 130-річне «життя». У матеріалі зазначається, що попри те, що перша згадка про поселення Козятин (нині село поблизу міста) датується 1734 роком, виникнення сучасного міста пов’язане із завершенням будівництва Києво-Балтської залізниці в 1870 році, на якій і виникла однойменна станція. 26 травня 1870 року було відкрито рух поїздів на ділянці Київ – Жмеринка (довжиною 253 версти), а вже 15 червня 1870 року – на ділянці Козятин – Бердичів довжиною 25 верст.
Олександр Кобелєв та Валер’ян Куликовський
Унікальною пам’яткою архітектури міста Козятин є будівля залізничного вокзалу у вигляді білого пароплава посеред рейкової мережі. Вокзал станції Козятин, побудований упродовж 1888 – 1889 років за проектом видатного архітектора Валер’яна Куликовського, вважається одним із найстаріших на території України. Царський проект на будівництво пасажирської станції в містечку Козятині був затверджений у жовтні 1887 року. Відповідно до кошторису «На постройку пассажирского здания на станции Казатин» від 11 листопада 1887 року, складений Товариством Південно-Західних залізниць, вартість будівництва складала 292 111 рублів. Будівельними роботами керував не менш відомий архітектор Олександр Кобелєв.
У 1899 році вийшов «Илюстрированный путеводитель по Юго-Западным железным дорогам», в якому зазначалось, що «Козятинський вокзал – один з найкращих вокзалів російської рейкової мережі. Будівля вокзалу розташована островом, тобто по обидва боки його прокладені колії, це значно посилює пропускну здатність станції і дає можливість одночасно приймати і відпускати кілька поїздів, усуваючи в той же час ходіння пасажирів по коліях. Всередині зупиняє на собі увагу розкішна овальна зала І і ІІІ класу, маса світла і повітря, витончена орнаментовка, стильні меблі – все це робить цю залу одну з кращих в усіх відношеннях серед буфетних залів на залізниці». Значною перевагою Козятинського вокзалу була його електрифікованість, оскільки всі 375 станцій Південно-Західної залізниці у 1931 році освітлювалися гасовими ліхтарями. З цієї причини будівля виглядає особливо ефектно ввечері, а всередині станція має багатоярусну, кришталеву, на каркасі з бронзових листочків, люстру.
За час існування пам’яткою архітектури милувалися багато відомих постатей: російський імператор Микола ІІ, голова Центральної Ради професор Михайло Грушевський, гетьман Павло Скоропадський, російський поет Володимир Маяковський, письменник Василь Земляк та інші.
Під час німецької окупації козятинський вокзал був замінований, однак ворожі наміри підірвати будівлю так і не були втілені завдяки місцевим підпільникам. У повоєнний час вокзал був добудований, що вдало доповнило наявний архітектурний ансамбль. У 1964 році станцію було електрифіковано змінним струмом у складі дільниці Фастів – Козятин – Шепетівка – Здолбунів, а в 1977 році – електрифіковано ділянку до Жмеринки. У 1987 році старовинна будівля вокзалу була внесена до переліку пам’яток архітектури місцевого значення.
«Острівна» особливість вокзалу допомагає також істотно збільшити пасажиропотік. Платформи по ліву і праву сторони вокзалу називаються «шепетівськими» і «київськими». На кожній з платформ по три колії. На шепетівську платформу приймають здебільшого електропоїзди та поїзди у напрямку Бердичева, Шепетівки, Коростеня, а на київську платформу – поїзди, що прямують у напрямку Києва та Одеси.
У 2000-х роках коштом приватних підприємців було реставровано ресторанну залу вокзалу, утім, з огляду на нерентабельність, незабаром зачинено для постійних відвідувачів. У 2011 – 2012 роках після тривалого занепаду будівля вокзалу була капітально відремонтована. У наш час вокзал, обладнаний касами приміського та далекого сполучення, а також електронним табло прибуття та відправлення поїздів, продовжує обслуговувати велику кількість пасажирів з київського, одеського та шепетівського напрямків.
