Кого вінничани захочуть побачити у депутатських кріслах після виборів до місцевих рад у 2020 році? Того, хто, на їхню думку, буде щирим. Як запевняє вінницький політтехнолог Руслан Штогрин, саме «нова щирість» здатна допомогти кандидатам. Люди її потребують. Це довели минулорічні вибори, хоча за твердженням фахівця, виборці стрімко розчаровуються у тих, кого підтримували раніше. Як завжди…  

 

«На місцевих виборах вибір людей не прив’язаний до партійних брендів – виборці віддають перевагу конкретним прізвищам»

- Руслане, наскільки виправдалися очікування вінничан після президентських і парламентських виборів? Чи ще зарано аналізувати?

- Не зарано… Останнім часом різні соціологічні компанії провели кілька досліджень. На підставі їх результатів ми можемо казати про стрімке падіння рейтингу як діючого президента, так і його політичної сили, а також позитивістських настроїв, які були після перемоги Володимира Зеленського.

На якому відсотку підтримки діючої влади зупиниться падіння, поки не відомо. За загальним тенденційним спадом можна говорити, що очікування вінничан не виправдовуються, як і українців загалом.

- Скільки часу падатиме рейтинг центральної влади?

- До позначки у 15-20%. Це середній показник стабільної підтримки будь-якої влади у нашій країні. Коли цих показників буде досягнуто, поки що, ніхто не скаже. 

- Коли передвиборчі штаби почнуть готуватися до місцевих виборів і коли їх чекати – у травні чи жовтні?

- Місцеві штаби вже активно готуються до виборів. Єдине, що не визначені «правила гри». Кілька днів тому Громадянська мережа ОПОРА опублікувала аналітику щодо майбутніх місцевих виборів. Говорять про величезний внесок для кандидатів, подвійну систему виборів, що включає мажоритарну і пропорційну партійну систему з відкритими списками. Поки триває дискусія стосовно Виборчого кодексу для місцевих виборів. Зарано говорити про час його прийняття, як і про дату виборів.   

Для штабів стали «тренуванням» вибори до ОТГ наприкінці грудня. Вони показали, що вибір людей не прив’язаний до партійних брендів – виборці віддають перевагу конкретним прізвищам. Також ці вибори показали, які партії будуть домінувати у загальноукраїнському масштабі – «Слуга народу», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Опозиційна платформа – За життя» і «Наш край».

- Хто очолить команду «Слуги народу» на Вінниччині – чинний голова ОДА Владислав  Скальський, представники «Зе-команди» Євгеній Болюбаш чи Світлана Лутковська або «нове обличчя», приміром артист Олександр Теренчук?

- Із точки зору прагматизму, скоріш за все, партійний список до обласної ради мав би очолити найбільш відомий представник «Зе-команди». У нашому випадку – В. Скальський. Але, зважаючи на внутрішні та зовнішні чинники, а також кон’юнктурну боротьбу між різними політичними групами у «Слузі народу» у Вінницькій області, не можна відкидати того, що ми почуємо про іншу особу. І не з орбіти аграрного університету. Скоріш за все на це місце претендуватимуть люди, які наближені до нардепів Ірини Борзової, Анатолія Драбовського чи Максима Пашковського.

 

«Ставки» за прохід у місцеву раду будуть доходити до 50 тисяч доларів»

- На Вашу думку, голова Вінницької ОДА В. Скальський нині більше «людина Гройсмана» чи «людина Богдана»?

- Діючий губернатор був призначений президентом. Ким лобіювалася його кандидатура я не знаю. Але коли мова йде про державних чиновників, від такого поняття як «чиясь людина» треба відходити. Ми ж не у феодалізмі живемо. Є найняті працівники, професіонали, які показують результат у конкретних сферах.

Останній приклад – колишній директор департаменту Вінницької міськради В. Погосян. Наскільки мені відомо, людина активно працювала над власним саморозвитком, відвідувала форуми, заходи. Як наслідок - запросили на роботу в іншу область заступником губернатора.  

На рівні Вінниччини ми не бачимо, аби хтось при владі глобально відстоював чиїсь політичні інтереси.

- Наскільки впливатимуть на формування команд у різних партіях та штабах перед виборами такі відомі вінничани як Володимир Продивус та Григорій Калетнік?

- Вплив буде не тільки з боку цих осіб. Думаю, що з різних сторін. Не потрібно забувати про народних депутатів, яких обрали у 2019-му. Вже бачимо, що досить активними є Олег Мейдич, Максим Пашковський, Ірина Борзова, Лариса Білозір – і на рівні регіону, і столичному по відстоюванню інтересів Вінниччини.

Вважаю, що ми побачимо велику кількість політичних гравців, які пробуватимуть мати вагу через різні політичні сили. Інше – які політсили на той час матимуть вагу?.. Подивимося чи буде «Українська стратегія» на рівні області будувати команду, наскільки активними стануть «Батьківщина» і «ЄС»?

Не потрібно забувати про можливість появи нових політпроєктів, які спробують заявити про себе. Адже місцеві вибори будуть іншого формату – вага депутата завдяки реформі децентралізації збільшиться. Думаю, що боротьба буде значною, зокрема через намагання впливових вінничан завести до рад свої групи, що дозволить отримати певну політичну вигоду.     

- Яку суму не пошкодують витратити заможні та впливові вінничани, аби мати власні «групи» депутатів в облраді та міськраді?

- З точки зору нової пропорційної системи важко однозначно сказати. Раніше, у 2015 році, 400 тисяч вистачало, аби провести якісну виборчу кампанію та отримати переможний результат. Наразі суми будуть збільшені, адже ціна і вага депутатського мандату та політичний вплив майбутнього обранця зростає.

Думаю, що «ставки» будуть доходити до 50 тисяч доларів за мандат.

 

«Facebook потрохи реформує відношення аудиторії до політичних лідерів»

- Є припущення, що конкуренцію Сергію Моргунову у разі його балотування на посаду міського голови може скласти кандидат від «Слуги народу». Нардеп від цієї політсили М. Пашковський та депутатка міськради Г. Давиденко намагаються бути «на слуху». Які їхні шанси на вихід у другий тур перегонів?

- Зважаючи на досить велику розфокусовану і безпозиційну медійну активність Сергія Моргунова, який сьогодні виступає в ролі айтішника, завтра – у ролі господарника, видно, що вона пов’язана з майбутніми виборами. Насправді ж стати наступним міським головою та отримати достатню кількість депутатів у складі міськради буде значно важче, ніж у попередні роки. Тоді й конкурентів не було.

Зараз не варто відкидати такого популярного й активного у Вінниці діяча як Сергій Кудлаєнко. Він теж може отримати велику підтримку містян, що підтвердив результат на минулорічних парламентських виборах. Не зважаючи на мінімальну політичну агітацію та незначний фінансовий ресурс, він отримав більшу підтримку, ніж пророкували всі соціологічні дослідження, які я тоді бачив.

Щодо «Слуги народу», то навіть при базовій підтримці на той час у 20%, це великий електоральний ресурс, який при правильному координуванні та спрямуванні може сприяти ставленику політичної сили отримати перемогу. Кого підтримує президентська партія, поки що ми не розуміємо.

Із наближенням виборчого процесу зрозуміємо націленість на конкретного кандидата. Це може бути безпосередньо представник «Слуги народу» чи той, кого підтримує партія. Однозначно, що ці вибори будуть більш конкурентними для діючого міського голови і міськради.  

- Мета «антикорупційних форумів» у дискредитації нинішньої місцевої влади?

- Не вважаю, що грудневий захід організовувався для дискредитації. Він типовий. Для Вінниці став новинкою, а в Києві часто проводяться аналогічні форуми. Переглянувши відео із заходу, я там не побачив цілеспрямованої дискредитації місцевої влади. Приверталася увага до питань будівництва, видачі дозволів, тощо. Скоріше це була подія для елітарних груп вінничан. Для пересічних жителів міста подія не була настільки важливою, як загострюється увага.

Хоча вплив соціальних мереж нині є доволі суттєвим. Приміром сторінка «Вінниця корупційна», яка недавно була створена, за рахунок правильної реклами дає дуже відчутний результат. Із колегами ми робили невелике дослідження і в різних частинах міста розпитували про джерела отримання інформації. Так от, люди знають про ці дописи у мережі.

Facebook потроху «реформує» ставлення аудиторії до політичних лідерів. У форматі нової теорії, яка називається Метамодерн та її напрямків зокрема «нової щирості» що захоплює весь світ, ми спостерігаємо, як люди хочуть бачити нові обличчя у новій медійній реальності.

Той, хто справді дасть «нову щирість», кому повірять у його відвертість, той, хто не декларативними, а звичайними фразами буде говорити, навіть показуючи власні помилки, вибачатися, може сподобатися… Саме нова медійна реальність здатна перевернути будь-які політичні розклади, які існують у Вінниці.