Мабуть, самий «демократичний» чиновник Кабміну, міністр соціальної політики Андрій Рева більшу частину відпустки провів у Вінниці. В місцевій кав’ярні за морозивом він розповів, як відпочиває в «рідних пенатах», а також про ситуацію з виплатами пенсій, боротьбу з «тінню», курсом долара, про «страхи» Мінфіну, топ-популістів, згадав актуальні анекдоти і блогера Шарія.
«Говорити про «друкарський верстат» зараз - повний абсурд. А «бородаті експерти-фахівці» нехай покажуть, хто друкує гроші, і нехай не брешуть»
- Андрію Олексійовичу, затримка з виплатою липневої пенсії і дефіцит бюджетних коштів, як запевняють експерти, побічно спровокували стрибок курсу долара й інфляцію. Чи не виключаєте повторення цієї ситуації?
- Знаєте, мені здається, що у тих, хто так вважає, порушений причинно-наслідковий зв'язок. Точно так само можна припустити, що спалахи на Сонці вплинули на курс турецької ліри. Коли я працював у школі, у нас був учитель, який гумористичними порівняннями намагався показати всю абсурдність політики тодішньої правлячої партії. Коли його запитали про актуальну проблему в педагогіці, яку слід висвітлити, щоб стати вченим, він відповів: «Вплив місячного світла на ендокринні залози у підлітків»...
Звичайно, якийсь вплив на курс долара ситуація в Пенсійному фонді має, але не визначальний. Визначальний вплив на курс долара мають зовсім інші чинники, про які експерти чомусь замовчують. На початку року ситуація з ПФУ була точно такою ж, але долар дешевшав, а в липні став рости.
Що стосується затримок з липневими виплатами, то зараз триває розслідування. Давайте дочекаємося офіційних результатів. Існують «екзотичні» версії - від самих конспірологічних, що Гройсман спеціально створив проблему, щоб потім її розв'язати і підняти свій рейтинг, до іншої крайності, що спеціально зробили так, щоб Гройсмана підставити.
Ми повинні розуміти просту річ - є таке поняття як персональна відповідальність. За виплату пенсій відповідає ПФУ. Якщо фонд допустив затримку в графіку виплат, то за це персонально відповідає його керівництво. А чому була зірвана своєчасна виплата, покаже розслідування.
- Коли має надійти висновок?
- Його веде комісія Держслужби. Думаю, в найближчі тижні.
- Наскільки виправдана емісія гривні протягом цього року? Наприклад, для соціальних виплат...
- Хто сказав, що у нас є емісія? Журналісти часто керуються заявами «фахівців» і «бородатих експертів», які взагалі не мають відношення до тематики. Повернуся до емісії. Є стаття бюджету - «доходи Нацбанку». Щорічно НБУ перераховує в бюджет певну суму. У 2016 році - це 38 млрд грн, у 2017-м - 44. У 2018 році в законі про держбюджет передбачалося перерахування не менше 50,5 мільярда.
Так ось, зібралася Наглядова рада НБУ і прийняла рішення про те, що перерахує 44 млрд грн. Як і роком раніше. І звідки емісія?.. Причому, передбачені бюджетом додаткові 6,5 мільярда не «розігріли» б інфляцію. Нацбанк не передає коштів більше, ніж передбачено. Говорити про «друкарський верстат» зараз - повний абсурд.
А «бородаті експерти-фахівці» нехай покажуть, хто друкує гроші, і нехай не брешуть. На жаль, ЗМІ заполонили публікації з брехливими «висновками», коли складно знайти першоджерело. Це принцип формування чуток і частина гібридної війни.
- Чи не заважають роботі уряду заяви депутата від БПП Івана Вінника з критикою Кабміну і подібні до нього?
- Якщо люди працюють, їм нічого не повинно заважати, тим більше політичні заяви. У нас 423 нардепа. Кожен з них має свою точку зору і буде робити заяви. Ми повинні обурюватися, оскільки критикує представник провладної фракції?.. В БПП входять депутати Каплін, Лещенко, Найєм. Вони теж роблять багато гучних заяв... Заява депутата - це його особиста точка зору, яка не завжди збігається з точкою зору фракції. До речі, про це сказав сам згаданий Вами Іван Вінник.
«У 2016-17 році пенсіонери були головними інвесторами бізнесу. Тому сьогодні святий обов'язок бізнесу - віддати гроші людям похилого віку»
- У червні Ви обіцяли протягом літа прийняти «серйозні заходи з викорінення «тіньової» зайнятості, щодо тих «рабовласників», які не хочуть реєструвати людей». Що мали на увазі?
- Наведу свіжий приклад. Співробітники ГУ ДФС у Закарпатській області виявили великий нелегальний бізнес, пов'язаний з міжнародними перевезеннями. В результаті цього Держслужба з питань праці наклала на підприємця штраф в розмірі майже 21 млн грн. При перевірці ФОП фіскали з'ясували, що підприємець користувався послугами 186 (!) водіїв без будь-якого оформлення трудових відносин.
В.о. глави ДФС Мирослав Продан заявив про посилення заходів по виявленню нелегальних працівників і їх легалізації. Скажу більше, фіскали спільно з нашими структурами в усіх регіонах ведуть цей пошук.
- Скільки українців працюють у «тіні» і чи немає тенденції до збільшення або зменшення?
- Давайте порахуємо. З 24 млн людей працездатного віку зайнятими вважаються 16 мільйонів, з них 12 мільйонів сплачують єдиний соціальний внесок. Ще близько 2 мільйонів вважаються безробітними. Разом виходить 18 млн. Де ще 8 мільйонів осіб - не знає ніхто. За моїми припущеннями, 3,2 - 4 мільйона з них працюють за кордоном. Тому потенціал ринку зайнятості в тіньовій економіці - не менше 4 млн. Це побічно підтверджується іншими статистичними показниками.
Візьмемо статистику торгових мереж. Я сміявся, коли якісь «бородаті експерти» оголосили, що за підсумками І кварталу українці стали на 22 мільярди гривень біднішими. Виявляється, люди на цю суму більше заплатили за товари, куплені в торгових мережах. На підставі чого ці «експерти» зробили висновки, що люди збідніли і змушені були витрачати заощадження.
- Більш логічно припустити, що чим більше людина витрачає, тим вище її доходи...
- Згоден. Але яке пояснення можна дати феномену, коли люди офіційно витратили більше, ніж офіційно заробили? Думаю, зрозуміло без підказки: додатково витратили те, що заробили неофіційно. Далі. Скажіть, як пояснити, що в цьому році ми вперше зіткнулися з кризою авіаперевезень? Завжди лайнерів вистачало для туристів, а нині раз у раз групи змушені були чекати вильоту по кілька днів. Значить, кількість пасажирів збільшилась і існуючого авіапарку недостатньо. Але це явно не говорить на користь версії про те, що народ збіднів. У порівнянні з минулим роком номінальні зарплати в Україні зросли на 37%, а реальні на 20%.
Ми можемо оцінити статистику не тільки перельотів, але і покупки первинного житла або автомобілів. Дійсно, у частини населення доходи збільшилися. Причому, динаміка зростання зарплат відчутна і з тієї причини, що якщо сьогодні, скажімо, в обласних центрах платити менше 5-6 тисяч, то люди не стануть працювати і поїдуть до Європи. Наші роботодавці зіткнулися з нестачею робочої сили.
Але зниження єдиного соціального внеску в 2016 році на 40% навіть при зростанні зарплати на 37% не компенсував втрати для пенсіонерів. Фактично в 2016-17 році вони були головними інвесторами бізнесу. Тому сьогодні святий обов'язок бізнесу - віддати гроші людям похилого віку з пенсією в 1,5 тисячі.
За даними Мінекономрозвитку, 35% бізнесу перебуває в «тіні». При такому рівні «тінізації» економіки доходи бюджету від детінізації будуть вище, ніж від економічного зростання за 4-5 років. Тому правильним я вважаю стратегічний напрям щодо підвищення соцстандартів і легалізації тіньових заробітків.
Коли ми в 2016-у 67 тисячам керівників приватних підприємств «збільшили» офіційну зарплату з 1,4 до 3,2 тисячі, вони не розорилися, але пенсіонери отримали додаткові кошти. Пам'ятаю дискусії того часу: що ви робите! Бізнес піде в тінь! Зрада! Все пропало! Не забуду як «бородаті експерти» кричали, що підвищення соціальних стандартів не може бути вище темпів економічного зростання, інакше крах економіки неминучий.
При цьому чомусь ніхто з них не відгукнувся на наш заклик спробувати прожити на зарплату в 1450 грн в місяць і пенсію в 949 грн. І що в результаті? Де тепер ці розумники? Ми отримали додатковий ресурс в державному бюджеті і бюджеті Пенсійного фонду для підвищення зарплат і пенсій найбіднішим верствам населення: мільйонам наших співгромадян! Та й взагалі кому потрібне економічне зростання, якщо від нього ростуть доходи у кількох десятків громадян, іменованих в народі олігархами? Куди важливіше нехай невелике - 3% зростання економіки, але щоб при цьому доходи росли у мільйонів співгромадян.
«Усі бюджетні проблеми виникли через те, що Мінфін злякався зростання доходів минулого року. Вдумайтеся, на 223 мільярда»
- Після вступу в силу «квітневої» постанови про зміну порядку нарахування субсидії стали відмовляти в цій допомозі самозайнятим українцям, які сплачують єдиний податок. Можете гарантувати, що завжди обґрунтовано?
- Відмовляти можуть тільки в тому випадку, якщо співвідношення доходів і оплати комунальних послуг не дозволяє розраховувати на субсидію. Нікому не відмовляють просто тому, що він підприємець. Субсидія - це тимчасове явище. Вона призначена для сімей, які опинилися в складних матеріальних умовах.
- Очікується чергове підвищення тарифів на газ, воду... Прогнозується збільшення кількості субсідіантів або за рахунок «відсіювання» частини тих, кому відмовили в отриманні дотації на оплату комуналки, вдасться зберегти показники колишніми?
- Я думаю, що кількість домогосподарств, які отримують житлову субсидію практично не зміниться. Інша річ - розмір. Якщо ваша зарплата зросла на 37%, то субсидія може виявитися меншою, ніж раніше, приблизно на 10%. Тому в міру збільшення доходів населення розмір субсидії однозначно буде зменшуватися. Якщо в 2016-у субсидія в середньому була в розмірі 1800 грн, у минулому році - 1600, то зараз вона буде близько 1000 грн.
Формулу розрахунку субсидії і принципи її нарахування ми не змінювали. «Відсіяли» власників просторого житла і тих, хто при «нульових» доходах займався бізнесом.
- Коли чекати підвищення ціни на газ для населення?
- Ми розраховуємо продовжити переговори 6 вересня, коли приїдуть представники МВФ. Я думаю, що або до приїзду, або під час будуть усунені всі розбіжності. Фонд вимагає підвищення тарифу на 60% відповідно до зобов'язань, узятих Кабміном у 2008 році, коли його очолювала Юлія Тимошенко, до 11 тисяч. А наша позиція - зберегти ціни колишніми. На ціну МВФ ми не підемо. Будемо шукати компроміс.
У чому відмінність нашого складу Кабміну? Навіть будучи в складній фінансовій ситуації ми не підписуємо «не дивлячись» що завгодно, тільки б отримати гроші. Ми ведемо перемовини.
Або, наприклад, в Росії кричать, які вони багаті, скільки у них ресурсів, але без розбору всім підвищили пенсійний вік. Ми ж пішли іншим шляхом, залишивши колишні параметри - хочеш виходити на пенсію в 60 років, будь ласка, але при наявності страхового стажу. Тобто, підхід індивідуальний. Систему в Україні я вважаю більш справедливою.
- Чи не відмовилися від ідеї підвищення пенсій людям з великим стажем і маленькою зарплатою?
- Ні в якому разі. З наступного року це буде реалізовано.
- У Румунії серпневі акції протесту спровокували заробітчани. Там 3 мільйони громадян працює за кордоном. У нас більше. Чи можливий «Майдан заробітчан» в Україні?
- Яким чином протести пов'язані зі статусом заробітчан? Вони повернулися, щоб сказати, що живуть в іншій країні, де немає корупції, але відчувають себе громадянами Румунії. Поштовхом послужило звільнення антикорупційного прокурора Лаури Ковесі. Заробітчанство не має до цього ніякого відношення. Протест виключно політичний. Просто заробітчани виявилися більш активною частиною румунського суспільства.
Можливий у нас Майдан проти корупції? Звичайно, з огляду на її масштаби і невдоволення людей.
- У 2-му півріччі Кабмін збирався повернутися до питання підвищення мінімальної зарплати. Чи не передумали?
- Я вважаю грубою помилкою, що після 2017 року ми пригальмували процес підвищення соціальних стандартів. Всі бюджетні проблеми виникли через те, що Мінфін злякався зростання доходів минулого року. Вдумайтеся, на 223 мільярда... Це гроші, які були сплачені і пішли на ринок. Їх не друкували. Їх взяли з «тіні» і заплатили людям. Якщо ми говоримо про те, що 35% економіки в «тіні», то такі заходи потрібно продовжувати в 2018, 2019 роках.
- Чого злякалися в Міністерстві фінансів?
- Ймовірно, вони опинилися під впливом «бородатих експертів», які заявляли про падіння економічного зростання на тлі підвищення зарплат. Мовляв, такого не може бути. Може. Детінізація неможлива без підвищення соцстандартів. Ось, наприклад, якою має бути реальна мінімальна зарплата у Вінниці, щоб людина погодилася працювати?
- Не менше 5-6 тисяч. Якщо платять менше, люди, навіть погоджуючись, шукають іншу роботу...
- І такий стандарт має бути затверджений на рівні держави. Але в Мінфіні не помічають очевидного. Коли «мінімалку» встановили на рівні 3,2 тисячі, виходили з вартості споживчого кошика. На сьогоднішній день по тій методиці повинно бути 4400, а на початку наступного року - 4500.
- Призначення екс-директора департаменту соціальної політики Вінницької міськради Лариси Попової заступником міністра лише підігріло розмови про «засилля» в центральному апараті виконавчої влади «вінницьких». У Мінсоцполітики відчувається протистояння вінницьких і невінницьких, тих, хто орієнтований на прем'єра, й інших груп?
- Тема регіонального представництва стала актуальною, коли біля керма країни стали донеччани. Тоді ще популярним був анекдот: «У Донецьку люди бояться ходити ввечері по вулицях, тому що їх відловлюють і посилають на керівні посади в Київ і західні області». Так, Янукович не довіряв «чужим», навіть однопартійцям. Вони для нього були ментально іншими.
Скажіть, чим менталітет вінничанина відрізняється від менталітету житомирянина, жителя Чернігова або Черкас? Нічим. У міністерстві працює 600 чоловік. Я і один заступник міністра - з Вінниці. Перший заступник міністра - з Прилук Чернігівської області, два заступника - кияни, один - зі Львова.
Ларису Віталіївну взяли з Вінниці тому, що вона була керівником кращого департаменту соцполітики в Україні і 7 років його очолювала. До Вінниці приїжджали вчитися з усієї України. Як заступник міністра вона опікується ділянкою роботи, яку ми вважаємо перспективною, а саме забезпечення соцпослуг через систему «Прозорих офісів» по всій країні так, як це робиться у Вінниці.
А в самому міністерстві, напевно, працює всього близько п'яти вінничан. Приблизно. І прийшли вони до мого призначення міністром. Переважна більшість працівників - кияни.
- Ваші слова річної давнини про те, що «українці їдять більше економних німців» стали страшно популярними. Через рік, після того, як ця фраза стала крилатою, не змінили точку зору? Українці не стали економніше харчуватися?
- По-перше, це не я сказав, а Анатолій Шарій. По-друге, коли є бажання, можна перекрутити будь-яку фразу. Багато чи мало їдять українці, потрібно питати у Шарія, як автора фрази. Я говорив про інше - про низькі доходи людей, проблеми дитячого харчування в школах, різної культури харчування в різних країнах. Це не вірно?
Давайте порівняємо споживання свинини в мусульманському 100-мільйонному Пакистані і християнській 42-мільйонній Україні? Вийде, ми нею «об'їдаємося», а пакистанці «голодують». Але ж це абсурд.
В історії нашого народу тільки в ХХ столітті було кілька «голодних» періодів. Це теж накладає певний відбиток на пам'яті і культурі народу, в тому числі стосовно тих чи інших продуктів.
- По суті, стартувала передвиборча кампанія. Багато кандидатів змагаються обсягами соціальних «обіцянок». Чи не складали для себе ТОП-3 найбільш «щедрих» політиків?
- Їх усі знають - «Вона знову збирається запрацювати!». (Ю. Тимошенко, - прим. авт.). Поза конкуренцією. Другим, напевно, можу назвати одного політика, якого вивезли до Польщі (М. Саакашвілі, - прим. авт.). Пам'ятаю, він обіцяв в два рази підняти пенсії як тільки його оберуть і в сім (!) разів, коли він піде. Напевно, збирався правити вічно. Між іншим, в Грузії ситуація з пенсіонерами і соцзабезпеченням на порядок гірше, ніж у нас. Децентралізацією там і не пахне, а пенсія - 50 доларів. З цього приводу рекомендую прочитати статтю Остапа Дроздова «Грузія мені видалася ватною». Третім назвати можу, напевно, політика «з телевізора», який вечорами на одному телеканалі часто з-за кордону упереміш з анекдотами розповідає бабусям, як помиритися з Росією і зробити всіх багатими.
- Як провели відпустку? Вас часто бачили в Вінниці. До теплих морів не їздили?
- Межі України не залишав. Відпочивав удома, а ще їздив по областям. Зокрема, відкривав будинок для переселенців на Харківщині в Богодухові, де народився. Про допомогу переселенцям всі говорять. Ми повинні розуміти, що одні справді її потребують, а інші просто хочуть отримувати пенсію і тут, і «там».
Нам вдалося переконати уряд Німеччини в тому, щоб через фонд соціальних інвестицій виділити 9 млн. євро на будівництво житла для тих, хто дійсно залишився без даху над головою. Уже п'ятий будинок здали в експлуатацію... А на морі не був.
За матеріалами Ігор ЗАІКОВАТИЙ, "Реал"