Володар ідеального рекорду, вінницький нокаутер першої середньої ваги (до 69,9 кг) Сергій Богачук (18-0, 18 КО) дав інтерв'ю для YouTube-каналу «Боксерська правда», де поділився планами та баченням ситуації перед боєм проти американця Брендона Адамса (22-3, 13 КО). Поєдинок заплановано на 4 березня у Пуерто-Ріко. Нещодавно вінничанин одужав…
«Ніхто не міг зрозуміти, що в мені такого, чому я так можу боксувати і вигравати у них»
- Коли переносили бій з Адамсом, у всіх ЗМІ писали «через хворобу Сергія Богачука». Ти все-таки перехворів коронавірусом?
- Так, я переніс коронавірус дуже легко. Зараз відчуваю себе нормально. Зараз вже готовий до бою, все класно. У мене тільки один раз піднялася температура. Але була ломота у всьому тілі, як ніби мене побили, і сильно боліла голова. Я втратив смак і запах.
- Сергій, як ти прийшов в бокс, що тебе спонукало?
- З самого дитинства я хотів займатися якимось видом спорту, щоб вміти постояти за себе. Я виріс в такому районі, де ми постійно билися на вулицях, постійно були якісь конфлікти, і у мене перша мета була - навчитися постояти за себе. Але на той момент не було такої можливості. Були якісь платні секції, десь не було можливості ходити.
І в один момент в школу прийшов тренер... Він тільки починав і набирав групу. Мене зацікавило те, що він сказав «безкоштовно». Я в той же день ввечері пішов туди, взяв ще з собою двох однокласників, знайшов той зал - прийшли, домовилися. І ось так я почав тренуватися. Потім поміняв одного тренера, другого, поміняв зал, і так потрошки в кінці кінців знайшов те, що мені потрібно.
Я почав тренуватися у Миколи Маньківського у Вінниці. Там тренер такий серйозний, серйозна дисципліна - і пішли результати. Я рік у нього потренувався і вже показав хороший результат на юніорському чемпіонаті України. Потім через рік або півтора я виграв чемпіонат України серед молоді. І тоді вже поперло.
- Які у тебе досягнення в аматорському боксі?
- Чемпіон України серед молоді, дворазовий чемпіон України до 22 років, другий на чемпіонаті України серед дорослих. У WSB показував хороші бої, і вже після бою з Сотолонго, коли я виграв у Олімпійського чемпіона, тоді мене вже помітили, тоді я став уже «на слуху».
- За технікою твоєї, на вигляд на тебе подивишся - ти постійно йдеш вперед, здійснюєш тиск. Багато хто називає твою техніку мексиканської.
- Знаєш, давай будемо відверті. Грубо кажучи, на мою техніку подивитися... Було багато людей, хто чесно говорив: «Якийсь незрозумілий вискочив, як на коні скаче, якась така техніка крива, незрозуміла і перемагає дійсно хороших пацанів». Я такі бої давав хорошим пацанам, і ніхто не міг зрозуміти, що в мені такого, чому я так можу боксувати і вигравати у них. Начебто нічого у мене такого немає - кривий, незручний, косою, а виходжу і виграю. Я дуже незручний як боксер. Всі запитують: «Який боксер мені подобається?» Я кажу - у мене немає такого, щоб я під когось косив. У мене свій стиль. Стиль Сергія Богачука. Я роблю свою роботу.
«Тренер каже: «Це нікому не треба - донести 10, а пропустити 8. Це погано»
- З приводу роботи з Абелем Санчесом, в інтернет-співтоваристві існує думка, що у Санчеса «бронелобні» боксери. Грубо кажучи, він таких в принципі і набирає, які прут вперед. Він їм дає вітаміни, і вони пропускають удари, але йдуть, йдуть, йдуть...
- Неправда. Щодо вітамінів у Санчеса така логіка - ти молодий, ти не втомлюєшся, тобі не потрібні вітаміни, ти вітаміни можеш брати з фруктів, овочів, м'яса. Як максимум він може дати вітамін C і протеїн. Каже, тобі цього вистачить.
- А що ти можеш сказати щодо того, що він бере боксерів, які йдуть напролом?
- Взагалі, як тренер він дуже хороший, він дуже дисциплінований. У нього в першу чергу - це дисципліна. Він нікого не шкодує, у нього з 7-ої ранку з понеділка по суботу ти повинен бути внизу, на тренуванні. Вранці біг - 100%, вдень ти повинен бути або на спарингу, або на «фізиці» - це 100%. Раз не прийшов, другий раз не прийшов - неважливо, чемпіон, не чемпіон... Я бачив, як він чемпіона виганяв з бази. Тобто той зібрав речі і поїхав. У нього дисципліна залізна. Ти на тренуваннях повинен бути як штик - вчасно і чітко.
Потім як стратег він дуже хороший. Він мені багато такого порадив, що я не знав. Є деякі незаборонені удари, але про них мало хто знає. Наприклад, по любителям коли боксував, за удар в лікоть - попередження. У професіоналах суддя увагу на це не звертає. Боксерів, хто тримає вузько лікті, можна бити у лікоть. Такі ось моменти. Я не буду про них розповідати. Як стратег він хороший, розповідав різні такі речі.
Зараз я працюю з Менні Роблесом. З ним можна розмовляти, а Санчес він такий диктатор - або як він скаже, чи ніяк. Ти не можеш сказати: «Мені краще так». Він скаже - йди працюй з іншим тренером. Це єдине, що мені не подобалося. А взагалі, як людина він дуже хороший. Він дуже чесний, він ніде нікого не кине, намагається, щоб все було по-правильному. Дуже пунктуальний. Я як тренеру йому дуже вдячний. Він багато чого мені дав: боксерського досвіду, боксерських знань. Він цікавий тренер, але просто не всім підходить.
- Санчес тебе особливо не ламав, не міняв, додавав нові фішки, але в принципі ти залишився тим же Богачуком, який був?
- Те, що він мені давав, мені підходило. Він давав дуже хорошу «фізику». Він давав багато бігу, а бігати я люблю з самого дитинства. Він давав мені багато спарингів, багато хороших спаринг-партнерів. Він дав мені тільки те, що мені треба було.
- Тобі зараз складно перебудуватися з Роблесом під більший захист?
- Спочатку було складно. Тому що я звик весь час йти, тиснути, бити. А коли ти починаєш працювати на захист, то ти трохи збавляти. Ти вже не можеш стільки сипати ударів, стільки йти, бити, тому що ти втрачаєш час на захист. Спочатку було складно, а потім трохи «переламали». Вже зараз більше на захист працюю. І вже в цьому бою це буде видно. Менні говорить, потрібно розумно пресингувати, не підставляти голову. Каже: «Це нікому не треба - донести 10, а пропустити 8. Це погано. Чим менше ти ударів зараз пропустиш, тим довше буде твоя боксерська кар'єра».
- У Санчеса в таборі тобі доводилося спарингувати з Головкіним?
- Це було ще на початку. Я з ним раз або два спарингував небагато. Я не скажу, що це були спаринги конкретні, але було таке, що я з ним проводив пару раундів.
- Це не був американський спаринг «до останнього»?
- Ні-ні, такого не було. Я тоді приїхав ще молодим пацаном, тільки починав в професіоналах. У мене було пару боїв, а він уже був тоді на такому рівні. Зрозуміло, що він зі мною працював не на повну силу, але я відчув, якщо чесно, цю міць. Він саме такий збитий конкретний мужик. Бив начебто не сильно, але відчуваєш, що у нього руки, як залізні. Дуже міцний фізично.