З 2015 року у Вінниці відбулась глобальна «декомунізація» топонімів. Сотні назв вулиць, площ, парку було змінено. Проте сьогодення вимагає більш ретельного підходу до питання. Вінницькі історики назвали його «деколонізацією».
«Що мається на увазі під деколонізацією? Позбавлення від російської імперської спадщини. В першу чергу це стосується назв наших вулиць», - йдеться у повідомленні Вінницького історичного товариства.
Публікуємо звернення вінницьких істориків до мешканців міста. Його автори називають «запуском процесу деколонізації» у Вінниці.
Публічне звернення істориків до мешканців Вінницької міської територіальної громади
Повномасштабне воєнне вторгнення росії на суверенну територію України спонукає нас усіх визнати важливі життєві реалії, на які ми вперто і наївно закривали очі протягом довгих років. Нарешті усім громадянам України стало зрозуміло, що росіяни ніколи не були для нас братами. Наша «спільна історія» є нічим іншим, як багатовіковим жорстоким нищенням і системним приниженням української ідентичності московським колонізатором. Наше багаторічне сприйняття російського внеску у світову культуру і цивілізацію було перебільшеним.
Наївно вважати, що теперішня війна – результат політичної волі лише одного кремлівського воєнного злочинця Владіміра Путіна. Ця мерзенна війна активно чи за мовчазною згодою схвалена більшістю російського суспільства, вихованого на «великій російській культурі», яка насправді є імперською та шовіністичною за своєю суттю.
Сьогодні слід інакше дивитися не тільки на глобальні стосунки між нашими народами, але й на деталі локальної історії та локальної пам’яті. Переконані, що наш моральний обов’язок вимагає глибокого переосмислення вінницького громадського світогляду і культурного ландшафту. Насамперед, йдеться про деколонізацію наших вулиць, місць пам’яті та історичних наративів.
У Вінниці не повинно бути вулиць Московської, Алєксандра Нєвського, Стєпана Разіна, Алєксандра Суворова, Валєнтіни Тєрєшкової, як і низки інших топонімів та пам’ятників, які закріплюють у свідомості колоніальне минуле і домінування російської мови, російської культури та російської версії нашої історії. Натомість у місті мають бути гідно вшановані українські Герої минувшини та сьогодення.
Розуміємо, що війна триває, і такі питання можуть вважатись нині неактуальними. Але просто змовчати ми не маємо права! Багатоголова кремлівська гідра, ховаючись за щитом гуманізму і всепрощення, лише чекатиме на черговий шанс відродитись. Будь-який компроміс нині означатиме лише новий зворотній відлік приходу «русскава міра» на наші вулиці і у наші домівки згодом.
У Вінниці вже є суголосні ініціативи, тож запрошуємо вінничан об’єднати зусилля з комплексної деколонізації міського простору. Просимо надсилати ваші ідеї та пропозиції на електронну адресу [email protected] для їх подальшого опрацювання та винесення на розгляд Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки при Вінницькому міському голові.
Слава Україні!
Історики – члени Ради з питань історії, культурної спадщини
та топоніміки міста Вінниці
Катерина Висоцька, заслужений працівник культури України
Богдан Галайко, кандидат історичних наук
Сергій Калитко, кандидат історичних наук, доцент
Тетяна Кароєва, доктор історичних наук, професор
Ольга Коляструк, доктор історичних наук, професор
Павло Кравченко, кандидат історичних наук, доцент
Юрій Легун, доктор історичних наук, професор
Олександр Федоришен, відповідальний секретар Ради