Попри всі намагання держави легалізувати ринок праці, за відсутністю великих підприємств, де легше відстежити працевлаштування робітників, на Вінниччині залишається великим відсоток людей, які працюють неофіційно. За різними підрахунками, він коливається від 25 до 45%. Місцеві фіскали визначили, які місця роботи можна вважати найбільш «тіньовими».

Як зазначають у прес-службі ГУ ДФС у Вінницькій області, переважно неофіційно працюють продавці невеличких магазинів та ринків, перукарі, механіки станцій техобслуговування, будівельники тощо, тобто люди з якими ми спілкуємося ледь не щодня. За статистикою, на неофіційну  роботу більш охоче погоджуються чоловіки. За умови високої заробітної плати вони готові ігнорувати ризики, пов’язані з соціальними гарантіями.

Оскільки існуючими засобами – перевірками - боротьба з тіньовим працевлаштуванням не дала бажаного результату, фіскали намагаються переконати людей, що вони стикаються з певними ризиками. По-перше, працівники потрапляють в цілковиту залежність від свого роботодавця та його примх. По-друге, позбавляють себе соціальних прав – гарантованого розміру заробітної плати, права на оплачувану відпустку, лікарняних чи декретних виплат, відпустки по догляду за дитиною зі збереженням робочого місця, права соціального страхування від нещасних випадків тощо.

Окрім цього, працівника можуть звільнити у будь-який момент і без вихідної допомоги. При цьому людина не отримує трудовий стаж. Як наслідок – при досягненні пенсійного віку не може розраховувати навіть на мінімальну пенсію.

Звичайно, трудовий стаж можна докупити. Для цього слід сплатити однією сумою внески за періоди, коли людина не працювала офіційно. Арифметика проста: чим довший такий період – тим більша сума. Якщо людина не може працювати і не має достатнього страхового стажу, їй можуть призначити соціальну допомогу у розмірі 30% прожиткового мінімуму. На сьогодні це трохи більше тисячі гривень.