Під час презентації 29 червня на Європейській площі у Вінниці платформи сувенірної продукції місцевих майстринь та бренду BYVI серед іншого увагу привернула лялька – гусак, який дуже схожий на Бориса Джонсона. Світлина іграшки миттєво стала вірусної у соцмережах.

Як пояснила NaПарижі авторка ляльки Наталя Дремлюга, ідею створювати «бойових гусаків» подали російські пропагандисти, а у практичній площині допоміг випадок – у магазині виявилися нитки, які чудово підійшли для створення зачіски.   

- Пані Натале, Ваші бойові гусаки можуть мати міжнародну славу. Не плануєте започаткувати масове виробництво ляльки, яку вже жартома називають «Борис Джонсонюк»?

- Масове - ні. Маю кілька замовлень. Це ручна робота, і ляльку швидко не зробиш. Думаю, що захоплення ним - тимчасове явище. Поки триває війна, він допомагає, і тому цікавий. А далі цікавість зменшиться, отже не вважає, що є сенс наймати працівників та шити велику партію. Тому обмежуюсь тим, що сама можу пошити.  

- А скільки загалом існує гусаків з такою чудовою зачіскою?

- Загалом – шість. Спочатку зробила одного, а потім ще п’ять.

- Скільки часу витрачаєте на виготовлення одного бойового «Бориса Джонсона»?

- Якщо робити одного, то виходить дуже довго – майже тиждень. Краще робити потоком – три-чотири ляльки. Адже після того, як я пошила, треба майбутню ляльку покрити ґрунтом – клеєм ПВА з розчинною кавою. І вже коли вона висохне, я починаю одягати, фарбувати лаком… Проміжні операції займають багато часу.

Через це я роблю одразу кілька штук. За 10 днів можна зробити 3-4 ляльки.

- Скільки років виготовляєте іграшки і яка Ваша найулюбленіша?

- Почала приблизно три роки тому з амігурумі, це в’язані крючком іграшки. Моя улюблениця – «Баба Яга». Разом з донькою робили. Вона ліпила, я – одягала. Цю іграшку не продаю. Вдома вже років п’ять стоїть.  

- Член родини…

- Так… Ще дуже люблю «Доббі» - персонажа з «Гаррі Поттера». У мене всі іграшки трохи дивні. Вони не для дітей. Це інтер’єра лялька.

Також я робила іграшки для стоматологів. Можна сказати, що під замовлення. В мене зять - стоматолог, то він просив мене на подарунки колегам змайструвати щось незвичне. Робила навіть майже справжні зуби.

Люблю іграшки з характером. Виразні очі, великий ніс і вуха… Такі елементи мають кидатися в очі.

- Хто подав ідею створювати бойових гусаків у камуфляжі?

- Вінницькі майстрині об’єднані у спілку. Хтось вишиває, хтось в’яже чи шиє. В одній з наших майстринь – Лесі Зіануровій – є ательє. Коли розпочалась війна, вона нас зібрала. Ми усі шили розгрузки, балаклави плитоноски на передову. Поки шили раптом по телевізору почули про нашу «біологічну зброю» - гусаків. Всі пам’ятають безліч нісенітниць від росіян. Так от, колеги і кажуть, що в мене багато дивних іграшок, то чому б не зробити ще й «бойового гусака»?..

Трошки подумала, зробила пару викрійок і вийшов перший. Він був з великими крилами, як у птаха. А потім вже почала гусаків «адаптувати» до людської подоби. Тобто у берцах і з крилами, більше схожими на руки.

- А скільки загалом ляльок налічує серія бойових гусаків?

- Мабуть, більше двадцяти. Це разом з гусочками.

- Як виникла ідея з британським прем’єром?    

- В нього така чудова зачіска, що поглянеш і хочеш зробити. Не могла пройти повз такого «персонажа». А якщо серйозно, то зайшла у магазин і купила нитки. Вигляд у них був таким, як у Джонсона зачіска. Тому нічого не залишалось, як зробити гусака. Передивилась багато фотографій, почитала, які в нього очі, туфлі. Так склався образ.

Фото з Facebook Наталі Дремлюги