Місцевій владі в Україні загалом вистачає грошей на те, щоб забезпечувати нормальні дороги, фінансувати лікарні тощо. «Центр спільних дій» досліджував доходні та витратні частини бюджетів обласних центрів. За результатами аналізу фінансової спроможності Вінницю можна назвати одним з найбільш заможних міст.

Найбільш фінансово забезпеченими виявились Дніпро та Київ, яким вистачає коштів на покриття витрат.

«Центр спільних дій» провів дослідження фінансової спроможності міських територіальних громад обласних центрів. Результати аналізу показали, наскільки органи місцевого самоврядування (ОМС) можуть забезпечувати себе засобами для вирішення проблем громадян та стабільного розвитку громад.

Найзабезпеченіші громади у 2021-му:

1. Дніпровська;
2. Київ;
3. Львівська;
4. Запорізька, Одеська;
5. Вінницька, Тернопільська, Харківська.

Найменш забезпечені громади в 2021-му:

1. Херсонська;
2. Сєвєродонецька, Миколаївська, Краматорська;
3. Луцька.

Як підраховували?

Експерти оцінили 24 місцеві бюджети за такими індикаторами:

• скільки грошей виділяють на ремонт доріг, газифікацію, закупівлю шкільних автобусів та автомобілів швидкої допомоги, будівництво шкіл та лікарень;
• скільки коштів громада витрачає на ОМС;
• чи має ОМС залишкові кошти, які може віддати біднішим громадам;
• скільки коштів громада витрачає зарплату.

Так, за кожним із індикаторів громада отримувала одну з оцінок: 0 балів – низький рівень, 5 балів – середній рівень, 10 балів – високий рівень. Аналітики оцінили місцеві бюджети за 2018-2020 роки, а також січень-вересень 2021 року.

Відзначається, що аналітики виявили цілу низку еволюційних тенденцій децентралізації.

Доходи загального фонду бюджетів громад зростають

Загальний фонд – частина бюджету, з якої і фінансуються важливі витрати. Зокрема зарплати, стипендії, соцзабезпечення, медикаменти, ЖКГ. Дані показують, що на кінець року доходи загального фонду більшості міських територіальних громад перевищать показники попередніх років.

Місцева влада почала змінювати підходи до розпорядження грошима

Кошти почали витрачати те стратегічно необхідне, а не лише на поточні витрати. Це доводить і частка капітальних витрат, що у середньому становить чверть коштів громад. Але варто зазначити, що показники у містах різні, пише "Економічна правда".

У 2021 році лідерами стали Дніпро, Харків та Львів. Вони виділили на капітальні витрати 23,5-29,8% бюджету. Натомість громади Херсона, Миколаєва, Полтави та Кропивницького навіть не наблизилися до середнього показника – 25,5%.

Зростають витрати на утримання чиновників

Як відзначається, це не завжди погано, якщо ці гроші йдуть на залучення професійних управлінців і, отже, покращення якості чи доступності послуг. Однак якщо ціна послуг збільшується, а якість залишається незмінною або взагалі погіршується, це свідчить про "проїдання" коштів.

Майже всі громади повертали надлишкові кошти до держбюджету

Ці ж гроші йдуть менш заможним громадам, аби допомогти їм. Однак були й винятки. Так, у 2020 році Херсонська та Краматорська громади не спрямовували кошти до держбюджету та не отримували їх відповідно до своїх показників. Те саме було цього року в Херсоні та Чернівцях.

Роль місцевих податків поступово збільшується й у середньому становить третину доходів

Це дозволяє ОМС орієнтуватися лише на свої сили. У таких умовах місцевій владі не потрібно чекати на допомогу від держави. Також це створює сприятливі умови для малого та середнього бізнесу у суспільстві.

До речі, як виявилося, фінансова спроможність громад обласних центрів щороку зростає не лише у національній, а й у іноземній валюті. Тому управлінці не зможуть апелювати до курсу долара, побачивши місце своєї громади в рейтингу.

Дослідження показало, що хоч стратегування і важливе для розвитку громади, але якщо вона не має достатньо коштів, зусилля місцевої влади будуть марними.

Саме фінансова здатність є основною умовою швидкого соціально-економічного розвитку суспільства. Жодна реформа чи якісна зміна на місцях неможлива, якщо в неї не вклали достатньо фінансів.