Двох майбутніх народних обранців – вінничан Анатолія Драбовського і Максима Пашковського – після підрахунку голосів на 11-му і 12-му мажоритарних округах бачили в фойє Вінницької міськради. Мабуть, вони спілкувалися з керівництвом міста. Саме ці люди мають стати лобістами Вінниці у Раді наступного скликання. Хоча заздалегідь вінничанам слід знімати рожеві окуляри та забувати про ті амбітні проєкти, які обіцяли реалізувати у мерії за підтримки уряду Володимира Гройсмана.
Лобі чи солдати Слуги?
«Золотий час» Вінниці спливає. На найближчій сесії міськради депутатський корпус має прийняти рішення щодо змін у Програму економічного і соціального розвитку Вінницької міської об’єднаної територіальної громади на 2019 рік. Інакше кажучи, планується розподілити субвенцію з держбюджету у розмірі 76 млн грн. Ці кошти передбачені для будівництва школи у мікрорайоні «Поділля», нового корпусу лікарні швидкої допомоги, реконструкції спорткомплексу СКА на вул. Янгеля, реконструкції Палацу дітей та юнацтва, спортядра на Вишенці.
За часів прем’єрства Володимира Гройсмана Вінниці, яка, до речі, активно працювала над створенням умов для масштабних будівельних робіт, із держбюджету регулярно надходили кошти. Згадаємо хоча б Київський міст, проспект Космонавтів і вулицю Замостянську. Без фінансування з «центру» ремонт навіть не починали б. Вага окремих депутатів при «своїх» очільниках держави не рахувалася.
На позачергових парламентських виборах вінничани переважно підтримали «нові обличчя». Чудово. Після насиченого курсу економіки вінницькі майбутні нардепи наполегливо працюватимуть під куполом Ради.
Жодної критики в їх бік. Лише констатація. Оскільки одна партія складає більшість у ВР, то вага більшості депутатів мізерна. Їм залишається лише бути слухняними солдатами партії, за непослух можуть «викреслити».
Про програний міст
У жовтні 2018-го мер Сергій Моргунов заявив, що «розпочинаємо роботу над перспективним для Вінниці проектом».
«Це - шляхопровід від вулиці Батозької до вулиці Максима Шимка. Така розв’язка покращить сполучення Тяжилова із Замостям, з'єднавши вулиці Академіка Янгеля та Ватутіна. Адже на сьогодні основне транспортне навантаження приймає на себе вулиця Брацлавська», — написав міський голова тоді у Facebook.
За його словами, новий шляхопровід мав би забезпечити автомобільний, пішохідний та велорух, а у майбутньому за цим напрямком можна було б відкрити новий тролейбусний маршрут.
У Вінниці не гаяли часу і 21 березня цього року провели громадське обговорення проєкту детального плану території під будівництво мосту, а також порахували, його орієнтовну вартість – 900 мільйонів гривень. Проектом передбачається, що протяжність нової дороги складе 1 126 метрів, з яких 627 метрів – це підвісний міст.
Вінничанам варто покласти руку на серце і визнати, що за результатами виборів до Ради місто втратило нагоду за кілька років мати новий «тяжилівський» міст. Амбітний проєкт, який навіть пройшов громадські слухання, не фінансуватиметься з держбюджету без потужного лобі в уряді та парламенті.
Чи вдасться С. Моргунову домовитися? Сумнівно. «Там» пригадають, як «95 квартал» військові до Будинку офіцерів перед президентськими виборами з концертом не пустили. Так, рішення приймали на рівні Міноборони, але осад залишився.
Більш за все співчувати можна тяжилівським мешканцям, які вже розраховували на скорочення шляху до центру міста. Не судилося.
Про візит «на початку серпня»
Кажуть, за тиждень у Вінниці стрімко подорожчають квіти. Підприємці порахували, що збільшиться попит завдяки місцевому політбомонду. Певна його частина вже планує зустрічати В. Зеленського. Попри те, що в Офісі президента ще не планували візит на Вінниччину, але чутки як завжди випереджають реальність. Тому квіткарі вирішили скористатися нагодою заробити на ажіотажі. А чи приїде гарант найближчим часом, чи вже після затвердження нового складу Кабміну та розуміння, кому «довірити» область, наразі не знає ніхто. Навіть, Володимир Олександрович. Він що фонтану не бачив?..
Немає сенсу приїжджати. Регіон не в пріоритеті. Вінничанам треба звикати до того, що нинішнє керівництво держави не озиратиметься на область «третього ґатунку». Образливо? Жодних гучних конфліктів, окрім затримання митників на хабарах, проголосували виборці правильно, потужних фігур, які відверто заважають, на кшталт В. Кличка і Б. Філатова, на обрії в оточенні президента не бачать.
«Нові обличчя» затіняють старих політиків
Кілька тижнів вінничани "обсмоктують" тему прізвища майбутнього губернатора. Спочатку говорили про «призначення» Григорія Деруна і Сергія Татусяка, а потім «проковтнули» чергового номінанта – Володимира Продивуса.
Звісно, екс-нардеп – авторитетна людина на Вінниччині. Але… По-перше, Володимир Степанович сам у Facebook ще 19 липня визнав, що «пора признать, что наступило время уступить наши позиции новому поколению политиков, чтобы они получили такую же возможность оправдать доверие народа своим трудом на благо страны».
По-друге, трендом «Слуги народу» є «нові обличчя у владі». При всій повазі до непересічної особистості очільника Федерації боксу України, його складно назвати далеким до політики минулих часів.
До речі, джерела NaПарижі в Офісі президента підтвердили, що кандидатури тих, про кого говорять вінничани, ніхто навіть не брав до уваги.
Чи шляхом відбору через соцмережі, чи діалогу у затишному кабінеті, а керувати Вінниччиною довірять людині, прізвище якої нині мало кому відоме. Проте це не виключає впливу на майбутнього очільника певних доволі відомих осіб. Зокрема і В. Продивуса, й інших.
«Нове обличчя» має відповідати одному критерію – не бути пов’язаним з «колишньою владою». Решта вторинне. Турбуватися за перші кроки нового губернатора не варто, навколо нього відразу з’явиться достатньо порадників з числа апарату ОДА, депутатського корпусу існуючого скликання та досвідчених політиків.
Можна припустити, що головним завданням майбутнього голови буде «утримати» нинішні позиції пропрезидентської партії до місцевих виборів, а також «оновити» керівництво підрозділами через залучення «нових обличь». Так нібито вимагає суспільство.
Паралельно частково «оновлені» силові структури будуть шукати та розкривати «корупційні» схеми «старої влади», навіть якщо вони існували десятиріччями. Так чи інакше, а на Вінниччину чекають «веселі» часи та «дивовижні» відкриття.
