В 10 кілометрах від Вінниці залишилися руїни історичної оборонної споруди, яку називають Черленківським замком. Понад 10 років тому, за відновлення спадщини взявся відомий вінницький бізнесмен Володимир Скомаровський. Наразі у Селищі Тиврівського району, окрім давньої башти, збудовано частину стилізованого муру.
Вінничани Володимири Огнівчуки – батько і син – опублікували на YouTube-каналі «Под облаками» відеоекскурсію над спорудою, розташованою поблизу Південного Бугу. Нагадаємо, Черленківський замок є пам'яткою архітектури і містобудування місцевого значення, яка включена до відповідного Реєстру пам'яток історії та культури Вінниччини.
Якщо цікаво, то згадаємо історію та легенди. Деякі історики датують появу Черленкова замку XIII століттям за часів хазяйнування на Поділлі князів Коріятовичів. Тоді ця оборонна споруда разом з поселенням на Лисій горі над Бугом, т. зв. Черлений град, переважав за розмірами і кількістю населення Вінницю.
На місці дерев'яної фортеці згодом з'явився кам'яний замок. У 1448 р. поселення отримало Магдебурзьке право, але у 1600 р. Вже називається в документах містечком.
Замок витримав кілька осад, серед яких найбільш безжальну — кримчаків і ногайців Буджацької орди на чолі з Кантемир-мурзою в 1624 р.
У XVI ст. замок разом з навколишніми землями належав родині шляхтичів Кмитів-Черленківських. Місцина ця стала називатися Черленківщиною. Споруда декілька разів перебудовується. Один з останніх Черленківських — Анатас (Атаназій), ставши ченцем, передав замок під монастир ордену василіян з Почаєва.
У 1648 р. після знищення у Вінниці домініканського монастиря, Черленківський замок приймав вигнанців і до середини XVIІІ ст. стає подвійним монастирем домініканців і василіян. Із згасанням роду Черленківських навколишніми маєтками до середини XVIII ст. володіли родини інших заможних родин.
У 1768 р., за часів Барської конфедерації, замок частково руйнується російськими військами, а діяльний конфедерат — воєвода брацлавський Онуфрій Щеньовський, отримавши поразку під Білою Церквою від царських військ, остаточно розібав Черленківський замок, і той втратив своє оборонне значення. Одна з веж, що залишилась, була перебудована під невеличку магнатську резиденцію в неоготичному стилі, друга — від 1800-х років стала капличкою з родинною усипальницею Щеньовських, де труни висіли на ланцюгах. У 1820 р. тут був похований Гнат Шеньовський.
Двоярусна шестигранна вежа з оштукатуреним фасадом і рустованими кутами являє собою руїну і продовжує руйнуватись.
Циркулює легенда про двох братів-паничів, які не могли поділити руку дівчини. Один з братів закрився з дівчиною в замку, а інший зібравши військо, взяв замок в облогу і змусив його здатись через голод. Брат застрелив іншого стрілою з замкових мурів, за що судом був даний йому смертний вирок, проте король, враховуючи його заслуги, помилував його.
За часів Гайдамаччини в замку зі старим слугою оборонялася пані Чарнецька (родом з Черленківських).
Існують історії про чималі підземні ходи із замчиська попід Південний Буг і до Вінниці. За радянських часів люди шукали в проваллях підземних ходів панські скарби — 16 діжок із золотом, по чотири діжки в чотирьох різних місцях.
