Вінничанам презентували один з найунікальніших документів з електронного архіву. Це план Вінниці та околиць 1840-х років. Фахівці зазначають, що без перебільшення «це найбільш деталізована мапа Вінниці ХІХ століття з тих, які нам доступні».

Про це повідомляє Музей Вінниці.

«Цей документ був створений через понад півстоліття після початку російського панування на наших теренах. Враховуючи деталізацію та супровідні підписи, можемо стверджувати, що мапу розробляли військові топографи Генерального штабу російської армії. А саме підполковник генштабу Гангард, офіцери корпусу військових топографів Кобильков, Костирєв, Олексієв, Тюрін, Дев’яткін, Брєнєєв та офіцери генштабу Філосов, Радзершин і Леман. Керував роботами генерал-майор Фітінгоф. Протягом 1841-1847 років вони створили детальну мапу Подільської губернії. Опублікований нижче фрагмент з Вінницею та околицями є її частиною», - йдеться у повідомленні.

У великому розмірі мапу можна роздивитися тут: https://bit.ly/3ZbHVRc

На плані творці у тогочасній Вінниці вказали 471 будинок. Поруч з містом позначені передмістя: Садки, Старе місто, «передмістя за-мостом» (частина сучасного Замостя), а також Дубовецька Слобода. Остання назва інтерпретована росіянами, адже вважається, що це поселення було засноване родиною Дубицьких і називалося Слободою Дубицьких.

На північ від міста розташовувалось село П’ятничани (нині частина Вінниці) та Слобода П’ятничанська (нині житлова забудова в районі вулиці Київської). Село та слобода сполучалися мостом через річку Бог поруч з теперішньою вулицею Гонти. Цікаво, що окрім цього мосту, єдина подібна переправа через річку з’єднувала сучасне середмістя з островом Кемпа. А з острова на Замостя можна було потрапити за допомогою порому. Також на річці вказана величезна кількість острівців. Всі, окрім Кемпи, наразі затоплені.

«На захід від П’ятничан бачимо ґуральню та пасіку. Примітно, що ґуральня розташована на березі озера, яке в наш час так і називається – Гуральня. На території нинішнього Лісопарку та поруч розташовувались хутори Биковського, Людвиковського та ще декілька хуторів без назви. Поруч з ними позначений дім лісника. Таких поодиноких хуторів та будинків лісників на мапі досить багато», - вказують музейники.

Окрім самої Вінниці з передмістями та П’ятничан найбільш заселеними територіями були Малі та Вінницькі Хутори, Сабарів, а також Вишня і Людвиківка. На території Тяжилова кількість житлових господарств не вказана.

У нижній частині плану позначені села Шкуринці, Тютьки, Лука (нині Лука-Мелешківська) та Чаплинський Майдан (нині Майдан-Чапельський).