Вдень 13 червня неподалік від власного будинку був жорстоко побитий вінницький правозахисник Валерій Душко. Напад групи молодих хлопців він пов'язує зі своєю юридичною діяльністю, причому підозрює, що причиною стало остання «справа» щодо обвинувачення судді. В апеляційній інстанції вона розглядається вже 18 місяців.
Битва за житло у гуртожитку
За словами президента громадської правозахисної асоціації «Адвокасі-АЗА» В. Душко, він багато справ щодо окремих особистостей веде роками. Вважає, що вони того заслуговують. Як правило, фігуранти, на думку Валерія Пилиповича, порушували права людини.
«Я близько 17 років збираю матеріали і пишу заяви з приводу діяльності колишнього прокурора, а нині судді Вінницького райсуду Миколи Мотрука. Так, наприклад, з 2006 року я звертався в усі інстанції з приводу того, що з його подачі незаконно виселяли з житла в приміському селищі Десна сім'ю Дзюбенко», - розповідає правозахисник.
Він пояснює, що ці люди "на своє нещастя", жили по сусідству з Н. Мотрук, який на той час отримав по черзі два службових житла - у Вінниці та Десні, а потім «поклав око» на чужі дві кімнати.
«Я впевнений, що службове житло в селищному гуртожитку тодішній прокурор отримав завдяки сприянню брата, який обіймав пост голови правління місцевого підприємства хлібопродуктів, впливу на голову селищної ради А. Кудлу. Потім Мотрук забажав розширення площі. Через це мали виселити сусідів Дзюбенків. Сприяння вище зазначених посадовців і судді райсуду А. Рупака було в нагоді. Саме цей суддя у вересні 2006-го прийняв рішення про те , що сім'я з дитиною втратила право на проживання в гуртожитку», - уточнює В. Душко.
На думку правозахисника, це дозволило б зайняти всю секцію. До остаточного рішення «житлового» питання в судових інстанціях, сім'ю Дзюбенко тоді, по суті, виселили. На дверях в загальний коридор змінили замок, а людям сказали, що якщо будуть намагатися потрапити до себе додому, то заявлять в міліції.
Коли ж Олексій Дзюбенко все ж зайшов до оселі, якісь люди в цивільному почали йому погрожувати. Вони запевняли, що працюють в прокуратурі. «Розрулити» конфліктну ситуацію в судовому порядку вдалося через 2,5 року. Тільки в січні 2009 року влада Десни знову видали родині Дзюбенко ордер на житло.
Вирок не набрав чинності – суддя залишається в мантії
«Потім Микола Мотрук перейшов на роботу з прокуратури до судових органів. Я думав, що ненадовго... За результатами розгляду постанови генпрокурора на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в листопаді 2012 року на підставі залучення до кримінальної відповідальності було прийнято рішення про відсторонення його від посади судді Вінницького райсуду», - розповідає Валерій Душко.
Він надав роздруківки з офіційних документів і відповідей на його запити в різні інстанції. В одному з документів правозахиснику відповідає голова Вінницького міськсуду Андрій Михайленко, який пояснює, що при розгляді кримінального провадження стосовно Н. Мотрука, той у вересні 2016 року визнаний винним. Причому, за двома статтями Кримінального кодексу - частини 1 статті 366 (службове підроблення) та частиною 3 статті 368 (отримання неправомірної вигоди). Судді "дали" 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна і позбавленням обіймати посаду судді протягом 3 років.
Але вирок не набрав законної сили. Ще 19 жовтня 2016-го провадження було направлено до апеляційної інстанції і донині там знаходиться. Тобто, вже 18 місяців.
«Обвинувачений категорично заперечує свою винуватість у скоєному. Тому апеляційний суд повторно проводить судове слідство: допитує свідків, досліджує докази винуватості і невинуватості Миколи Мотрука. Судові засідання неодноразово й відкладали через самовідводи суддів, за клопотанням прокурора й адвоката, через те, що не з’являвся обвинувачений, суддя був задіяний в іншій справі, хворів або перебував у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 15 год 23 липня. Справу розглядає колегія суддів у складі головуючого судді Віталія Федчука та суддів Раїси Нешик й Антона Рупака», - прокоментували ситуацію в прес-службі Вінницького апеляційного суду.
Таким чином, обвинувачений продовжує працювати в суді...
Помста чи банальний збіг?
В останні місяці Валерій Душко став «закидати» різні інстанції зверненнями і запитами щодо занадто тривалого розгляду справи судді. Нашому журналістові всі матеріали він надав на початку червня. Поки в редакції їх вивчали, Валерій Пилипович розповів про те, що 13 червня його побили.
«Я вийшов з дому. Налетіла група цілком охайно одягнених чоловіків. Били жорстоко... Скільки їх було, не зміг порахувати. Ціла компанія. Спас мене сусід з іншого під'їзду, який випадково став свідком. Він вступив з моїми кривдниками в бійку. Особисто я вважаю, що це було «замовлення», і чомусь впевнений, що без Мотрука не обійшлося», - каже правозахисник.
У відділі комунікацій ГУНП у Вінницькій області відзначають, що в поліцію про інцидент повідомили працівники лікарні швидкої допомоги. Після цього до правозахисника навідалися додому. Там між вінничанином і правоохоронцями виникла словесна суперечка.
«Заяву він не писав, у досить жорсткій формі сказав, що допомоги поліції не потребує, тому обставини інциденту не перевірялися, відповідно, підстав для відкриття кримінального провадження немає», - пояснюють у Головному управлінні.
Сам постраждалий свою відмову пояснює тим, що раніше вже неодноразово стикався з правоохоронцями після того, як був побитий. Досвід підказав, що результату розслідування очікувати не варто, але надав документальні підтверждення факту побиття і того, що медики підтвердили забої.
«Вже 13 місяців чекаю на розслідування минулого побиття. Марно. То чи можу я сподіватися, що нині щось буде інакше? Не вірю… Через це і відмовив. А от люди нехай знають про того, хто зараз носить мантію. Більш того скажу, наразі збираюся написати книгу «Полювання на прокурора». Маю великий архів цікавого», - запевнив правозахисник.
P.S. Редакція готова надати можливість висловити власну думку іншим учасникам конфлікту.
