Помилку з підвищенням тарифів на тлі загальної ситуації в уряді спробували виправити. Запізно. На думку голови Вінницької ОДА (2015-2019) Валерія Коровія, найближчі кілька місяців в Україні слід очікувати великі потрясіння, які призведуть до відставки уряду. Чому на рівні центральною влади роблять кроки, які лише погіршують ситуацію, як реагуватиме вінницький осередок партії «ОПЗЖ», яку пов’язують з тарифними протестами, та про особисте рішення щодо балотування в інтерв’ю він розповів NaПарижі.

«Рішення про підвищення тарифів приймалося через нерозуміння реального життя в регіонах»

- Власний огляд новорічних програм на ТВ «Детектор медіа» назвав: «Рік Бидлюка»… Символічно. Не Бика… Чи не здається Вам, що нинішнім контентом телевізійники намагаються знизити «планку», аби українці гірше відчували фальш, що дозволить нав’язувати бутафорні ідеї та відволікати суспільство від справжніх проблем, завдань і цілей?

- Внутрішньо є таке відчуття. Коло існуючих проблем і викликів перед Україною обумовлять різку поляризацію суспільства та погіршення загальної внутрішньополітичної ситуації. Перша декада січня показала, що під час різдвяних свят «перші шпальти» усіх видань займають непритаманні для цього часу теми підвищення тарифів на комуналку. І це ще люди не отримали платіжки за спожиті послуги.

Наступні 3-4 місяці будуть вкрай складними. Перед державою постануть економічні питання, на які, я так розумію, влада не має чітких і зрозумілих відповідей. Це проблеми у сфері малого бізнесу та зайнятості, з наповнюванням місцевих бюджетів.

Щодо «зниження планки», неякісного контенту та зневаги до інтелекту українців, то я думаю, що такий підхід можна вважати одним з інструментів, який дозволить в певній мірі розслабити населення та звести його до люмпенізованого рівня. Мабуть, за задумом, люди мають «проковтнути» усе, що запропонують протягом року, та тішитися цим…

- Наразі в Україні роздмухують тарифну тематику, згадуючи «відосік» президента Зеленського річної давнини, коли він обіцяв ці тарифи зменшити, а між тим вони зросли. Після протестних хвиль, які розпочалися на Полтавщині, в уряді заговорили про зміни підходів до формування тарифів і тимчасово знизили їх. Так від початку було задумано – створити проблему з підвищенням розцінок на транспортування газу та електроенергію, а потім запропонувати вихід?

- Я не думаю, що був такий план, хоча є відчуття того, що окремі питання з боку уряду постійно тестуються – як суспільство відреагує на ту чи іншу ситуацію. Рішення про підвищення тарифів приймалося через нерозуміння реального життя в регіонах.

На превеликий жаль, в суспільстві відбулося розшарування. Існує прірва у світогляді між тими, для яких цифри тарифів не суттєві, і більшістю українців. Перші чомусь вважають: «встановимо тарифи, а решта нікуди не дінеться, проковтне»… Натомість, реакція кількох парламентських фракцій, які пригадали відео з президентом, спрямована на те, аби тісніше «прив’язати» рішення уряду до Володимира Зеленського, щоб ефектніше вдарити по його рейтингу. Адже хоча рейтинг Зеленського впав, але рівень довіри залишається найбільшим серед політиків.

Для мене більш показовою є інша тенденція. Ряд партій, які в рівній мірі заграють з Офісом президента в частині певних договірних процесів, зараз дуже цікаво поводяться. Вони критикують уряд, не чіпаючи очільника держави. Як показує досвід попередніх років і каденцій різних президентів, така вибіркова позиція має свою межу. Лише рейтинг діючого президента впаде до певної риски, ці партії найактивніше знищуватимуть «залишки» цього рейтингу. На місці голови держави я б звернув увагу на такі прогнозовані речи.

«Підвищення цін на газ – це відверта спроба заробити потужний фінансовий ресурс, прикриваючись новою регламентацією документів щодо газопостачання»

- Наскільки аргументовані підстави газових компаній піднімати тарифи?

- Я взагалі не бачу аргументів і не розумію, навіщо у такий спосіб піднімати тарифи. У газових сховищах накопичено достатньо ресурсу, який переважно був закуплений влітку, коли ціна мінімальна. Так, взимку на оптових ринках ціна зростає, але ж купували його не зараз.

Тому нинішнє підвищення цін на газ – це відверта спроба заробити потужній фінансовий ресурс, прикриваючись новою регламентацією документів щодо газопостачання.

- Простіше кажучи, має місце звичайна спекуляція?

- Пряме лобіювання газопостачальників через урядове рішення. Робилось це нагло і цинічно. Коли обурення людей викликало негативний резонанс, Кабмін застосував держрегулювання.

Будемо відверті, ринку газу й досі в Україні немає. Те, що є – це не ринок. Як людина, яка переймалася антимонопольним законодавством, можу пояснити різницю. Поняття існування ринку передбачає вільне право вибрати іншого постачальника газу.

В теорії в галузі є до сотні компаній, а в реальному житті ми бачимо одного постачальника з платіжкою, в якій щомісяця збільшуються цифри. Достукатися до інших компаній у користувачів немає можливостей. Тому ми всі залишаємося у монопольній залежності від газопостачальної компанії, яка начебто реорганізувалися у дві структури. 

Через складність процедури «відмови» від «облгаз збуту» споживачі обмежені в можливості вільного переукладання контракту, навіть якщо мова йде про вибір «Нафтогазу», який нібито активно рекламує себе.

«На Вінниччині «ОПЗЖ»завжди під впливом людей, які прагнуть домовлятися з владою»

- Партія Медведчука-Бойка-Рабиновича «ОПЗЖ» намагається стояти в авангарді «тарифних» протестів. Мета - змусити Раду до саморозпуску та на позачергових виборах здобути третину голосів?

- Це абсолютно очевидно. Основна мета «ОПЗЖ» - спровокувати парламентську кризу та забезпечити умови для позачергових виборів до ВР. Судячи з даних останніх рейтингів, не тільки ця партія зацікавлена у цьому. Низка парламентських і непарламентських партій зацікавлена у виборах цього року. 

Особисто я є прибічником думки, що суспільні конфлікти дійсно повинні вирішуватися через позачергові парламентські вибори. Я вважаю, що вони залишаються дієвим інструментом, аби зняти напругу у суспільстві, надати довіру до законодавчого органу та виконавчої гілки влади, а також сприятливо впливають на настрої інвесторів.

Базова проблема в Україні – різке зниження рівня довіри до державних інституцій. Це стосується голови держави, парламенту та уряду. Щоб підвищити рівень довіри при парламентсько-президентській формі управління, не треба боятися розпуску Ради.

- На Вінниччині осередок «ОПЗЖ» завжди вважався лояльним до місцевої влади, не важливо, представники яких партій її обіймали. Чи здатна ця партія зібрати на мітинг у Вінниці більш півсотні спортсменів?

- Якщо ми говоримо про спортсменів, то так. Як колишній голова обласної держадміністрації, чудово це знаю. Насправді партійні осередки «ОПЗЖ» у Вінницькій області завжди знаходяться під впливом окремих людей, які орієнтуються не стільки на ідеологію, як можливість впливу на вирішення тих чи інших питань в області чи місті. Це об’єктивно обумовлює необхідність розмов або договорняків.

Місцеві партійні осередки за своєю суттю кардинально відрізняються від тих, які є на Сході чи Півдні України. Проте на Вінниччині залишається електоральне ядро в межах 7%. Це люди, які за різних причин мають взаємостосунки з Росією, старше покоління, вінничани, які свого часу відкрито підтримували Компартію, Партію регіонів. Але це є виборці. Зазначу, що у демократичному суспільстві поважають будь-яку думку.

- Особисто Ви у разі оголошення позачергових виборів плануєте балотуватися?

- Можу сказати, що місцеві вибори 2020 року на мене серйозно вплинули. Як ніколи я переважно знаходився «у полі», безпосередньо спілкувався з людьми, бачив настрої, відчував прагнення.

На сьогоднішній день я налаштований на те, щоб взяти участь у парламентських виборах – чергових чи позачергових. Більш того. Є внутрішня мотивація та прагнення. Питання лише в юридичній площині, адже новим Виборчим кодексом не передбачаються мажоритарні округи. Всіх «заганяють» у партійні осередки. Маю вирішити, наскільки та чи інша політична сила відповідає моїм ідеологічним поглядам і прагненню робити те, що у моєму розумінні потрібно людям.

«Ситуація буде лише погіршуватися найближчі місяці. І про позачергові парламентські вибори усі будуть говорити все частіше»

- Чи є шанси у виконуючого обов’язки міністра енергетики Юрія Вітренка стати наступним прем’єр-міністром?     

- Я не бачу в нього таких шансів. Хоча він завжди розцінювався, як антикризовий менеджер, але так як сьогодні почала розвиватися ситуація з тарифними протестами, то, не виключаю, вона може завершитися відставкою українського уряду. В мене є великий сумнів, що парламентарям вдасться затвердити новий склад Кабміну. За моїм прогнозом, ситуація буде лише погіршуватися найближчі місяці. І про позачергові парламентські вибори усі будуть говорити все частіше.

Я не впевнений у тому, що збережеться монобільшість, не впевнений, що у президента буде прагнення створити коаліцію. Враховуючи низький рівень довіри до Верховної Ради та неможливість зібрати достатню кількість голосів протягом місяця для затвердження нового уряду, ситуація вимагатиме оголошення про розпуск парламенту. Події стрімко розвиваються…

У конфлікт втягуються місцеві ради. Кілька політичних сил дають доручення своїм депутатам ініціювати скликання позачергових засідань та прийняття звернень місцевих рад до центральної влади щодо тарифів. На Вінниччині це не буде масовим явищем, а от в західних та східних областях маховик набиратиме потужних обертів. Аби випустити пару, знадобляться жорсткі політичні рішення.

На тарифну проблематику накладається погіршення ситуації з діловою активністю та малим бізнесом. Тому, повторюся, на нас чекає дуже непростий період із середини лютого. Дуже хотілося б, аби Україна пройшла чергове випробування без втрат.