Децентралізацію називають найуспішнішою реформою України з 2014 року. Вона вже на фінішній стадії. Проте як у Раді, так і у вінницькій глибинці не завжди чітко розуміють, кого обиратимуть на жовтневих виборах. Звісно ж депутатів. За словами голови Вінницької ОДА (2015-19) Валерія Коровія, із запровадженням реформи значно розширяться повноваження депутатського корпусу, а тих, хто прийшов у попереднє скликання із партійними гаслами, він не очікує побачити у наступному, адже гасла замінять кропітка робота на громаду.  

«Землі за межами населених пунктів для будівництва промислових та інфраструктурних об’єктів підпорядкують облраді»

- Валерію Вікторовичу, після прийняття змін до законодавства, наскільки зміняться функції обласної ради?

- Кардинально. На сьогоднішній день підготовлені зміни до законів про місцеві обласні адміністрації та місцеве самоврядування, де скасована функція делегованих повноважень. Це означає, що усі ОДА мають пройти ліквідаційну процедуру. З 1 січня обласні ради повинні будуть сформувати свої виконавчі комітети, затвердити нову структуру і перебрати на себе всі функції самоврядних повноважень, які делегують обласному рівню влади.

- Законодавець передбачив, яким має бути виконавчий орган – більшим чи меншим, ніж нині ОДА?

- Це не регламентовано, але 90% функцій нинішньої ОДА перейдуть до облради. Приміром у галузі охорони здоров’я - всі обласні заклади та програми. Аналогічним чином в галузі освіти, соціальної політики тощо. Абсолютно іншого сенсу набуде програма комплексного розвитку Вінницької області, а саме у розрізі питань будівництва, розміщення промислових об’єктів, інфраструктурних проєктів.

- А в чому різниця?

- Передбачається чітке розмежування повноважень між землями сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів, за які «відповідатимуть» ОТГ, а не Держгеокадастр. Землі за межами населених пунктів для будівництва промислових та інфраструктурних об’єктів підпорядкують облраді.

- Як Ви вважаєте, буде складніше будувати?

- Навпаки. Переконаний, що така система підпорядкування більш ефективна для розвитку територіальних громад. Ми відходимо від монополізації процесів Держгеокадастру, а також корупційної складової, яка була присутня. Чиновник міг заблокувати виділення ділянки чи прийняти рішення зовсім не на користь громади.

- Наведіть приклад.

- Ми бачили багато прикладів, коли землі сільгосппризначення з земель запасу та резервного фонду по незрозумілих паспортах студентів передавалися – по 2 гектари – різним фізичним особам. Без погодження з органами місцевого самоврядування та облдержадміністрацією. Як наслідок, землі, які з часом могли бути використані для будівництва дороги чи реалізації іншого інфраструктурного проєкту, попадали у приватну власність.

Приміром при будівництві ЛЕП від села Гуменного до підстанції «Східна» у Вінниці ми стикнулися з тим, що велика кількість земель не тільки розпайована, а просто за рішенням Держгеокадастру була передана приватним власникам, як на мене, безпідставно.

Дуже болюче це питання стоїть навколо міста Вінниці. Масово спочатку Вінницькою РДА, а потім Держгеокадастром гектари роздавали комерційним структурам, які лише заробляють гроші на перепродажі або землі, або документів юросіб-орендарів.  

Достатньо проїхатись навколо Вінниці по об’їзній дорозі, щоб побачити «роздані» сотні гектарів.

«90% прийнятих облрадою звернень виходили за її повноваження»

- Ми бачили, як окремі фракції, групи та окремі депутати навіть під час сесії вимагають закулісних домовленостей, аби підтримати те, що пропонує голова ради чи облдержадміністрації. Це свідчить по вузькопартійний чи особистий інтерес цих обранців? І які преференції зазвичай «просять»?

- Обласна рада рідко переймається питаннями розподілу землі чи майна. За всю каденцію цей склад прийняв кілька десятків таких рішень. Не більше. Як правило, діюча облрада була надзвичайно політизованою. Дуже часто політизація призводила до того, що отримавши доручення від центрального офісу, фракція мусила проштовхати рішення політичного «забарвлення».

Засідання сесії зводилося до голосування саме за це рішення. Такі звернення на 90% виходили за межі повноважень обласної ради. Переконаний у тому, що після внесення змін до законодавства, кількість таких непродуктивних рішень різко зменшиться.

В мене склалося враження, що склад діючої облради був найбільш заполітизованим серед усіх попередніх скликань. І, на жаль, цей депутатський корпус бул найменш професійним. В стінах облради домінували люди, які далекі від розуміння питань розвитку Вінницької області.

- Якими  Ви бачите розклади у майбутній обласній раді, які партії, на думку, соціологів, долають 5%-ий бар’єр до активної фази виборчих перегонів?

- Відверто кажучи, різні політичні сили замовляють дослідження. Зважаючи на ті, з якими я мав можливість ознайомитися й проаналізувати, то в облраду пройде з великим відривом від решти «Українська стратегія Гройсмана». Проходять також «Європейська Солідарність», «Батьківщина», «Слуга народу», ОПЗЖ. Можливо, подолає прохідний бар’єр «Радикальна партія Ляшка». А у Вінниці на межі «проходу» «Сила і Честь».

Соціологи вказують на загальні тенденції щодо зростання рейтингу УСГ і зменшення рейтингу «Слуги народу». Таким є стан речей зараз. Мені важко судити, який саме буде розклад на 25 жовтня, але з огляду на те, що економічна ситуація погіршуватиметься, а  соціальна напруга зростатиме, модна припустити, що загальна тенденція збережеться незмінною…      

- Чи залишиться облрада заполітизованою?

- Впевнений, що з іншими повноваженнями зміниться навіть філософія обласної ради. Це показує досвід всіх східноєвропейських країн, які раніше пройшли подібним шляхом. Можливість депутатів формувати структуру виконавчого комітету різко піднімає вагу, вплив на прийняття управлінських рішень, призначення начальників підрозділів, матиме інструменти для прийняття стратегії розвитку регіону, затвердження щорічних перспективних планів розвитку.

Більш того, якщо з 1 січня формуватиметься інститут префекта, якщо він буде ефективно діяти, то кількість політичних рішень зменшиться в рази. Адже коли прийматимуться заполітизовані рішення, які виходять за коло повноважень депкопусу, приміром по «мовному» питанню, вони будуть моментально скасовуватись.

- Можна припустити, що склад оновиться на 50%?

- За моїм прогнозом, навіть більше… Багатьох людей, які у 2015-му потрапили в облраду завдяки політичним гаслам, восени ми вже не побачимо в сесійній залі.

 «Якщо утворені райони (округи) для префектів, то потрібно чесно сказати, що немає сенсу обирати райради»

- Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан вважає, що за оптимізацією районів та обранням райрад з невизначеними нині повноваженнями стоїть бажання центральної влади через «команди згори» керувати ОТГ. Чи згодні Ви з твердженням Слобожана, що районній владі створять механізм, за яким вона зможе визнати недієздатною раду в ОТГ і перебрати на себе керування громадами?

- Сама дискусія навколо районів створила хаос – не тільки в управлінських рішеннях, а й в головах людей. Незрозумілу дискусію породило те, що монобільшістю у Верховній Раді не прийнято раніше задеклароване.

Передбачалося створення округів, де сконцентрована влада префекта, тобто контролюючій орган. На сьогодні на Вінниччині сформовано 63 ОТГ, яким з 1 січня переходять повноваження, якими нині наділені райдержадміністрації. Фактично керівний орган ОТГ стане міні-РДА. Людям далі центру громади не потрібно їздити.

Що ж відбувається? Замість створення округів для префекта, нардепи не внесли в Конституцію назву «округ», і з чиєїсь легкої руки нові утворення назвали «районами». Через це почався хаос, адже якщо є район, то потрібна райрада.

А в цій новій інституції, яку з 2021 року теж будуть називати районом, залишилися самоврядні повноваження? Наскільки мені відомо, в законі України про місцеве самоврядування, який має бути проголосованим у вересні, взагалі такий орган як райрада буде ліквідованим. Йому не залишать самоврядних повноважень.

- То чим цей орган має займатися, адже надходження до бюджету не передбачаються?

- Питання навіть у тому, хто їх буде утримувати?.. Вирішення має бути в законодавчому полі. Якщо утворено шість районів (округів) для префектів, то потрібно чесно сказати, що немає сенсу проводити вибори до райрад, оскільки ці депутати не матимуть ні повноважень, ні функцій.

Якщо на районному рівні проводитимуть вибори, то, не виключено, що це може нашкодити становленню об’єднаннях територіальних громад, як основній адмінтеродиниці в Україні.

Щодо висловів Олександра Слобожана, то елемент логіки в його твердженні є. Але я б не драматизував ситуацію.

- Наскільки на рівні ОТГ розуміють, що місцеві ради за кілька місяців мають створити власну структуру управління та готові до таких кроків?

- Кожен день спілкуюсь з людьми у сільській місцевості. Наразі вважаю ситуацією складною. Як приклад наведу Стрижавську ОТГ. На сьогоднішній день школа, дитсадок, амбулаторія загальної практики фінансуються з районного бюджету, а субсидії люди отримують у райвідділі соцзахисту. З 1 січня все кардинально змінюється. В об’єднану громаду увійдуть вісім шкіл, 12 дошкільних закладів, ЦПМСД… В мене склалося враження, що люди не до кінця розуміють, що 25 жовтня обиратимуть іншу селищною раду – інституцію, яка матиме у десятки разів більші повноваження, ніж нині, коли на балансі кілька об’єктів.

Потрібно забезпечувати роботу бюджетних установ, аби усі своєчасно отримували зарплатню, безпосередньо спілкуватися з Мінфіном. Таким чином покладаються не тільки можливості, а й відповідальність за сотні, якщо не тисячі людей. Тому я вважаю, що зараз треба підбирати у новостворених центрах громад, які не були райцентрами, фахівців, аби через півроку вони були спроможні керувати організаційними та технічними процесами. Якщо з 1 січня підуть збої, дискредитується сама ідея децентралізації та створення ОТГ.