За минулі місяці вінничани переважно чули про коронавірус, а також про успіхи урядового «Великого будівництва». Людей запевняли, що є прогрес. Проте навіть офіційна статистика вказує на зворотне. На думку колишнього очільника Вінницької ОДА, кандидата економічних наук Валерія Коровія, нинішній владі на рівні держави та регіонів чудово вдаються PR та демонстрація діяльності, але існуюча ситуація вказує на глибоку стагнацію економіки, що врешті-решт слід визнати. 

«Маємо бути готові до складних 3-4 місяців закручування «кризової» спіралі»

- Валерію Вікторовичу, у вересні 2019-го Ви казали, що зі зміною уряду в Україні можливий хаос. Нині чи вважаєте, що прогноз справдився?

- Коли я йшов з посади голови ОДА, говорив про таке відчуття. Вся макроекономічна політика уряду Гончарука була спрямована на руйнування тенденцій щодо зростання економіки останніх років, які тоді існували.

На превеликий жаль, як людина, яка тривалий час займалася економічною аналітикою, я вимушений констатувати, що у бік економічної кризи пружина продовжує «скручуватися». Уряд Шмигаля, незважаючи на прагнення точково активізувати окремі сектори економіки, не має чіткого плану та системних підходів для досягнення конкретних позитивних результатів.

- Ми відчули «карантинну» весну, і людей цікавить найближча перспектива. Чого чекати?

- Маємо бути готові до складних 3-4 місяців закручування «кризової» спіралі. Показовим є дані, які наводить Держстат. За I квартал цього року, тобто до карантину, він показав скорочення капітальних інвестицій майже у два рази, зменшилися вони і в сільському господарстві.

- Якщо аналізувати заяви місцевої влади, то Вінниччина не відчула кризових явищ…

- Так, я теж чув такі твердження окремих аналітиків. Проте за I квартал 2020 року динаміка приросту капітальних інвестицій склала «мінус» 27% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У будівництві ситуація ще гірша. За підсумками чотирьох перших місяців маємо скорочення у 33%. У промисловому виробництві скорочення склало 7%, а сільського господарства у приватному секторі – 5%.

«До кінця року усі бюджети області недотримують близько 1 млрд гривень»

- Але будемо відверті, не всі показники з мінусами.

- Приріст у сільському господарстві у Вінницькій області досягнуто за рахунок компанії МХП, яка у минулому році почала вводити потужності другої черги «Вінницької птахофабрики». Подальший розвиток агрохолдинг поставив «на паузу» через певні проблеми.

Я переконаний, що ми повинні бути чесними перед тими викликами, які стоять на сьогоднішній день. Потрібно надзвичайно прагматично подивитися, які кроки слід зробити центральній і регіональній владі, зокрема економічному блоку уряду, щоб стимулювати процес нарощування потужностей.

Частково стабілізувати ситуацію можна зміною підходу до ринку електроенергії. Накопичилася величезна маса боргів. Зокрема за рахунок державної компанії «Центренерго», але з менеджментом, наближеним до одного з олігархів (Ігоря Коломойського, - прим.авт.) і катастрофічних неплатежів по зеленій енергетиці та теплових електростанціях. На сьогодні є спроби відпрацювати алгоритм, але поки що немає результатів.

Нацбанк зменшив облікову ставку з 8 до 6%. Простою мовою, за цією ставкою НБУ може видавати кредити рефінансування комерційним банкам. На перший погляд, крок виглядає позитивним, адже сформує ліквідну масу та гіпотетично збільшить кредитування споживчого ринку та виробництва. Але в українських реаліях часто логічні речі «перевертаються».

По-перше, багато хто тримає заощадження на депозитах, за що отримають відсотки від банків. Зі зменшенням відсотків, а цей процес вже розпочався, люди починають забирати свої кошти. Не маючи цих коштів програми кредитування завмирають.

По-друге, чи зменшення облікової ставки не буде замаскованою формою кредитування комерційними банками дефіциту державного бюджету за рахунок надлишкового випуску облігацій внутрішньої державної позики.

Поясню, зменшення облікової ставки або обернеться кредитуванням економіки, або купівлею облігацій – під значно більші відсотки, ніж 6%, для того, аби закрити «отвір» у держбюджеті.

- Така «імітація» стимулювання економіки призводить до знецінення гривні, адже держава має «друкувати» гроші?

- Звісно. Я б хотів повернутися до способу виходу з кризи у 2000 році, коли в Україні були величезні борги по виплаті пенсій та зарплат. Тоді уряд Віктора Ющенка прийняв бездефіцитний бюджет. Через 2-3 місяці банки почали кредитувати українську економіку, і той період став переломним для держави, адже банки співпрацювали з бізнесом. Є великий сумнів, що нинішній уряд використає цей досвід.

Особисто я бачу відверту «нещирість», адже лише у травні уряд почав виконувати свої обіцянки перед аграріями, наприклад, у частині компенсації витрат на закупівлю сільгосптехніки, хоча обіцяв це робити у грудні минулого року.

Наразі ми бачимо «декларації», піар-акції, але з кожним днем спостерігаємо за закручуванням пружини та скороченням виробництва. За підсумками 5 місяців обласний бюджет Вінниччини виконано лише на 95% до плану, хоча передбачалося зростання на рівні 16%. Тобто облрада вже має «диру» у річному вимірі 180 млн грн. Якщо казати про усі місцеві бюджети області, то до кінця року вони недотримають близько 1 млрд гривень. 

- Чим закривати «дирки»?

- Потрібно вносити зміни до бюджетів та масово скорочувати капітальні видатки на ремонти, аби виплатити бюджетникам зарплати.

«За нинішньої влади презентують певні успіхи, але ж розпочинали будівництво – за минулої»

- Чи подорожчає долар восени?

- Існує чітка сезонна залежність на іноземну валюту. Ми маємо бути готовими до того, що з другої половини липня об’єктивно тренд на валютному ринку міняється на зворотній. Як стрибне курс? Багато чого залежить від політики Нацбанку. 

- Президент Володимир Зеленський та уряд Дениса Шмигаля пишаються програмою «Велике будівництво». Не вважаєте її успіхом влади? Досягла вона мети на Вінниччині?

- А про що ми говоримо, про яке будівництво? При всій повазі до колег в ОДА, обсяги скорочення будівництва в регіоні за  4 місяці, нагадаю, склали 33%. І тенденція зберігається.

- З вересня 2019-го чи було започатковано на Вінниччині хоча б один новий масштабний проєкт?

- За нинішньої влади презентують певні успіхи, але ж розпочинали будівництво – за минулою. Проєкт Daksa Bunge започаткували з інвесторами протягом 2018-19 років, і теперішня влада жодного відношення немає до побудови заводу по переробці кукурудзи. Жодного потужного інвестпроєкту з вересня 2019 року в області не започатковано. Нинішня влада чудово піариться на тому, що передалося у спадок. Але це маніпулювання суспільною думкою, обман. Більш того, частина проєктів призупинено.  

Я вважаю, що треба скинути «окуляри піару» та відшукати відповідь на питання, чому зупинилися такі великі проєкти, як будівництво HEAD, другої черги холдингу МХП, реконструкції блоку Ладижинської ТЕС компанії ДТЕК, будівництва заводу по переробці кукурудзи у Гнівані?..

- На початку карантину українцям обіцяли нові робочі місця, кликали повертатися заробітчан. Що їм можуть запропонувати?

- Коли я чую, що на рівні держави хочуть створити 500 тисяч нових робочих місць при скороченні інвестицій на 36%, я берусь за голову. Звідки ці місця візьмуться? Їх можна створити лише на папері чи як «картинку» для камери. 

Як аналітик, підтверджую, що ситуація особливо у сільській місцевості дуже важка та стрімко погіршується. Ті, хто приїхав із заробітків, не можуть повернутися за кордон і знайти роботи поблизу свого будинку.

Додам, у Вінниці виникла проблема з компанією Delphi, яка створила у місті 2 тисячі робочих місць. Ще 9 місяців тому виробник планував розширяти потужності на базі 45 заводу майже у 1,5 рази. Проєкт призупинено через брак комунікацій регіональної влади з представниками «Укроборонпрому» та Delphi.

Мало організовувати піар-акції та показувати гарні презентації, потрібно спілкуватися з бізнесом, шукати точки дотику по окремих секторах та порозумітися. Раніше економічний блок облдержадміністрації цим займався. Що сьогодні? Я розумію – коронавірус. Але людям хочеться працювати, їсти та ростити дітей.