Вперше за 4-5 років на Вінниччині зафіксували падіння промислового виробництва. Ще рік тому у владі заявляли про сталий розвиток та амбітні плани на найближче майбутнє, а також періодично звітували про залучення до регіону нових інвесторів. Невже за півроку так легко все перекреслити? NaПарижі поцікавився у колишнього голови Вінницької ОДА, кандидата економічних наук, доцента Київського торговельно-економічного університету Валерія Коровія.
«Міністерство економіки, міністерство фінансів і Нацбанк, за моїм відчуттям, нагадують лебедя, рака та щуку з відомої байки»
- За рік на Вінниччині зафіксовано спад промислового виробництва на 13,1%, хоча на початку 2019 року область показувала стабільний приріст. Із чим пов’язані негативні тенденції?
- Тенденції до скорочення обсягу промислового виробництва в Україні почали спостерігатися з другої половини 2019 року. І те, що відбулося у січні - різке скорочення індексу промислового виробництва в Україні в цілому більш ніж на 5%, а у Вінницькій області на 13% - в певній мірі було вже прогнозованим.
Існує декілька груп причин і чинників, чим це обумовлено. В інтерв’ю ще пів року тому, в останні дні на посаді голови обласної держадміністрації, я говорив про відчуття хаосу в прийнятті управлінських рішень. Відверто хочу сказати, однією з базових причин падіння індексу промвиробництва є хаотичні рішення, які приймались економічним блоком уряду.
- Мова не лише про профільне міністерство?
- Звісно, міністерство економіки, міністерство фінансів і Нацбанк, за моїм відчуттям, нагадують лебедя, рака та щуку з відомої байки. Ними були допущені стратегічні помилки. Перш за все через неузгодженість дій. Хаосом я вважаю те, що вони не відпрацювали комплексну стратегію.
Нацбанк затвердив обмінний курс на рівні 27 гривень, а інфляцію в межах 7%. Натомість ревальвація нацвалюти, яку ми спостерігали, вкрай негативно впливала на наповнення дохідної частини бюджету у 4-му кварталі. Так виникла бюджетна «дірка».
Мінфін, притримуючи великий рівень вартості своїх боргових зобов’язань, через продаж облігацій створив умови, коли збіглися всі спекулянти світу і почали скуповувати державні цінні папери.
- В уряді вважають, що таким чином досягли притоку «інвесторів» та іноземної валюти…
- Коли я чую як міністр економіки Т.Милованов говорить, що прийшли інвестори, мені сумно стає. Це не інвестори, це спекулянти. Інвестори – це ті, хто вкладає кошти. Дивує точка зору міністра. Для нього важливим має бути створення нових робочих місць, а не боргів держави.
Ревальвація призвела до ланцюгової реакції, що болісно відчули експортери. Вони почали різко гальмувати виконання власних контрактів. Як наслідок ми побачили скорочення обсягів промислового виробництва. Тому після позитивної динаміки з приростом у 4,1, спостерігалося скорочення ВВП на 3% у 4-му кварталі до попереднього.
«Якщо не будуть вжиті точкові заходи, пов’язані з проведенням конкретної роботи з найбільшими компаніями Вінницької області, ми можемо отримати вкрай негативну ситуацію у найближчий час»
- Але це лише одна група причин. Якою є інша?
– Ситуацію в енергетиці я теж вважаю «показовою». Відкриття ринку електроенергії для російських постачальників призвело до накопичення на наших шахтах запасу вугілля до 3 мільйонів тонн, скорочення вітчизняної генерацій на ТЕС, зокрема Ладижинській станції.
В результаті виникла заборгованість по заробітній платі шахтарям, яким вимушені давати гроші з дефіцитного бюджету, видобуток вугілля в січні скоротився на 20% до рівня минулого року, загальна генерація скоротилася на 10%, а на Ладижинській ТЕС на 40%.
На мою думку, як економіста з базовою освітою та науковим ступенем, викладача економічних дисциплін та практика, ситуація вказує на те, що фактично політика, яку проводить економічний блок, взагалі не націлена на стимулювання розвитку промислового виробництва.
- Настав час змінити керманичів?..
- Я думаю це було б дуже правильно на сьогоднішній день ставити питання про зміну керманичів економічного блоку. Або його необхідно підсилити.
- Вважаєте, що саме урядові ініціативи вдарили по економічному потенціалу Вінниччини?
- Ті проекти, які за сукупністю створили за минулі роки потужний тренд для розвитку Вінницької області, почали зупинятися. На превеликий жаль…
- Тобто провина лежить на центральній, а не регіональні владі?
- Я не хочу зараз давати оцінку чинникам і причинам, які цьому «сприяли». Я лише можу сказати, якщо на сьогоднішній день не будуть вжиті точкові заходи, пов’язані з проведенням конкретної роботи з найбільшими компаніями Вінницької області, а саме з МХП, Ладижинською ТЕС ДТЕК Західенерго, KNESS, UBC Group, а також з новими проєктами, ми можемо отримати вкрай негативну ситуацію у найближчий час.
- Є думка, що скорочення виробництва електроенергії у Ладижині поліпшить екологічну ситуацію у місті. Не згодні?
- Ладижинська ТЕС сплачувала 80 млн грн екологічного податку. При різкому скороченні обсягів виробництва на станції в першу чергу постраждають екологічні програми, які реалізовувались на території Вінницької області.
«Від зупинки Ладижинської ТЕС іміджові збитки будуть набагато більшими, ніж фінансові»
- Щодо KNESS, то де-факто відомо про відмову компанії від планів по розширенню виробництва. На підприємстві не коментують ситуацію, але за чутками вони ледь не планують зупинятися.
- Наскільки мені відомо, компанія дуже прискіпливо спостерігає за змінами, які готує профільний комітет Верховної Ради щодо відновлювальних джерел енергії. KNESS мала дуже потужну динаміку для розвитку та плани розвитку на найближчі три роки. Компанія ставала одним з лідерів за обсягами податків. Але подальші кроки компанії залежатимуть від результатів дискусії у парламенті стосовно питанню зеленого тарифу.
- Якщо економічна політика держави й області зокрема найближчим часом не зміниться, який можливий рівень падіння промислового виробництва надалі? Скажімо за підсумками першого чи другого кварталу цього року?
- Якщо ми говоримо про Вінницьку область, то багато чого залежить від хаотичних рухів з боку профільних міністерств. Вони в значній мірі будуть визначати подальший хід розвитку подій. В енергетиці можливо залишиться невирішеною ситуація з Ладижинською ТЕС.
- Тобто ви припускаєте її зупинку?
- Я не припускаю, тому що тоді під енергетичним ударом опиниться все місто Ладижин. Але, знову ж таки, необхідно проводити перемовини з керівництвом компанії.
- Виробництво електроенергії на одному енергоблоці - це не прибуток чи збитки для ДТЕК?
- Від зупинки іміджові збитки будуть набагато більшими, ніж фінансові… Тому я думаю, що в ДТЕК не підуть на такі крайні кроки, але знову ж таки потрібно сідати за стіл перемовин… Поки що, я такого діалогу не спостерігаю.
- Окрім енергетики, є падіння навіть у харчовій промисловості…
- Так, на 10%. Певною мірою це обумовлено роботою цукрової галузі, адже заводи завершили сезон цукроваріння у грудні, а рік тому у січні ще працювали.
У цілому харчова промисловість - це 60% від усієї промислового потенціалу області. Відверто кажучи, я трохи занепокоєний тим, що призупинено розширення проєктів компанії МХП, хоча є потенційні можливості для зростання.
- Власника і менеджмент компанії можна умовити повернутися до інвестування в область?
- Якщо вдасться провести перемовини регіональним органам влади з компанією МХП і вони знову почнуть нарощувати свої інвестиційні видатки в проєкти навколо міста Ладижин, це закладе підвалини для «вирівнювання» ситуації й поліпшить ситуацію загалом по Вінницькій області.
На сьогоднішній день я бачу потенціал у машинобудуванні, деревопереробці («Барлінек») і хімічному виробництві («Вінницяпобутхім»). У цілому при налагоджені тісної взаємодії з власниками виробництв, я гадаю, за 2-3 місяці можна ліквідувати «відставання», які є, та вийти принаймні на показники зростання минулого року.